Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

оби
обносок, -ска обносок; (обычно мн. ч.:
обноски, -ків) обноски.
обносрчок, -чка уменьш. обнбсочек [Д і в к а:
Чи немає у вас платтячка, обносочка
якого? (перекл. з Горького)].
обночувати, -чую, -чуєш разг. переночевать.
обмочуватися, -чуюся, -чуєшся разг. стать
на ночлег.
обношувати, -шую, -шуєш, обносити,
-ношу, -носиш разг. обнашивать, обносить;
(об обуви — обычно) разнашивать, разносить
[Обноси мої чоботи, бо на мене вони тісні
(Сл. />.)].
обношуватися, -шуюся, -шуєшся,
обноситися, -ношуся, -носишся разг. 1)
обнашиваться, обноситься [ — Запаніла наша
Галя,— хвалився Грицько матері..—
Молода ще,— одказала на те Настя.— За-
нову ситце на кілочку, обноситься —
обійдеться (Мирн.)]; 2) (приводить ноской
в негодность всю свою одежду)
обнашиваться, обноситься [Здається б, на мене й
дивитись гидко, так за дорогу припала пилом,
обносилась, обтопталась (Барв.)].
обнюхати см. обнюхувати.
обнюхатися см. обнюхуватися.
обнюхування обнюхивание.
обнюхувати, -нюхую, -нюхуєш, обнюхати,
-нюхаю, -нюхаєш обнюхивать, обнюхать
[Коні зійшлися голова до голови,
обнюхували один одного (Ле)].
обнюхуватися, -нюхуюся, -нюхуєшся,
обнюхатися, -нюхаюся, -нюхаєшся
обнюхиваться, обнюхаться.
обняти см. обіймати.
обнятий см. обійнятий.
обнятися см. обійматися.
обов'язаний см. зобов'язаний.
обов'язати, -в'яжу, -в'яжеш см.
зобов'язувати, зобов'язати.
обов'язковий обязательный; (совершенно
необходимый — ещё) непременный [В
нашій країні вже повністю здійснене
обов'язкове початкове навчання (Рад.
Укр., 1950, IX); Я жив тепер серед
людей, для яких праця була
обов'язкова й неминуча (перекл. з Чехова)].
обов'язковість, -вості обязательность
[Питання про право націй на вільне
відокремлення недозволенно плутати
з питанням про обов'язковість
відокремлення нації в той чи інший момент
(Сталін)].
обов'язково нар. обязательно; непременно,
уст. всенепременно; (несомненно разг. —
ещё) наверняка [Форми буржуазних
держав надзвичайно різноманітні, але
суть їх одна: всі ці держави являють
собою так чи інакше, але кінець
кінцем обов'язково диктатуру буржуазії
(Ленін); Шура гадала раніше, що під
час атаки треба обов'язково бігти,
бігти по геометричній прямій, як у
фільмах (Гонч.); Він обов'язково прийде,
а тоді ти його почастуєш (Куч.)]. Ср.
обов'язковий.
обов'язок, -зку обязанность, долг
[Запобігти використанню наукових досягнень
та відкриттів з руїнницькою метою —
обо
обов'язок кожного вченого (Вісник
АН УРСР, 1949, 5); Військова
служба в рядах Збройних Сил СРСР є
почесний обов'язок громадян СРСР (Конст.
СРСР)]\ ~к велить см. веліти; в в а-
% ж а т и своїм ^ зком см. уважати 2;
взяти на себе ~к взять на
себя обязанность, взять на себя труд;
визнати за свій ~к см.
визнавати 3; виконувати ^зкп
кого-н ебудь исполнять
обязанности кого-нибудь [Старшина Багіров
тимчасово виконував обов'язки командира
взводу (Гонч.)]; громадський ^к
общественный долг [Радянська преса
допомагає письменникові якнайкраще
виконувати його громадський обов'язок —
бути щодня з своїми читачами (Літ. газ.,
1951, V)]; з ~зку по обязанности
[Досі вона молилась більше з
обов'язку (Л. Укр.)]; з службового
~зку по долгу службы; круг ~-»зків
круг обязанностей [Я залюбки
одмовився б писати «Свет и тени», та не можу,
бо це входить в круг моїх обов'язків
(Коцюб.)]; почуття ~>зку чувство
долга; прямий ~->к прямая
обязанность, прямой долг [Пропаганда
досвіду передовиків і досягнень науки — це
не самодіяльність спеціалістів і
наукових працівників, а їх прямий
державний обов'язок (Рад. Укр., 1950, IX)];
це не тільки наш ^»к, алё й
повинність это не только наш
долг, но и обязанность.
обов'язувати, -зую, -зуєш см.
зобов'язувати.
обоготворення книжн, редк. обоготворение,
обожествление.
обоготворити см. обоготворяти.
обоготворяння книжн. редк. обоготворение,
обожествление.
обоготворяти, -ряю, -ряєш,
обоготворити, -рю, -рйш книжн. редк. обоготворять,
обоготворить, обожествлять,
обожествить; (слепо любить, преклоняться —
ещё) боготворить. См. ещё обожнювати.
ободйстий редк. дугообразный [В ободис-
тих голоблях коняка краще везе, як у
рівних (Н.-Лев.)]. См. ещё
дугоподібний.
ободовий спец. ободочный [Наритники
повинні бути таких розмірів, щоб під
ободовим ременем вільно проходила
ребром долоня (Колг. вироби, енцикл.)];
*—»ва кишка анат. ободочная кишка.
ободок см. обідок.
ободочок см. обідочок.
обоє (род. обох) оба (м. и ср. р.) [А ідіть
Лишень сюди; та йдіть обоє!.. (Шевч.);
Батько наш був дуже добрий; жалував
нас обох рівно, і брата й мене (Вовч.)];
0 обоє р я б 6 є фам. два сапога
пара.^
обожатель, -теля разг. шутл. редк.
обожатель [Була се [княжна] невеличка,
дрібненька осібка.., вічно занята собою,
своїм туалетом, Своїми канарками,
своїми обожателями (Фр.)].

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)