Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обм 46 обя кать, разг. запачкать, обпачкать; (только соверш.: всё, целиком загрязнить) перепачкать. обмурзуватися, -зуюся, -зуєшся, обмурзатися, -заюся, -заєшся обмазываться, обмазаться; пачкаться, опачкаться, выпачкаться, испачкаться; запачкаться, обпачкаться; перепачкаться. Ср. обмурзувати. обмурівка строит, обмуровка. обмурований 1) обмурованный; 2) обнесённый [каменной стеной и т. п.] [Тут же за мостом направо починався обширний сад, обмурований високим муром (Фр.)]. Ср. обмуровувати 1 — 2. обмуровування строит, обмуровка. обмуровувати, -ровую, -ровуєш, обмурувати, -руїо, -руєш 1) строит, обмуровывать, обмуровать; 2) обл. обносить [каменной стеной и т. п.], обпестй [каменной сте- поп и т. п.]. обмуровуватися, -ровуюся, -ровуєшся, обмуруватися, -руюся, -руєшся 1) обл. ограждаться [каменной стеной и т. п.], оградиться [каменной стеной и т. п.]; 2) страд, з. (несоверш.) обмуровываться; ср. обмуровувати 1. обмурування строит, обмуровка. обмурувати см. обмуровувати. обмуруватися см. обмуровуватися. обм'якати, -каю, -каєш, обм'якнути, -ну, -неш обмякать, обмякнуть [Закидайло, блідий, із спітнілим вузеньким чолом, перекошеним від гніву ротом, маленькими колючими очицями уп'явся в контролершу. І та, зустрівшись із його поглядом, враз обм'якла і здалась (Збан.)]. обм'яклий обмякший [Козак закинув їм руки на плечі і придавив їх усією вагою обм'яклого тіла (Папч)]. обм'якнути см. обм'якати. обнадієний редк. обнадёженный [Обнадіє- ний своїми мріями, він розчаровувався в їх реальності (Ле)\. обнадїєпо нар. редк. обнадёженно [Обпа- дієно попрощалися меліоратори з Сав- ченком (Ст.)]. обнадіювати, -дГюю, -діюсш, обнадіяти, -дію, -дїеш редк. обнадёживать, обнадёжить [Музика Огінського підбадьорювала, кликала до боротьби, обнадіювала (Збан.)]. обнажання редк. обнажение. обнажати, -жаю, -жаєш, обнажйти, -жу, -жйш редк. обнажать, обнажить [ — В добрий час, товариші! — голосно кая;е зв'язковий, скидаючи пілотку. Загін обнажив голови (Янов.)]. обнажатися, -жаюся, -жаєшся, обнажйти- ся, -жуся, -жйшея редк. обнажаться, обнажиться [Ясно-зелені, сизуваті смереки вибігають до шляху з лісу. Обна- жаються плити скель (Літ. газ., 1952, XI)]: голови вжилися головы обнажились. обнажйти см. обнажати. обнажитпся см. обнажатися. обнароіуваниії обнародованный [19 лютого 1861 р. Олександр II підписав маніфест про реформу, який був обнародуваний 5 березня того ж року (Іст. Укр. РСР)]. обнародування обнародование. обнародувати, -дую, -дуєш обнародовать [Чому ж справді ці малюнки не обнародувати?.. (Ткач)]. обнатужити см. обнатужувати. обнатужитися см. обнатужуватися. обнатужувати, -жую, -жуєш, обнатужити, -жу, -жиш обл. обременять, обременить; перегружать, перегрузить [Обнатужи- ли його роботою (Харък. г. — Сл. Гр.)]. обнатужуватися, -жуюся, -жуєшся, обнатужитися, -жуся, -жишея обл. обременяться, обремениться; перегружаться, перегрузиться [Обнатужитися роботою (Змиев, у. — Сл. Гр.)]. обнесений1 обнесённый [Серьожка глянув на двоповерховий будинок, обнесений високо дротом (Гонч.)]. Ср. обіосити1. обнесений2 1) обнесённый; 2) обнесённый [Ми і чаркою не обнесепі і па дошку пошани занесені (приказка)]. Ср. обносити2 1—2. обнесений3 обнесённый. Ср. обносити8. обнести1 см. обносити1. обнести2 см. обносити2. обнести3 см. обносити3. обнести4 см. обносити4, обнижати, -жаю, -жаєш см. знижувати, знижати І — 2. обнйжений см. знижений. обнйжувати, -жую, -жуєш см. знижувати 1—2. обнизаний унизанный [Гослен сів перед Бальзаком і поклав свої обнизані перснями руки на стіл (Риб.)]. обнизати см. обнизувати. обшїзити, -нижу, -нйзиш см. знижувати, знизити. обнизувати, -зую, -зуєш, обнизати, -нижу, -нижеш унизывать, унизать [Горобці неохоче перелітають з калини, обнизують гілку яблуні (Ст.); Усі груди так і обнизала намистом з червінцями (Киев. г. — Сл. Гр.)]. обникати, -каю, -каєш разг. обрыскать; (тайком обыскать что) разг. обшнырить, обшнырять. обнишпорювати, -рюю, -рюєш, обнишпорити, -рю, -риш разг. обшаривать, обшарить; (обыскивать, тайком осматривая везде) разг. обшныривать, обшнырить, обшнырять [Партизанська розвідка, не шкодуючи сил і життя, обнишпорювала всі перевали, шляхи та ближчі місцевості, щоб визначити дійсне становище з'єднання (Воронько); Обходила всі глухі кутки, обнишпорила всі нишпорки — нема [Івася], як у воду впав! (Мирн.)]. обніж (род. обножі) с.-х. обножка [Вже бджола за обніжжю летіла, гудучи (Вовч.)]. обніжжя 1) с.-х. обпбжка; 2) (подножие горы) подошва. обніжки, -жок с.-х. шерсть, снимаемая с ног и морды овцы; обл. обножки. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)