Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
піч 438 пла гетьмана! (Н.-Лев.)]; 2) обл. истопник. пічний печпбй [Червоне полум'я грає на віконечку, з пічних розколинок виходять струмки диму (Вовч.)]. пічник, -ка печнйк [Пічник Єгорич у білому фартусі., працював невтомно (перекл. з Сьомушкіна)]. пі чурка (углубление в передней части русской печи) печура (разг.), печурка (разг.) [В пі- чурках майнули пляшки, бутлі й повні всяких наїдків тарілки, прикриті рушником (Н -Лев.); Потім укинула [Марія] в пі- чурку їх [мички] і вже в той вечір за них не згадувала й прясти не сіла (Головко)]. піччик&то см піццикато. пішак, -ка шахм., перен. пёшка [Був момент, коли Ботвинник міг виграти пішака, але це давало чорним грізну ініціативу (Рад. Укр.> 1958, III); Як видно, до гріхів своїх Сліди замести хоче... Він, бач, простий собі пішак, В тіні ізроду-віку (Воскр.)]. пішака нар. разг. пешком; разг. шутл. пехтурой [Вони обоє в разі потреби могли податися куди завгодно самі, без сторонньої допомоги, навіть пішака (Смол.)]. См. ещё пішки, пішаковий шахм пешечный. пішачок, -чка уменьш. пешечка [Ні, він отут між усіма не пішачок — фігура! ,(Дор.)]. шшечки нар. уменьш. разг. пешечком, пешочком; разг. шутл. пехтурой, по образу пешего хождения [Один з нас ітиме шшечки (Скляр.)]. См. ещё пішки, піший 1)прил.иёшиш [Сиділи на конях і стояли в піших лавах козаки з засмаглими від степових вітрів обличчями (Панч); Пішого сокола і ворони б'ють (приказка)]; 2) (род. пішого) сущ пеший 13а пішими збоку з'явилися кінні, було їх, мов снігу, що сипався з хмар (Пере.)]; ^ший кінному не товариш погов. пеший конному не товарищ. кішки, редк, пішкбм нар. пешком [Ясногор- ська вирішила, не чекаючи, доки розгородять дорогу, йти далі пішки (Гонч.); Багнисті береги Пляшової такі, що там ні пішки пройти, ні конем проїхати (Кач.); Чи жаль мені, що я у світ пішов пішком, На бурі, громи й град, шукати, де зцілющий Потік знання пливе? (Фр.); Сип коневі мішком — не ходитимеш пішком (при- слів'я), Відходить лихо пішки, а приїздить верхи (приказка)]; під стіл ~ки ходити перен. разг. под стол пешком ходить [Горлов: .. Базіка! Що він знає про війну громадянську? Під стіл пішки ходив, коли ми чотирнадцять держав били (Корн.)]. пішня см. плішня. пішохід1, -хода пешеход [Між тим наші пішоходи лишили наліво тустанівську дорогу (Фр-); Пішоходів на вулицях ставало все менше (Собко)]. пішохід2, -хбду уст. тротуйр, панель [М и- к о л а: ..В городі якісь пішоходи роблять, щоб в грязі добре, бач, ходити було пішки (Нотл.); По обидва боки вулиці були дощані пішоходи (Мирн.)\ Там, де пішоходи Заливала сонна тінь, Наші фабрики й заводи Розтинають височінь (Рил.)]. ^ пішохідний 1) (для пешеходов) пешеходный [Над повноводним весняним Дніпром все чіткіше вимальовуються контури величної споруди — лаіщюгового пішохідного моста на Труханів острів (Веч. Київ, 1957, IV)]; 2) (совершаемый пешком) пешеходный, пеший [В умовах гористого рельефу Києва ескалатори матимуть величезне значення для полегшення пішохідного руху (Рад. Укр., 1946, VIII)]. пішоходець, -дця редк. пешеход [Всі оглядали необережного пішоходця, всі впізнали Саватьяна Жигая (Шиян); То став же пішоходець із тернів виходити, То став червону китайку находити (дума)]. См. ещё пішохід1, піщаний, редк. пісковий песчаный [Хвиля за хвилею накочується на низький піщаний берег (Донч.); Доводилося пробиватися крізь грубу піскову скелю (Фр.)]; *^ні культури с.-х. песчаные культуры. піщаник1, -ку геол. песчаник [Докінчував [Бенедьо] обтісувати величезну фундамен- тову брилу попелівського піщанику (Фр.); Завдяки спільним зусиллям колгоспів тут, на будовах, дедалі ширше впроваджується збірний залізобетон, стінові блоки з чере- пашнику і піщанику (Рад. Укр., 1957, X)]. См. ещё пісковик. піщаник2, -ка зоол. песч&ник. піщанистий песчанистый. піщанка 1) см. піщаник2; 2) ихт. песчбнка; 3) бот. (Агегщгіа Ь.) песчанка. піщина, піщинка шсчйнка [Підмиваючи піщані урвища, звалював [Урал] у води своє піскувате прибережжя, нещадно трощив на мілкі піщини (Козач.); Гранітна брила розсипалася на дрібні, безсилі піщинки (Собко)]. піщнйй: ~-нё дійство театр, ист. пещ- ное действо (действие). піщуга увел. разг. песок [глуббкий], песчйща (разг.), пески [Там така піщуга, що й не виїдеш (Черк. у. — Сл. Гр.); Жовніри зняли крик, з-під копит коней злітала піщуга (Лє)]. піяк, -ка, піяка см. пияк, пня"ка. піяння обл. пение [— Що, що? — перебив його Годієра таким різким окриком, як піяння когута (Фр.)]. піяти и піти (пїю, пієш) (обычно о петухах) разг. петь [Не піють півні до зірниці (Мал.); Як умієм, так і пієм (Ном.)]. піятика см. пиятика. плав, -ву 1) (действие) плав [Ти пливеш на той бік з ними [дітьми] їхнім плавом легко- плавним, Мов пригадуєш дитинство, Що колись отут цвіло (Вирг.)]; на ~-'ву спец, на плаву [А які ж пароплави будуєш, А які вже стоять на плаву! Корабельня, ти знаєш, ти чуєш, — їм відкрита дорога в Москву (Заб.); Вона повернулась до Марка і, підпливаючи до нього, крикнула: — Я тобі зараз покажу дельфіна, — і на плаву бризнула йому в обличчя водою (Трубл.)]; 2) (о беспрерывном дви- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)