Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пог 51 6 пог (Ільч.); Усе забирав і поглинав, як провалля, фронт (Скляр,)]. поглинатися, -нається, поглинутися, -лії- нёться поглощаться, поглотиться [Промені Сопця частково поглинаються, їх енергія перетворюється на теплову і витрачається на нагрівання атмосфери (Веч. Київ, 1957, VI)]. поглинений, поглинутий поглощённый [Клітини азотобактера можуть віддавати поглинений молібден у середовище (Мікр. ж., 1956, XVIII, 1); Та над поглинутими темрявою околицями на заході високо здіймалось у небо прозоре сяйво (Смол.)]. поглинення поглощение [Визволення від гніту шляхетської Польщі і усунення загрози поглинення султанською Туреччиною було для українського народу історичною необхідністю, корінним питанням його національного існування (Тези про 300-річчя)]. поглинути см. поглинати. поглинутий см. поглинений. поглинутися см. поглинатися. поглйпнути, -ну, -непі обл. взглянуть, глянуть, бросить взгляд [Василь нічого пе відказав і знов ізбоку поглипнув на сина, крадькома, несміливо (Фр.)]. поглипувати, -пую, -пуєш обл. посматривать [Іде [панок] та все па мене поглипує поглитати, -таю, -таєні мног. разг. поглотать, проглотить [Яких бубликів не поглитав, такі став у кишеню ховати (Квітка)]. поглузувати, -зую, -зуєш (з кого, з чого, редк. над ким, над чим) посмеяться (над кем, над чем), насмеяться (над кем, над чем); (зло, язвительно высмеять) поиздеваться (над кем, над чем); (дурно отозваться) пройтись (насчёт кого, насчёт чего, по адресу кого, по адресу чего, по чьему адресу) [Поглузувала я сама з себе та й вийшла Катрі назустріч—за ворота (Вовч.)]. поглум, -му, поглумка разг. пасмёшка; (сильнее) издевательство [Коли було часом трапиться мені спокутувать, то його поглумка гірш., лайки-бійки (Вовч.)]. поглумитися, -млюся, -мйшся (з кого, з чого, редк. над ким, над чим) поглумиться (над кем, над чем); (сильнее) надругаться (над кем, над чем); (мягче) посмеяться (над кем, над чем), насмеяться (над кем, над чем) [Чіпка був «виродок»... Як же Чіпку прийняти дітям до іграшки? Хіба щоб поглумитися... (Мирн.)'} Народ бореться з самодержавством, яке обіцяло A7 жовтпя) свободу, щоб знущатися з свободи, щоб поглумитися з свободи (Ленін)]. нбглумка см. поглум. поглухішати, -шаю, -шаєш разг. стать глуше; стать более глухим [Голос його поглухішав (Ст.)]. поглухнути, -немо, -нете мног. поглбхнуть (разг.), перегл охнуть (разг.), оглохнуть [Ключар: ..Гетьте звідси, усі чужі! Одвідали, ну й досить.. Кому я се кажу? Чи ви поглухли? (Л. Укр.)]. поглушити, -лушу, -лушиш мног. 1) поглушить (разг.), переглушить (разг.), отлу- шшъ;(превзойти по силе другие звуки) заглушить [Перегукувались, перегукувались [соловейки] та потім як., защебетали, — усе поглушили (Вовч.)]; 2) (не дать расти) заглушить [Сад усох, не доглядали.. Як пустилась по йому куряча сліпота, глуха кропива, лопух, будяки по грядках, свиріпа, гірчиця, — так і поглушило все \Барв.)]. погляд, -ду 1) взгляд, книжн. взор [Галченя дивилося на неї спокійним поглядом своїх сіруватих маленьких очей (Коп.); Галина озирпулась на нього, і їхні погляди зустрілися (Донч.); Мотря задумалась. Смуток заслав її погляд (Мирн.); У невеличке надвірне віконечко заглядав світ рожевим поглядом (Мирн.); В усі тяжкі часи свого життя український народ звертав свої погляди до Москви (Літ. газ., 1948, І)]; запитливий ~д вопросительный взгляд; затуманений сумом ^д подёрнутый печалью взор; з першого ^»ду с первого взгляда [Тося страшенно сподобалася йому з першого погляду (Вільде)]; на ^д (по наружности, внешне) разг. на вид, с виду; (судя по внешности) на взгляд [Моя ж- крикуха білобока [Сорока] Була на погляд краща всіх (Гл.); На погляд море наче спить (Л. Укр.)]; на перший ^д на первый взгляд [Панаєв був моторний, швидкий і на перший погляд справляв враження досить легковажної людини (Іван.)]; 2) (точка зрения, убеждение) взгляд, мнение; (шире) книжн. воззрение [М и л е в с ь к и й: Отож сі авторитети винні, що у вас такий аскетичний погляд на життя (Л. Укр.); .. разом з умовами життя людей, з їх суспільними відносинами, з їх суспільним буттям змінюються також і їх уявлення, погляди і поняття.. (Комун, ман.); Та я на всю цю історію маю свої погляди... (Ле)]; з ~*ду марксизму с точки зрения марксизма; по марксистскому воз- .зрйшю; зміцнити чий ~Д утвердить кого во мнении; з цього ^ду с этой точки зрения; на чий ~-»д на чей взгляд, по чьему мнению, книжн. по чьему разумению [На її погляд, він був гарний (Коцюб.)]; обмінятися ^дами обменяться мнениями; обстоювати свій ^д отстаивать своё мнение; оцінювати з усіх ^дів оценивать со всех точек зрения [Семен Григорович звик кожну річ і кожне явище оцінювати всебічно, з усіх поглядів (Дмитр.)]; р о- зійтися в ^дах разойтись во взглядах, разойтись во мнениях; склався п е в и ц и "^ д составилось определённое мнение; сталість ^дів постоянство во взглядах, постоянство во мнениях; укріпитися в ^ді утвердиться во мнении. поглядання посматривание [Не поглядай на неї: нічого з твого поглядання не буде, бо вона не про тебе думає (Харьк. — Сл. Гр.)]. поглядати, -даю, -даєш и редк. поглядатися, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)