Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обм 41 обді ограничиваться; стесняться; ущемляться; ущербляться; ср. обмежувати. обмежувач техн. ограничитель. обмёл (род. обмолу) с.-х. обмол. обмелювання с.-х. обмол. обмелювати, -люю, -люєш, обмолоти, -мелю, -мёлеш с.-х. обмалывать, обмолоть. обмережувати, -жую, -жуєш, обмережати, -жаго, -жаєш и обмережити, -жу, -жиш окаймлять [мерёжкой], окаймить [мерёжкой]; (перен. — ещё) исписывать, исписать; (усеивать чем-нибудь) испещрять, испещрить [Даішлкова мати, хоч і бідна господиня, що й кози в дворі не має, а й вона той двір обмете й обмиє, і хату обмережить цяточками й рожами {Я нов.)]. обмерзання 1) обмерзание; облеДепёние; 2) обмерзание. Ср. обмерзати 1—2. обмерзати, -заю, -засш, обмерзти и обмерзнути, -зну, -знеш 1) обмерзать, обмёрзнуть; (без дополнения — ещё) обледеневать, обледенеть [Кораблі обмерзають кригою, збільшується опір, вони втрачають швидкість (Куч.)]; 2) (испытывать ощущение холода) зябнуть [сильно], иззябнуть, разг. обмерзать, обмёрзнуть [Мороз був лютий, сніг і завірюха, По вулиці голодний пес блукав: Обмерз, продрог (Фр.)\ Як прийде Марець, то обмерзне старцю палець (Ном.)]. обмерзлий 1) обмёрзлый, обмёрзший; обледенелый, обледеневший [Обмерзла кригою озимина ламалась під ногами бійців, як зелене скло (Гонч.)]\ 2) обмёрзший [Знадвору повертаються сестри з обмерзлими, немов припеченими щоками (Ле)]. Ср. обмерзати 1—-2. обмерзнути, обмерзти см. обмерзати. обмерлий обмерший [Позаду ще тупотіли коні, і обмерла Христя причаїлась у траві (Панч)]. обмертвілий см. омертвілий. обмертвіти см. омертвіти. обмерти см. обмирати. обмести см. обмітати. обмёт, -ту обмёт [1 паш човен самотній, в темряву повитий, В золотисті обмети, мов щука, влітав {Ст.)]. обметати см. обметувати. обмётиця разг. обмет [На двох ганках питля на лавках сидять мірошники та євреї, обсипані обметицею (Н.-Лев.)]; 0 ухопив, як собака ~ці разг. потерпел неудачу. обметування обмётка; выметка. Ср. обметувати обмёт>вати, -тую, -тусш, обметати, -таю, -тае.ш портн. обмётывать, обметать; (особым швом — ещё) вымётывать, выметать обмивальний спец. обмывочный. обмивання обмывание, разг. обмывка; омовение [У водах Гангу робили обмивання десятки тисяч індусів (Веч. Київ, 1957. VIII)] Ср. обмивати 1. обмивати, -ваю, -ваєш, обмити, -мию, -мйсш 1) обмывать, обмыть, рит омывать, омшь ІШн підбіг близько до моря, присів і почав обмивати руки (Трубл.)\ Візьми до рук важкий шматок породи — Сріблом виблискує на сонці антрацит. Його підземні обмивали води Поміж земних нашарувань і плит (Дмитр.); Ходім ми просто через річку; Обмиєм чоботи і вийдем на травичку, — І ближче, і чистіш (Гл.)]; 2) (мытьём удалять, сводить и перен.) разг. смывать, смыть [Пил доріг в Черемоші обмию, Як прийду в Гуцулыцину мого (Мас); Ж і р о н- д и с т: ..Кров Цезаря проливши, Б рут обмив усе болото цезарських тріумфів (Л. Укр.)]; см. ещё змивати 1; 3) (стирать много, для всех) разг. обстирывать, обстирать, (реже) обмывать, обмыть [Одна другу доглядає, Одна другу обмиває, Так, як добрим сестрам слід (Гл.)]ш обмиватися, -ваюся, -ваєшся, обмитися, -миюся, -мйсшся \) обмываться, обмыться; омываться, омыться [-—Не лізь! не обсипайся!— лютував Карпо і пішов обмиватися у воду (Мирн.); Тим часом Гнат обмився, переодягся і зайшов до кімнати (Чорн.)]; 2) смываться, смыться, разг. обмываться, обмыться [Кінці пальців у Чубчика були коричневі — він сьогодні ремонтував парту і фарба ще не обмилась (Донч.)]. Ср. обмивати 1—2. обмйвка разг. обмывка. обмйзкати, -каю, -каєш разг. обмызгать. обмйзкатися, -каюся, -каєшся разг. обмызгаться. обмилити см. обмилювати. обмилитися см. обмилятися. обмилювати, -люю, -люєш, обмилити, -лю, -лиш хим. обмыливать, обмылить. обмилятися, -ляюся, -ляєшся, обмилитися, -милюся, -милишся обл. ошибаться, ошибиться [ — Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок,—-сказала я, обмилившися з радощів (Барв.)]. См. ещё помилятися. обминати1 и (реже) оминати, -наш, -нас.ш, обминути и (реже) оминути, -ну, * -нёш (оставлять в стороне) 1) обходить, обойти; (при езде—ещё) объезжать, объехать; (обычно соверш. — ещё) миновать, минуть [Він брів навмання, не бачивши перед собою шляху, не помічав стежки, не обминав потоків і калюж (Чорн.); Надалі він обминатиме Скибу аж третьою вулицею (Жур.); Г і л ь д а : ..Ходім мерщій, ми, може, ще поспієм Хоч манівцем мисливців обминуть (Коч.); Машина мчить порожніми вулицями, обминаючи повалені поперек дороги телеграфні стовпи, глибокі вирви (Куч.); — Це, пане, переселенці, — додав Яким, стьобнувши гнідка, щоб мерщій обминути воза (Мирн.); Пароплав підійшов до зеленої кручі, оминувши піски золоті (Пере.); Хоч яке се життя і трудне, і сумне, Дай, шоб старість і смерть оминули мене (Фр.)]; ~нати що (оставлять бе* внимания) перен проходить мимо чего (Комуністи і комсомольці не можуть обминати неправильну поведінку деяких молодих людей у побуті, в громадських місця? |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)