ила 44 1 пла (сильнее) пресмыкаться; (рабски преклоняться—ещё) низкопоклонничать; (угодничать— ещё) раболепствовать, (сильнее) холопствовать [Дрібний хазяйчик, що плазує перед туристом-багачем, ось який був до останнього часу найбільш поширений тип швейцарського буржуа (Ленін); Шевченко всією душею ненавидів тих, хто плазував перед мертвим ідеалістичним мистецтвом Заходу (Корн.)]; огидно ~^ти омерзительно раболепствовать; подличать. плазун, -на 1) зоол. пресмыкающееся; 2) пе- рен. прен. гад [Коли їх слуги, плазуни зрадливі, Підіймуть руки на всесвітню правду, На дружбу нашу чисту, — горе їм! (Рил.)]', 3) техн. ползун [І дивиться він, як проходить військо, дзвонить копитами кіннота, гримлять плазунами танки (Янов.)]. плазуни, -нїв зоол. пресмыкающиеся [Руки і ноги людини за своєю будовою відповідають кінцівкам плазунів і ссавців (Осн. даре.)]. плазуючий 1) ползающий; ползущий; пресмыкающийся [Яка-небудь шина, що блищала з трави, мов плазуюча гадюка, або чавунне колесо .. викликали перед його очі картину шумливого життя фабрики (Коцюб.)]; 2) ползающий; пресмыкающийся; низкопоклонничающий; раболепствующий; холопствующий. Ср. плазувати 1—2. плай (род. плаю) обл. [горная] тропинка [Сплетінням стежечок, вузькими плаями, що оперізують гори, ідуть гуцули на поділля (Ст.); День вересневий палає, Стелеться в ноги полин, Пісня від плаю до плаю Лине з крутих полонин (Воронько)]. плакальник уст., перен. плакальщик. плакальниця, редк. плачниця уст., перен. плакальщица [Килина повалилася на лаву і завила, заголосила, вискубуючи собі волосся, як плакальниця на похороні (Тулуб); Плач і тужба в хаті. У головах над труною схилилась Легейдиха, перша на всю слободу плачниця, і тужно, наче по нотах, виводить одвічну жалобу (Головко)]. плакат плакат [Олександра Василівна приколола до дошки великий барвистий плакат (Донч.); У роки громадянської війни та іпоземної інтервенції особливого розвитку набуває політичний плакат (Мист., №7\ 5)]. плакати (плачу, плачеш) плакать [Він упав на лаву, похилив голову на стіл і довго плакав, хлипаючи і не втираючи сліз (Фр.); Він ніколи не бачив, щоб дорослі плакали з голоду (Коцюб.); Плачуть знову сичі... (Тич.); Плакав вітер між кущами, немов голоднее дитя (Сос); Земля плаче у кайданах (Шевч.); І рад би Вовк в які ворота вскочить, Та лишенько йому — куди не поглядить — Усюди Вовченька недоленька морочить, — Хоч сядь та й плач (Гл.); Бідному у багатого жить — або плакать, або тужить (прислів'я)]; ~ти за ким (реже по кому), за чим плакать о ком, о чём, (реже) по ком, по чём [Стала Горпина плакати за своїм племінником (Квітка); Коли я крицею зроблюсь на тім вогні, Скажіть тоді: —- Нова людина народилась; А як зломлюсь, — не плачте по мені! (Л. Укр.)]; почати ~ти начать плакать, разг. удариться в слёзы [Мати замовкла. Нимидора почала плакать (Н.-Лев.)]; стявши голову, за волоссям (по волоссю) не плачуть см. волосся; чим би дитина не бавилась, аби не ^кала см. бавитися 1. плакатися (плачуся, плачется) 1) разг. плакаться [Свекруха рада Олесі, як рідній дитині.. То розкаже яку пригоду людську, то на своє безщастя плачеться (Вовч.); Журилася Магда, та не плакалася сусідам на своє лихо (Ле)]; 2) безл. разг. плакаться [Чи хто з вас, діточки, доїздив рідненького містечка коли-небудь ранком ранесеньким.., згадуючи разом тодішні мислоньки свої й сподіванки, де тут плака- лося й раділося (Вовч.)]. плакатний плакатный [На відміну від тих письменників, які змальовували лише зовнішній, плакатний образ комуніста, ..автор ромапу «Бур'ян» зображує свого героя в його повсякденній практичній діяльності (Іст. укр. літ.)]. плакатник, иск. плакатист, плакатчик. плакатність, -ності плакатносте плакатно нар. плакатно [«Містерія-буф» написана широкими мазками, плакатно, яскраво і мальовничо (Мист., 1955, 2)]. плаке иескл. прил. техн. плаке. плакіровка техн. плакировка. плакований техн. плакированный. плакса м. и ж. р. плакса [Не думайте, будь ласка, що Ніна плакса. Ні... (Коп.); Через два роки виходилось, .і такий з нього гарний хлопець став, що кому пе скажеш, що це той плакса, що хирів, то й віри не йме (Стор.)]. плаксивий плаксивый [Голос в Андрія тонкий, плаксивий. Наче милостині просить (Коцюб.); Вийшов Богун із свого намету. Глянув на плаксиве небо — скривився (Кач.)]. плаксивість, -вості плаксивость. плаксиво нар. плаксиво [— А як же я додому піду?—плаксиво скрикнула Юзя (Л. Укр.)]. плаксій, -сія, плаксун, -на, редк. плакун разг. неодобр, плакса (ле. р.) [Знайшлись і плаксії: мовляв, насіння пема, реманенту нема, а поки все дістануть — веспа минеться (Бойч.); Почувся плач, і зразу десять голосів, кривлячи плаксуна, покрили його (Мирн.); Його [Шевченка] наряджали [націоналісти] в одежу мирного співця старих «устоїв», наївного любителя старовини і вишневих садочків, сентиментального й безвільного плакуна (Рил.)]. плаксійка, плаксуха, плаксуня разг. неодобр. плакса (ж. р.) [Ну, Мишко, тепер катай під ліжко, бо швидко, мабуть, вернеться наша плаксуха з міста (Вас.)]. плаксун см. плаксій. плаксуня, плаксуха см. плаксійка. плакувальний техн. плакировочный.
|