Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
і>би 47 оОн обніжок, -жка 1) межйна, (изредка) межа [Дівчина сиділа на обпіжку, на зеленій траві, та плела вінок (Мирн.); Швидше жніть до обніжка, то буде пирогів діжка (приказка)]; 2) разг. перекладина между ножками стола или стула. обпімання еде. обіймання. обнімати см. обіймати. обніматися см. обійматися. обнїмка: в ^ку разг. в обнимку [Ось якісь троє старшин ідуть в обнімку, повипускавши чуби (Гонч.); За столом в обнімку сиділи згода і радість. Найбільше раділа Олена Тихоні вна. Вона, знай, наливала вино у чарки, випила і сама (Минко)]. обнімчитп см. онімечувати, онімечити и знімчувати, знімчити. обнїмчитися см. онімечуватися, онімечитися и знГмчуватися, знГмчитися. обнімчувати сМ. онімечувати и знімчувати. обнімчуватися см. онімечуватися и знГмчуватися. обнова см. обновка. обновитель, -теля редк. обновитель. См. ещё обновник. обновйтелька редк. обновйтельница. См. ещё обновниця. обновити1 см. обновляти1. обновити2 см. обновляти2. обновитися см. обновлятися. обновка, редк. обнова разг. обновка, уст. обнова [ —Ой, дядечку Артеме! — і хлопчик одразу почав приміряти обновку. — Можна в цьому й ходити? Чи тільки у свята одягати? (Шиян); Що ж це в тебе за обнова, шовкова хустина... (Пере.); Земля вдягла обновки (Мал.)]. обновлений, оновлений обновлённый [На ранок Іван Тимофійович встав бадьорий, з обновленими силами (Гонч.); Почувала себе [Анюта] оновленою, бадьорою, хотілося жити, працювати (Донч.)]. Ср. обновляти1. обновлений2 обновлённый. Ср. обновляти2. обновлення, оновлення обновление [Я на чужину йшла шукать надій.. І обновлення силі молодій (Л. Укр.); Люблю я, друзі, ваше місто В його оновленні живім, Люблю, як вечір променисто, Ласкаво стелиться по нім (Рил.); Швидкість процесу оновлення білків при різких фізіологічних станах організму легко простежити з допомогою мічених амінокислот (Укр. біох. ж., 1955, XXVII, 4)]. обновленство церк. обновленчество. обновленський церк. обновленческий. обновлювання см. обновляння. обновлювати1 см. обновляти1. обновлювати2 см. обновляти2. обновлюватися см. обновлятися. обновляння, оновляння, обновлювання, оновлювання обновление. обновляти1 и оновляти, -ляю, -ляєіп и (реже) обновлювати и онбвлюватп, -люю, -люєш, обновити, -ііовліб, -новині и оновити (оновлю, оновиш) обновлять, обновить [Спільна праця землю обпов- ля (Криж.); Оновляєм пустелі, Возво дим Комунізму палаци ясні (Дор.); Відрадно нам, батьку, 3 тобою в труді Оновлювать гори і доли (Ол.); Чого він утік? Чому він, дурний, не схотів обновити старої на пову шкуру?! (Мирн.); Роз- цвітайся ти, веснонько красна, Духо^ творчості все онови (Граб.)]. обновляти2, -ляю, -лябш и обновлювати, -люю, -люєш, обновити, -повно, -по- впш (употреблять, использовать впервые) разг. обновлять, обновить. обновлятися и оновлятися, -ляюся, -ляєш- ся и (реже) обновлюватися и оновлюватися, -лююся, -люєшся, обновитися, -новлюся, -новишся и оновитися (оновлюся, оновишся) обновляться, об повиться [І обновляються долини, І сила краю нароста... (Мас); Небо оновляється — засиніло зовсім по-весняному (Гонч.); Усе міняється, оновлюється, рветься, у ранах кров'ю сходить, з ту ги в груди б'є (Тич.); Народивши ди тину, вона ніби сама народилася зпо ву, і все навколо неї оновилось (Довж.)\^ Ср. обновляти1. обновний обновительный. обновник обновитель. обновниця обновйтельница. обновницький обновительский. обновочка уменъш., ласк, обновочка. обносити1, -ношу, -носиш, обнести, -су, -сені (огораживать) обносить, обпестй [Його [став] тепер валом обнесли, од села одгородили — водопою нема (Мирн.)]. обносити2, -ношу, -носиш, обнести, ^су, -сені 1) (обходя всех, угощать) обносить, обнести; (доставлять в разные места — ещё) разпоейть, разнести [Старий селянин обносив гостей вермутом (Сміл.); Ви ж знаєте, дідові Трохимові кожну пошту два дні обносити, а я за три-чотири години всіх оббігала (Іван.)]; 2) (обходя с угощением, пропускать кого-нибудь) обносить, обнести; 3) (перен.: чернить, распространять клевету) оговаривать, оговорить, уст. обносить, обнести [Уразилися на мене, почали обносити, осуджа- ти... (Вовч.); Я ж тебе обнесу на ввесь повіт! Я ж тобі оддячу! (II.-Лев.)]. обносити3, -сить, обнести, -се (покрывать чем-нибудь сыпучим по поверхности) разг. обносить, обнести [І крамарський віз простугонить, і пан четвернею пробіжить — тільки тебе курявою обнесе (Вовч.)]. обносити4, -ношу, -носиш, обнести, -су, -сені (обрывать, забирать всё украдкой) разг. обносить, обнести, обирать, обобрать [Максим Горох посіяв в просі; Що ж вийшло? — дітвора — іще й огуд не ссох — І просо витовкла, і обнесла Горох (Боров.)]. обносити см. обношувати. обноситися1, -ситься страд, з. обноситься. Ср. обносити1. обноситися2 , -ситься страд, з. 1) обпо- сйться; разноситься; 2) обноситься. Ср. обносити2 1—2. обноситися см. обношуватися. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)