Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обк 29 обл ченный; обвёрнутый; обёрнутый; обогнутый; 2) обёрнутый; 3) окрученный; обкрученный; 4) обверченный. Ср. обкручувати 1—4. обкручування 1) обвивание; окручивание; обкручивание; обвёртывание, обвёртка; обёртывание, оборачивание; 2) обёртывание, оборачивание; 3) обвёрчивание. Ср. обкручувати 1—2, 4. обкручувати, -чую, -чуєш, обкрутити, -ручу, | -рутині и однокр. в. обкрутнути, -ну, -непі 1) обвивать, обвить; (плотно обматывать) окручивать, окрутить, разг. обкручивать, обкрутить; (плотнее — ещё) обвёртывать, обвернуть (разг.), обвертеть (разг.), обёртывать, оборачивать, обернуть; (охватывать, опоясывать что-нибудь) огибать, обогнуть [Війнув вітерець і рвучко обкрутив навколо ніг спідницю (Донч.)]; ^ти косу кругом голови обёртывать, обернуть косу вокруг головы, обвивать, обвить косу вокруг голови; 2) (о круговом движении) разг. обёртывать, оборачивать, обернуть [Він так обкрутив її кругом себе, що на бідній бурлачці затріщала свита, і вона ледве вирвалась з його рук (Н.-Лев.); Вхопивши Данька за руку, ..в захваті обкрутнув його перед собою (Гонч.)]; ^тйти круг пальця пе- рен. разг. обернуть вокруг пальца, обвертеть вокруг пальца [Лузгін хитнув головою: — Ніколи собі цього не прощу! Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити (Головко)]; 3) перен. окручивать, окрутить, разг. обкручивать, обкрутить [Та моя вже доросленька! Кума казали, що Іванів Максим уже напитував! Мабуть, так у м'ясниці й обкрутимо! Час уже! (Вишня)]; 4) спец. обвёрчивать, обвертеть. обкручуватися, -чуюся, -чуєшся, обкрутитися, -ручуся, -рутишся и однокр. в. обкрутнутися, -нуся, -нёшся 1) обвиваться, обвиться; окручиваться, окрутиться; обкручиваться, обкрутиться; обвёртываться, обвертеться (разг.), обёртываться, оборачиваться, обернуться; огибаться, обогнуться; 2) обёртываться, оборачиваться, обернуться [Він обкрутився на одній ніжці, ляснув себе по стегнах (Коцюб.); Хаєцький, обкрутнувшись на перехресті, вдарився із своїм транспортом на північну околицю станції (Гонч.)]; 3) окручиваться, окрутиться; обкручиваться, обкрутиться [Потім таки на плантації полюбився з дівчиною — злигалася біда з горем—обкрутилися (Кундз.)]. Ср. обкручувати 1—3; 4) страд, з. (несо- верш.) обвиваться; окручиваться; обкручиваться; обвёртываться, обёртываться, оборачиваться; огибаться; обвёрчиваться; ср. обкручувати 1, 4. обкувати*¦ см. обковувати. обкувати 2, -кує (о кукушке) разг. редк. покуковать вокруг чего [Нехай соловейко гніздо в'є, а сива зозулепька обкує (Н. п.— Сл. Гр.)]. обкурений 1) окуренный; обкуренный [Там, де, здавалося, пани от-от стануть на валах, з'являвся обкурений мушкетним димом Богун (Кач.)]\ 2) обкуренный; 3) об- І куренный; 4) овеянный; обвеянный [Обкурений снігом, як вершпик, обсмалений вогнями вітрів, поїзд повільно підійшов до перону (Ле)]. Ср. обкурювати 1—4. обкурити см. обкурювати.' обкуритися см. обкурюватися. обкурювання 1) окуривание [Найбільш дійовий засіб захисту плодових д^рев від весняних приморозків — обкурювання саду димом (Веч. Київ, 1957, IV)]; 2) обкуривание; 3) обкуривание. Ср. обкурювати 1—3. обкурювати, -рюю, -рюєш, обкурити, -курю, -куриш 1) окуривать, окурить, разг. обкуривать, обкурить [Для одержання су- шні високої якості груші спочатку бланшують у киплячій воді, а потім обкурюють (Колг. Укр., 1956, 6); — Чого ж він не при собі? Хіба обкурили або обпоїли чим вражі дочки? — не то понуро, не то боязко сказав Грицько (Мирн).]; 2) (делать более удобным для курения) обкуривать, обкурить; 3) (вводить кого-нибудь в убыток, куря на его счёт) обкуривать, обкурить; 4) (обсыпать снегом, песком и т. п.) овеивать, овеять, разг. обвеивать, обвеять. обкурюватися, -рююся, -рюєшся, обкуритися, -курюся, -куришся 1) (курить слишком много) разг. обкуриваться, обкуриться; 2) (становиться приспособленным для курения) обкуриваться, обкуриться; 3) страд, з. (несоверш.) окуриваться; обкуриваться; обкуриваться; овеиваться; обвеваться; ср. обкурювати 1—2, 4. обкусати см. обкушувати. обкутаний, окутаний окутанный [Вона сиділа в ліжку, обкутана ковдрою (Ле)]. обкутати см. обкутувати. обкутатися см. обкутуватися. обкути см. обковувати. обкутий см. обкований. обкутування, окутування окутывание. обкутувати и (реже) окутувати, -тую, -туєш, обкутати и (реже) окутати, -таю, -таєш прям., перен. окутывать, окутать; (перен.— ещё) обволакивать, обволочь [Лягають тумани на берег.. І поїзд окутують наш(#агм.); Густий дим обкутав одразу багату (Шиян)\ А коли зайшло сонце і темрява окутала лісові дороги, він ще раз поїхав на пошуки (Донч.); Дрімота, наче теплий халат, обкутує Казімі (Риб.)]. обкутуватися и (реже) окутуватися, -туюся, -туєшся, обкутатися и (реже) окутатися, -таюся, -таєшся окутываться, окутаться; обволакиваться, обтюлочься [Клим замовк. Дівчата теж мовчали, обкутавшись шаллю, вони щільно пригорнулись одна до одної (перекл. з Горького); Ясні зорі обкуталися вечірніми сутінками (Минко); Вся Таврія серед білого дня раптом окуталась таким присмерком, що, не мружачись, можна було дивитись на сонце (Гонч.)]. Ср. обкутувати. обкушувати, -шую, -шу'ш, обкусати, -саю, -саєш обкусывать, обкусать. облава, обл. облав, -ву 1) облава [Не було ніякого сумніву, що облава розпочалася (Фр.); В озерах лежиш під водою, в роті |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)