Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обм 42 обм {Матер. XX з. КПРС)]; 2) {пропускать кого-нибудь в действии, распространяющемся на других) обходить, обойти [Вона своїх дітей жалувала, давала їм гостинці, а мене все обминала (Н.-Лев.); Поприходили вони тепер, — Чіпка не обминув і їх чаркою... (Мирн.)]; 3) (перен.: уклоняться) обходить, обойти, избегать, избежать, избегнуть, разг. обегать, редк. обежать [А е цій Панса до Руфі- на: Не подоба громадської роботи оминати (Л. Укр.); Однаково не сховаємось і не обминемо бою. А коли так, то, чим раніше буде бій, тим краще (Скляр.)]; ~->ти м о в ч а нкою обходить, обойтй молчанием; знаючи подробиці избегая подробностей, минуя подробности. обминати2, -наю, -наєш, обім'яти, -мну, -мнеш (мять) обминать, обмять. обминатися1, -насться страд, з. 1) обходиться; обьезжаться; 2) обходиться, избегаться. Ср. обминати3 1,3. обминатися2, -нається, обім'ятися, -мнеться обминаться, обмяться. обминути см. обминати1. обминутий 1) обойденный; 2) обойдённый; 3) обойдённый, избегнутый. Ср. обминати1 1 — 3. обмирання обмирание. обмирати, -раю, -раєш, обмерти (обімру, обімреш) обмирать, обмереть [Чоловік., пер во з великого жалю так і обмирас (Вовч.); За вікном стояв чотирнадцятилітній хлопець, до пояса голий, жилавий і такий привабний, що Сакій обмер обмислювати, -люю, -лшєш и ооми ціляти, -ляю, -лясш, обмислити, -лю, -лиш редк. обдумывать, обдумать; (соверш.: основательно подумать о ком, о чём) разг. поразмыслить [Хмельницький замовк. Стояв над Косовим, високий, кремезний, дивився па митрополита згори вниз, наче обмислював, що мав чинити (Риб.); Щовечора збиралася хатня рада, мізкували, довго сперечалися, обмишляли, як поле вправить (Іорд.); Він хотів обмислити це тверезо, але думки ніби взялися димом і заворушилися разом із волоссям (Панч)]. См. ещё обдумувати и обмірковувати 1. обмити см. обмивати. обмитий 1) обмытый; (чистый — ещё) мытый; омытый [Хмари розповзлися — виглянуло сонечко. Обмиті дощем, блис- тіли в траві зірки (Горд.)]; 2) смытый; 3) обстиранный; обмытый [Та хоч і сирота, а Левкові добре було: був і обмитий, і обпатраний (Квітка)]. Ср. обмивати 1—3. обмитися см. обмиватися. обмишляти см. обмислювати. обміжний разг. межевой, пограничный. обміжок, -жка см. обніжок 1. обмізковувати, -новую, -ковуєш, обмізкувати, -к$ю, -кусш разг. обмозговывать, обмозговать (Старий Вриль.. поважно заговорив до печерськиА дідів, що стояли кружка, похилившись на ціпки.., обмізковуючи події (Смол.); Не минуло і тижня, як стариган усе обмізкував у своїй школі, зібрав подарунки (Куч.)]. обмілина отмель [За обмілиною берег здіймався крутими горбами (Дот.)]. обмілілий обмелевший, разг. обмелелый; измельчавший [Обміліла за літо Десна повільно котила свої води, позолочені теплим промінням сонця (Збан.)]. Ср. обміліти. обміління обмеление; измельчание [Є ще одна причина обміління Каспію. Волга, головна його «поїльниця», зменшила свій «вклад» у море (Веч. Київ, 1957, V)]. Ср. обміліти. обміліти, -ліе обмелеть, разг. редк. измельчать [Суха зараз гребля і мертва. Дніпро обмілів (Довж.)]. обміль, ч-лі разг. мель; сісти на "*-»ль прям., перен. сесть на мель [Змолоду., чумакував, а як одруживсь, так і сів на обміль (Варе.)]. обмін, -ну обмен [3 товару, з обміну товарів, з виникнення влади грошей виникала влада капіталу (Ленін); Наука не може розвиватися без широкого обміну думками (Матер. XX з. КЛРС)]; ~н досвідом обмен опытом [Міська партійна організація приділяє велику увагу проведенню систематичного обміну досвідом роботи між пропагандистами (Рад. Укр., 1954, /)],*" ~іі речовин физл. обмен веществ [Під впливом сонячних променів поліпшується діяльність нервової системи, а через неї посилюється і обмін речовин, краще відбуваються процеси кровообігу, дихання (Наука і життя, 1956, 7)]. обмінений обменённый [Та радісний був Шкандибенко, ні про віщо не питав, коли побачив хліб обмінений в руках у них (перекл. з Вовчка)]. обмінити см. обмінювати обмінний обменный [Здалека долітали постріли обмінних салютів (перекл. з Но- викова-Прибоя); Наявність обмінного натрію і соди є основною причиною негативних фізико-хімічних, агрономічних і біологічних властивостей солонців (Наука і життя, 1956, 11)]. обмінюваний обмениваемый [Товар є, по-1-е, річ, що задовольняє яку-небудь потребу людини; по-2-е, річ, обмінювана на іншу річ (Ленін)]. обмінюваність, -ності эк. обмёниваемость [..еквівалентна форма якого-небудь товару є форма його безпосередньої обмінюваності па інший товар (Маркс)]. обмінювати, -нюю, -нюєш, обміняти, -няю, -няєш и (реже) обмінити, -міню, -міниш 1) менять, обменять, разг. обменивать, обменить [За довгим столом з журналами і газетами сиділи переважно літні колгоспники. Молоді не затримувалися довго — обмінювали книжки в бібліотекарки й одразу відходили (Минко); Обманув, украв, обміняв личко на ремінець (Квітка)]; ~нйти хліб этн. обменять хлеб [Обмінили хліб, а в неділю й весілля заграли (Мири.)]; 2) (нечаянно, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)