Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ила 439 пла жении) поток [Серед того невпинного людського плаву., походжали наїжджі папи невеличкими гуртами (Мирн.)]; <^вом і т й (пливти и пр.) идти безостановочным потоком, разг. валить, валом валить [Зараз їй листи ідуть Плавом звідусюди (Воскр.); До Білої Церкви щодня плавом пливли нові й нові ватаги збудженої «черні» (К ач.)]; як (наче) ~в пливе как поток бурлит [Як плав пливе люд по шляху (Головко); По улицях — наче плав пливе! — кишить по їх народу всякого (Мирн.)]; 3) (трясина) плав (обл.) [Плавами на півдні України називають невеликі, більш чи менш мулувато-торф'я- писті.. утворення, які зустрічаються біля берегів водоймищ і серед заболочених ділянок поблизу річок(Бот. ж., 1953, X, 3); Вночі через болото переходила, в плаву провалилася (Горд.)]. плавальний плавательный [Пальці задніх ніг [бобра] сполучені плавальними перетинками (Веч. Київ, 1957, VII)]; ~ний м і- х ^ р см. міхур; ~ний басейн плавательный бассейн. плавання 1) (только ед. ч.: передвижение в воде) плавание [Плавання — прекрасний засіб загартування організму. Тут поєднується вплив повітря, світла і води (Наука і життя, 1956, 7)]; ш к 6 л а <^ня школа плавания; 2) (путешествие на судне, рейс) плавание [По глибокій воді вийшло в плавання судно «Руслан» (Заб.); Пароплав прибув з-за моря, із далеких плавань (Тер.)];кругосвїтне ~ня кругосветное плавание; великому кораблеві — велике й-^ня см. корабель. плавати, -ваю, -ваєш и обл. плнватн (плйваю, плйваєш) плавать [Плавав лебідь на воді понад берегом (народна казка); І тепер ми всім селом Плавати вчимося (Воронько); Не вчи орла літати, а рибу пливати (Ном.); Вони відпливли великим пароплавом, на якому не раз плавали влітку в Крим і на Кавказ (Іван.); Дохла риба плавала коло берегів (Н.-Лев.); Над містечком плаває дим із заводу.. (Десн.); Орли клекотіли, велично плаваючи понад глибокими, повними спеки міжгір'ями (Гонч.); Так матка пташенят ховає під крилом, Уздрівши коршака, що пливає кругом, По здобич линучи з зеленої діброви (перекл. Рильського); Притамована дитяча посмішка плавала завжди у неї на устах (Коп.)]. плаваючий 1) прил. плавающий [Плаваючий лід зображається [на картах] на блакитному фоні морів білими вугластими знаками (Фіз. геогр.)]; 2) (род. плаваючого) сущ. плавающий. плавба плавание [Пора нам рушати в далеку плавбу... (Коцюб.); Він схожий був на мореплавця, який по довгій плавбі ступив на землю (Кач.)\; школа ~бй школа плавания; під час ~^бй спец, на плавень, -вня техн., мет. плавень. плавець1, -вця" пловец [Цимбал з полегшенням стрибнув у холодну вересневу воду. Він був чудовим плавцем і швидко добрався до землі (Борз.)]. плавець2, -вця зоол. плавник; перб [Напівзас- нула кета в'яло ворушила плавцями(Донч.)]. плавик, -ку мин. уст. плавик. См ещё плавиковий. плавиковий: ^вий шпат мин. плавиковый шпат; <-^ва кислота хим. плавиковая кислота. плавильний мет., хим. плавильный [У завдання плавильного майстра входить варити плавку не тільки заданого хімічного складу, але й відповідної температури (Наука і життя, 1957, 1)]. плавильник 1) (прибор) мет. плавильник; 2) (специалист по плавке) плавильщик, плавщик. плавильниця спец, плавйльщица. плавильня мет. плавильня. плавити1, -влю, -виш мет. плавить [А мій тато плавить у печі сталь! (Донч.)]. плавити2, -влю, -виш (отправлять вплавь по течению реки) обл. сплавлять. плавитися, -витьсяплавиться; (о снеге, льде — обычно) таять [Пливуть пароплави, Спішать поїзди, І плавиться в домнах Метал із руди (Мур.); В срібній калюжі купався, плавився повний місяць (Коп.); А ранок вже загорявся десь далеко за горами, і снігові верхівки плавилися (Собко)]. плавка мет. плавка [Пішли ми в життя на світанку, Полюбивши велику мету, Будувати шляхи й полустанки, В домнах плавку варить золоту (Мал*)]; швидкісна *^ка скоростная плавка[ Сьогодні я видав швидкісну плавку — на годину раніше графіка (Літ. газ., 1950, IX)]. плавки, -вок плавки. плавкий 1) мет. плавкий [Величезними ковшами подають роз'ятреним мартенам споживну руду, плавкий чавун — сировину (Кач.)]; 2) (о движениях, звуке, речи и т. п.) плавный [Захитавшись, пас упав з свистом плавким лінивим рухом, як мертва гадюка (Коцюб.); Печариця: У мене і гортань добра, і річ плавка (Мирн.)]; 3) (липкий, засасывающий) разг. топкий, вязкий [Стелилися густі осінні тумани, горлали півні, новобранці збивали плавкі болота, забовтані, приречені, брели навмання (Горд.)]; 4) (с ровной поверхностью) разг. гладкий, скользкий [У панів усе плавке, за що не візьмешся: чи стіл, чи ослінчик, — таке все плавке, гладеньке (Сл. Гр.)]; 5) (быстрый) разг. стремительный [Русалка: ..Кохання —як вода,— плавке та бистре, рве, грає, пестить, затягає й топить (Л. Укр.)]. плавкість, -кості 1) плавкость; 2) плавность [В його рухах було більше грації, плавкості, ніж в ,Густава (Н.-Лев.)]; 3) гладкость. Ср. плавкий 1—2, 4. плавко нар. плавно [Парашути плавко спускались (Куч.); Спочатку танцювали повільно, плавко, мов хитались од вітру (Коцюб.); Машина плавко рушила вздовж шляху (Козач.)]. плавковий спец. поплавковый. плавлений 1) прич. плавленный; 2) прил. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)