Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

обп
54
оби
обпікати, -каю, -каєш, обпекти, -печу,
-печёш обжигать, обжечь; (причинять
много ожогов разг.—ещё) изжигать, изжечь
[Андрій; обпікаючи язика, ковтнув гарячого
чаю (Риб.); 3 моря налітав дошкульний
вітер, обпікав морозом пальці (Куч.);
Ольга відчулі, як рум'янець обпікає
її шию і негарними, лапчастими плямами
розливається по трикутнику декольте і
обіиччя (Вільде); Єфрейтор з готовністю
підбіг до Білограя і огрів нагайкою
його по спині. Біль обпік тіло (Ткач);
Варварину долоню обпекла дитяча сльоза
(Куч.)].
обпікатися, -каюся, -каєшся, обпектися,
-печуся, -печешся 1) обжигаться,
жечься (разг.), обжечься; (получать много
ожогов, покрываться ожогами разг. — ещё)
изжигаться, изжечься; (перен.: терпеть
неудачу фам. — ещё) нажигаться, нажечься
[Руднєв бере картоплину, кладе її на
долоню, обпікаючись, перекидає з руки
на руку (Верш.);— Перша любов, —
сказала тихо, задушевно,— найнебезпечні-
ша.. — От тут-то,— довірливо
продовжувала Клава, — і підстеріга нас
небезпека... Сама обпеклася, от і говорю...
(Ряб.)]; обпікшись на молоці,
будеш дути і на воду поел,
обжёгшись на молоке, будешь дуть и на воду;
2) страд, з. (несоверш.) обжигаться;
изжигаться; ср. обпікати.
обплескати, -лещу, -лёщеш разг. 1)
похлопать кругом рукой [Обплескала хліб
долонею, а тоді і в піч посадила (Сл.
Гр.)]; 2) перен. оклеветать, оговорить.
обплести см. обплітати.
обплетися см. обплітатися.
обплётртий, оплетений 1) оплетённый [Під
комином стояли обплетені лозою бутлі
(Трубл.); Руфін.. становиться проти
оплетеного гліципою та крученою рожею
вікна (Л. Укр.)]; 2) огороженный [Вони
завжди ховалися, коли сотник з
гусарами чи й наодинці проїздив повз них.
Потім з-за старої обплетеної повіточки
стежили, аж поки проїде сотник (Ле)].
Ср. обплітати 1—2.
обпливати 19 -ваю, -ваєш, обпливти и
обплисти, -ливу, -ливёш (вокруг чего-нибудь)
оплывать, оплыть [Коли він обплив
корму, чоловік підняв руку і руба кинув
полтиник у воду (Собко)].
обпливати 2, -вав, обпливти, -вё
оплывать, оплыть [У старовинних мідних
шандалах обпливали лойові свічки
(Тулуб)]. ^
обпливти * см. обпливати Ч
обпливти 2 см. обпливати 2.
обплисти см. обпливати 1.
обплітальник спец. оплётчик.
обплітальпиця спец* оплетчица.
обплітати и оплітати, -таю, -таєш,
обплести и оплести, -лету, -летёш 1) оплетать,
оплести; (обвивать разг. редк.— ещё)
уплетать, уплести [Хлопець зручніше
вмощується на пеньочку, обплітає руками коліна
(Волош.); Знадвору веранду обплітав
густими звоями дикий виноград (Куч.);
Гліцинії [на Капрі] ..оплітають стіни
(Коцюб.); Іноді спливалнсь вони [хмари]
в грізну тучу, щільпо з усіх боків
оплітали місяць (Вас); Встають міста у зрості
сили там, де степи колись були, і
залізниці, паче жили, Вітчизни тіло
обплели... (Сос.)]; 2) (плетёной изгородью
и т. п.) огораживать, огородить
[Полагодив [Чіпка] хату, — давай погріб
обчищати та оброблювати; повою лісою
[садибу] обплітати (Мирн.)].
обплітатися и оплітатися, «гаюся, -таєшся,
обплестися и оплестися, -летуся, -ле-
тешся 1) огораживаться, огородиться
[На друге літо — обплівся [Максим]
височезною густою лісою з острішком
(Мирн.)]; 2) страд, з. (несоверш.)
оплетаться; уплетаться; огораживаться. Ср.
обплітатиі— 2.
обплутаний, оплутаний опутанчый
[Паровоз стояв увесь обплутаний шлангами,
мов павутинням, але робітники ще тягли
нові шланги (Донч.); Все те було
оплутано густим крученим зіллям (Н.-Лев.)].
обплутати см. обплутувати.
обплутування, оплутування опутывание;
обволакивание. Ср. обплутувати.
обплутувати и оплутувати, -тую, -туєш,
обплутати и оплутати, -таю, -таєш
опутывать,опутать; (перен. — ещё)
обволакивать, обволочь [Серпантинові кучері
обплутували ноги танцюючим (перекл. з
Полевого); Довге павутиння «баб'ячого
літа» оплутує волосся, обличчя, всю
одежу (Смол.); Ганна підвела голову від
своїх дротів, що ними обплутала мало
не всю хату (Куч.); Воно [проміння]
обплутало дерева й потяглося через
дорогу, мов казкова заслона (Янов.); Тепер
їй, як удень, стало видно. То її а матір'ю
оплутали, он як обійшли ці дуки-багати-
рі!.. (Мирн.)].
обплутуватися и оплутуватися, -туюся, -ту-
єшся, обплутатися и оплутатися, -таюся,
-таєшся опутываться, опутаться.
обплювати см. обпльовувати.
обплямити, -млю, -мйш редк. запятнать.
обпльовувати, -льовую, -льовуєш,
обплювати, -люю, -люеш оплёвывать,
оплевать [Пху, пху, пху! так й обплює свою
погану морду (Н.-Лев.)]. См. ещё
опльовувати.
обповзати, -заю, -заєш, обповзтй, -зу,
-зёш оползать, оползти.
обповивати, -ваю, -ваєш, обновити
(обпов'ю, обпов'бш и обповйю, обповйєш)
разг. редк. 1) обвивать, обвить [Дивлюсь,
аж приятель [хміль] за гілку зачепився,
А трохи згодом глядь — всю рожу
обновив (Греб.)]; см. ещё оповивати и
повивати 1; 2) (окутывать ребёнка пелёнками)
пеленать, спеленать, запеленать; см. ещё
повивати З и сповивати.
обпоганити см. обпоганювати.
обпоганитися см. обпоганюватися.
обпоганювати, -нюю, -нюєш, обпоганити,
-ню, -ниш разг. осквернять, осквернить,
разг. опоганивать, опоганить; (марать;
клеветать — ещё) опачкивать, опачкать,

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)