обп 54 оби обпікати, -каю, -каєш, обпекти, -печу, -печёш обжигать, обжечь; (причинять много ожогов разг.—ещё) изжигать, изжечь [Андрій; обпікаючи язика, ковтнув гарячого чаю (Риб.); 3 моря налітав дошкульний вітер, обпікав морозом пальці (Куч.); Ольга відчулі, як рум'янець обпікає її шию і негарними, лапчастими плямами розливається по трикутнику декольте і обіиччя (Вільде); Єфрейтор з готовністю підбіг до Білограя і огрів нагайкою його по спині. Біль обпік тіло (Ткач); Варварину долоню обпекла дитяча сльоза (Куч.)]. обпікатися, -каюся, -каєшся, обпектися, -печуся, -печешся 1) обжигаться, жечься (разг.), обжечься; (получать много ожогов, покрываться ожогами разг. — ещё) изжигаться, изжечься; (перен.: терпеть неудачу фам. — ещё) нажигаться, нажечься [Руднєв бере картоплину, кладе її на долоню, обпікаючись, перекидає з руки на руку (Верш.);— Перша любов, — сказала тихо, задушевно,— найнебезпечні- ша.. — От тут-то,— довірливо продовжувала Клава, — і підстеріга нас небезпека... Сама обпеклася, от і говорю... (Ряб.)]; обпікшись на молоці, будеш дути і на воду поел, обжёгшись на молоке, будешь дуть и на воду; 2) страд, з. (несоверш.) обжигаться; изжигаться; ср. обпікати. обплескати, -лещу, -лёщеш разг. 1) похлопать кругом рукой [Обплескала хліб долонею, а тоді і в піч посадила (Сл. Гр.)]; 2) перен. оклеветать, оговорить. обплести см. обплітати. обплетися см. обплітатися. обплётртий, оплетений 1) оплетённый [Під комином стояли обплетені лозою бутлі (Трубл.); Руфін.. становиться проти оплетеного гліципою та крученою рожею вікна (Л. Укр.)]; 2) огороженный [Вони завжди ховалися, коли сотник з гусарами чи й наодинці проїздив повз них. Потім з-за старої обплетеної повіточки стежили, аж поки проїде сотник (Ле)]. Ср. обплітати 1—2. обпливати 19 -ваю, -ваєш, обпливти и обплисти, -ливу, -ливёш (вокруг чего-нибудь) оплывать, оплыть [Коли він обплив корму, чоловік підняв руку і руба кинув полтиник у воду (Собко)]. обпливати 2, -вав, обпливти, -вё оплывать, оплыть [У старовинних мідних шандалах обпливали лойові свічки (Тулуб)]. ^ обпливти * см. обпливати Ч обпливти 2 см. обпливати 2. обплисти см. обпливати 1. обплітальник спец. оплётчик. обплітальпиця спец* оплетчица. обплітати и оплітати, -таю, -таєш, обплести и оплести, -лету, -летёш 1) оплетать, оплести; (обвивать разг. редк.— ещё) уплетать, уплести [Хлопець зручніше вмощується на пеньочку, обплітає руками коліна (Волош.); Знадвору веранду обплітав густими звоями дикий виноград (Куч.); Гліцинії [на Капрі] ..оплітають стіни (Коцюб.); Іноді спливалнсь вони [хмари] в грізну тучу, щільпо з усіх боків оплітали місяць (Вас); Встають міста у зрості сили там, де степи колись були, і залізниці, паче жили, Вітчизни тіло обплели... (Сос.)]; 2) (плетёной изгородью и т. п.) огораживать, огородить [Полагодив [Чіпка] хату, — давай погріб обчищати та оброблювати; повою лісою [садибу] обплітати (Мирн.)]. обплітатися и оплітатися, «гаюся, -таєшся, обплестися и оплестися, -летуся, -ле- тешся 1) огораживаться, огородиться [На друге літо — обплівся [Максим] височезною густою лісою з острішком (Мирн.)]; 2) страд, з. (несоверш.) оплетаться; уплетаться; огораживаться. Ср. обплітатиі— 2. обплутаний, оплутаний опутанчый [Паровоз стояв увесь обплутаний шлангами, мов павутинням, але робітники ще тягли нові шланги (Донч.); Все те було оплутано густим крученим зіллям (Н.-Лев.)]. обплутати см. обплутувати. обплутування, оплутування опутывание; обволакивание. Ср. обплутувати. обплутувати и оплутувати, -тую, -туєш, обплутати и оплутати, -таю, -таєш опутывать,опутать; (перен. — ещё) обволакивать, обволочь [Серпантинові кучері обплутували ноги танцюючим (перекл. з Полевого); Довге павутиння «баб'ячого літа» оплутує волосся, обличчя, всю одежу (Смол.); Ганна підвела голову від своїх дротів, що ними обплутала мало не всю хату (Куч.); Воно [проміння] обплутало дерева й потяглося через дорогу, мов казкова заслона (Янов.); Тепер їй, як удень, стало видно. То її а матір'ю оплутали, он як обійшли ці дуки-багати- рі!.. (Мирн.)]. обплутуватися и оплутуватися, -туюся, -ту- єшся, обплутатися и оплутатися, -таюся, -таєшся опутываться, опутаться. обплювати см. обпльовувати. обплямити, -млю, -мйш редк. запятнать. обпльовувати, -льовую, -льовуєш, обплювати, -люю, -люеш оплёвывать, оплевать [Пху, пху, пху! так й обплює свою погану морду (Н.-Лев.)]. См. ещё опльовувати. обповзати, -заю, -заєш, обповзтй, -зу, -зёш оползать, оползти. обповивати, -ваю, -ваєш, обновити (обпов'ю, обпов'бш и обповйю, обповйєш) разг. редк. 1) обвивать, обвить [Дивлюсь, аж приятель [хміль] за гілку зачепився, А трохи згодом глядь — всю рожу обновив (Греб.)]; см. ещё оповивати и повивати 1; 2) (окутывать ребёнка пелёнками) пеленать, спеленать, запеленать; см. ещё повивати З и сповивати. обпоганити см. обпоганювати. обпоганитися см. обпоганюватися. обпоганювати, -нюю, -нюєш, обпоганити, -ню, -ниш разг. осквернять, осквернить, разг. опоганивать, опоганить; (марать; клеветать — ещё) опачкивать, опачкать,
|