Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ила 440 ила плавленый; ~ний сир плавленый сыр. плавления мет. плавление; (действие — ещё) плавка 1 Плавлення — це перехід від розміщення молекул у строгому порядку до безладності (Наука і життя, 1956, 10)]', точка ~ня точка плавления [Питомі ваги, точки плавлення і кипіння окислів теж змінюються в дуже широких межах (Заг. хім.)]. плавневий плавневый [Відомо, що основним насінницьким заходом на півдні УРСР було і залишається літнє садіння картоплі, в першу чергу на низинних і плавневих землях (Колг. Укр., 1956, 3)]. плавний плавный; (о движениях тела — ещё) округлённый, округлый [Марксисти не раз заявляли, що., розвиток світового капіталізму в наш час відбувається не у вигляді плавного і рівномірного просування вперед, а через кризи і воєнні катастрофи (Сталін); Анна взялася під боки, зробила плавний круг, ніби в танці (Вільде)]; ~ний приголосний лингв, плавный согласный; см. ещё пливкий. * плавний 1) спец. плавной; ~нйй ліс плавной лес; 2) (подвижный на воде) плавной; (передвигающийся по воде — обычно) плавучий; (о птицах — обычно) водоплавающий, водоплавный [Не пройти через них [болота] людині, засмокче її глибока трясовина. Тільки плавній птиці тут роздолля (Шиян)]; ~на сітка рыб. плавная сеть; ~нгїй док мор. плавучий док. плавник1, -ка зоол. плавник; перо [Плещеться щука в озерах студених та чистих, Б'є плавником у зелені, густі ситняги (Дор.)]. плавник2, -ку (лес, выбрасываемый на берег) плавник [Понад берегом з-під снігу визирали уламки плавнику (Трубл.)]. плавниковий1 плавниковый. Ср. плавник1 плавниковий2 плавниковый. Ср. плавник2. плавні, -нів плавни; пойма [Ми плавні й болота осушим, зорем, Ми оживим сухі піски пустель (Дор.); Сюди, у Луг Великий, в плавні, Що краю їм, кінця нема, Втікали вбогі та безправні із-під кріпацького ярма (Рил.)]. плавність, -ності плавность [Лекса вразила чіткість і плавність кожного руху коменданта (Собко)]. плавно нар. плавно [Десна тихо і плавно котила хвилі до Дніпра (Десн.); Поїзд плав по підійшов до невеликого перону (Донч.); Ось Василь вийшов і зразу почав. Говорив, говорив... зразу голосно, плавно, а далі затинаючись, тихше (Мирн.)]. плавок, -вка тец. поплавок. плавом нар. вплавь. плавоутворення плавообразов?ние [Найсприятливішими для плавоутворень є водоймища з менш мутною водою, тому плави краще розвиваються в озерах і частинах плавнів віддалених від річки (Бот. ж., 1958, X, 3)] плавун1, -ну спец, плавун [Перед ними лежали непрохідні нетрі, стелились грузькі болота і плавуни (Куч.)]. плавун2, -на (любитель плавать) разг. плавун [Він вибрався на автомобільний дах, взяв розгін і, як відважний плавун, шубовснув з даху машини простісінько в юрбу (Смол.)]. плавучий плавучий [Моряки хутко взялися вичерпувати воду, пильно вдивляючись у пітьму, силкуючись запримітити на хвилях плавучі міни (Борз.); Інспектор уже пройшов палубу «Колумба» і плавучим містком зійшов на берег (Трубл.)]. плавучість, -чості плавучесть. плавушник бот. (Ноііопіа Ь.) турча. плавцевий зоол. плавниковый. плавчиха пловчиха. плагіат, -ту плагиат. плагіатор, -ра плагиатор, плагиатчик. плагіаторство плагиаторство. плагіаторський плагиаторский. плагіоклаз, -зу мин. плагиоклаз. плагіювати, -гіюю, -гіюеш редк. плагийро- вать. плаз (пресмыкающееся) редк. гад [Кассандра: Не говори про гнучкість плаза, для мене то не мудрість, а гидота (Л. Упр.); Змій розтягається, неначе довгий пас. Та кажуть литвини, що риба то, не плаз, І зветься од віків вона Левіафаном (перекл. Рильського)]. плазма биол., мин. плазма [Дія ростових речовин виявляється комплексно, — вони беруть участь у багатьох процесах, властивих живій плазмі (Укр. бот. ж., 1956, XIII, 2)]. плазматичний биол. плазматический. плазмовий мин. плазмовый; ~ві прикра- с и плазмовые украшения. плазмодій биол. плазмодий. плазмоліз, -зу биол. плазмолиз. плазмохін, -ну фарм. плазмохин. плазом нар. 1) ползком, разг. лазкбм [Зараз їй доведеться плазом добратись до танка, витягти лейтенанта Королеика і приставити його на медпункт (Собко)]; 2) плашмя [Тато розмахнув бартку і вдарив плазом комусь по чолі (Коцюб.); Лежить Кар по на лаві плазом, мов зарізаний кабан, і пальцем не ворухне (Коцюб.)]. плазування 1) ползание; 2) ползание; пресмыкание, пресмыкательство; низкопоклонничество, низкопоклонство; раболепие, раболепство; холопство [Зображуючи в VI— VII розділах поеми [«Неофіти»] плазування патриціїв-аристократів перед римським імператором, Шевченко, безперечно, мав на увазі прислужництво лібералів царизмові Aст. укр. літ.)]; огидне ~ня омерзительное раболепие, омерзительное раболепство; разг. пбдличанье. Ср. плазувати 1—2. плазувати, -зую, -зуєш 1) ползать, ползти; (в одном направлении) уст. пресмыкаться [Біля берега, між камінням і зеленими, водоростями, плавають прозорі медузи і плазують краби (Донч.); Повзли між хатами брудні дороги, наче плазували чорні гадюки (Коцюб.); Поночі тихо плазували бійці між сухою торішньою ковилою, па чорній весняній ріллі (Смол.); Вогкий туман плазував од Дніпра (Риб.)]; 2) (перед кем, перед чем) перен. неодобр, ползать, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)