Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ЛІТ 437 піч вій колії разг. пойти по научной линии, пойтй по учёной части. пітйся (пГдеться) безл. разг. 1) (войти в обычай, стать привычным) повестись [Та й пішлося так, що аби яке свято, то або Чайчиха в нас, або наша мати у Чайчихи... (Вовч.)]; пішлося її а те пошло к тому; як на те пішлося если (уст.і разг. коли) на то пошло; 2) случиться, выпасть [на долю] [Пішлися тоді Катрі оті ранки довгі, а ті вечори ще довшії, ті дні ніяк не перебутні, —- що все сидиш та думаєш, яке лихо твоє (Вовч.)]; на горе пішлося горе выпало на долю [Ходи, мила, боса, коли довелося, Коли мені, молодому, на горе пішлося (Чуб.)]. діткнутися, -нуся, -нёшся см. потикатися, поткнутися. пітливий потливый. пітливість, -вості потливость. пітний потный ІЗнімає кашкета Руднєв, витирає пітне чоло шорстким рукавом шинелі (Шер.)]. пітник, -ка спец, потнйк [Він ізліз поправити підпругу й замість того перестелив пітник (Я нов.)]. пітніти, -нію, -нієш потеть; (покрываться влажным налётом разг. — ещё) запотевать [Дядько Хрисанф, палаючи, хвилюючись і пітніючи, невтомно бігав з кімнати на кухню (перекл. з Горького)', Зброя їхня зразу ж почала пітніти, як і свіжі стіни немудрої будови (Сот.)]. пітон зоол. питон [Вилізла довга гадюка- пітон і на очах у журавлика проковтнула маленьку пухнасту тваринку (Іван.)]. пітьма тьма; (мрак — ещё) потёмки [Непроглядна пітьма сповзала з гір у долину (Риб.); Матрос широко посміхнувся, — в пітьмі блиснули рівні білі зуби (Борз.); Це Партія, це разом з нею ми Звільнили світ з фашистської пітьми! (Нех.)]. піфагореїзм, -му филос. ист. пифагореизм. піфагорієць, -рійця филос. ист. пифагореец [Арістотель не мав сумніву в реальності матеріального світу і тому гаряче полемізував з піфагорійцями і послідовниками Платона відносно походження математичних понять і заперечував їх тезис — «числа керують світом» (Вісник АН УРСР, 1953, піфагорійський филос. ист. пифагорейски й. піфагорова теорема мат. пифагорова теорема. піфічний ист., ирон. пифический. Піфія ист. Пйфия. піфія перен. пйфия. піхва 1) анат., бот. влагалище; 2) см. піхви. піхви, -хов, уст. редк. піхва, -ви нбжньі [Піхви від шаблі були розтрощені кулею (Панч)\ Одвага наша — меч, политий кров'ю, Бряжчить у піхвах, ржа його взяла. Чия рука, порушена любов'ю, Той меч із піхви видобуть здола? (Л. Укр.)\. піхвовий влагалищный. Ср. піхва 1. піхом см. піхотою. піхота пехота ІЗ у стрівся один з батальйонних зв'язківців і вказав стежку, що по ній недавно пройшла піхота (Гонч.)]. піхотинець, -нця пехотйнец [Ще з літа в селі стояли на постою солдати. Були і в Мо- крини аж три піхотинці (Козл.)]. піхотинський пехотйнский [Василь Йосипович неодмінно носив шинель, піхотинський кашкет, офіцерський кітель і офіцерські штани (Ряб.)]. піхотний 1) пехотный [Виросли сини.. Один поїхав до Ленінграда, у Балтійський флот підводником, другий — у Москву, в піхотне військове училище (Куч.)]', 2) (как противопоставление конному — предназначенный для действия пешком) сущ. пеший [Зібрав і кінних, і піхотних і всіх для битви шикував (Котл.)]\ см. ещеиттїі 2. піхотою, піхтурою, обл. піхом нар. [азг. редк. пешком, разг. шутл. пехтурой [Весною 1875 ішов я піхотою з Долини в гори (Фр.); Дозвольте, дядечку, кинути у вас коня у дворі, а я піду піхотою (Барв.); Конем гасати чи піхтурою йти старому Діброві вже несила (Куч.); Ударили по три поклони, дивлячись на святу церкву, і пішли — хто піхом, хто возом (Барв.)]. См. ещё пішки. піхта бот. пйхта. піхтура разг. шутл. пехота; (неодобр.: пешие люди) пехтура (разг.) [— О, і піхтура біжить уже!.. От ноги... — гукали січовики (Панч); В Калеиика мовби на лобі паписано, що він піхтура (Гонч.)]. піхтурою см. піхотою. піццикато, піччикато муз. 1) нар. пиццикато, пиччикато; 2) нескл. сущ. с. р. пиццикато, пиччикато. піч (род. печі) 1) печь; (для приготовления пищи, выпекания хлеба — обычно) русская печь [Гафійка увійшла в хату і притулила до печі замерзлі руки (Коцюб.); На кінці кожної казарми в кутку стояли здорові казани, замуровані в цегляну піч, де варили бурлакам їсти (Н.-Лев.); Еней на піч забрався спати, ^Зарився в просо, там і ліг (Котл.); У лісі вовки виють, а на печі страшно (Ном.); Я б сказав, та піч у хаті (Ном.); Старому піч — як малому колиска (приказка)]; заглядати під ^ч заглядывать под печь, заглядывать в подпечек [— Шукайте... трусіть скрізь! — гукає голова соцьким.. Соцькі кинулись по всіх кутках, заглядали під піч, під піл (Мирн.)]; вари ста ~ч русская печь; (иногда) кухонная печь; 2) (устройство или сооружение для обработки чего- нибудь нагреванием) спец. печь [Фрідріх Іванович готує піч до другого топлення (Янов.)]. пічечка уменьш. 1) печурка [Леночка., сіла на своє місце перед залізною пічечкою . (Янов.)]; 2) камелёк. пічка разг печка [Замість пічок нагрівались залізні бочки (Шер.)]. пічкур1, -ра ихт. пескарь. пічкур2, -ра 1) (человек, любящий лежать на печке, и перен.) разг редк. лежебока [Т е- т є р я: ..Нащо нам здались гетьмани- пічкури. Нам треба молодого и завзятого |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)