Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обп 55 обр разг. редк. обпачкивать, обпачкать, вульг. обгаживать, обгадить. См. ещё опоганювати. обпоганюватися, -нююся, -нюєшся, обпо- ганитися, -нюся, -нишся разг. 1) осквер- пяться, оскверниться; опоганиваться, опоганиться; обгаживаться, обгадиться; см. ещё опоганюватися; 2) страд, з. (несо- верш.) оскверняться; опоганиваться; обгаживаться. Ср. обпоганювати. обпоїти см. обпоювати. обполіскування ополаскивание. обполіскувати и ополіскувати, -кую, -куєш, обполоскати и ополоскати, -лощу -лощеш и обполоснути и ополоснути, -ну, -непі ополаскивать, ополоскать (разг.), ополоснуть [А Кзил-Су іржаве мовчазне каміння щедро обполіскує віками (Ле); Шумів лагідний прибій, що, ніби дражнячись і пустуючи, ополіскував гальку піщаного берега (Трубл.); Обполоскало селянське море гнівом і кров'ю Хотинщи- ну (Кундз.); Ранковий туман покотив долиною, востаннє ніби ополоскав землю й очерети від нічного мороку (Ле)]. обполіскуватися, -куюся, -куєшся, обполоскатися, -лощуся, -лощешся и обполоснутися, -нуся, -нёшся 1) разг. обмываться [слегка], обмыться [слегка] [Князь наказав зараз слугам відімкнути скриню, вийняти Іванові сорочку, штани, увесь одяг. Той у воду вскочив, обполоскавсь, убравсь (народна казка)]] 2) страд, з. (несоверш.) ополаскиваться. обполоскати см. обполіскувати. обполоскатися см. обполіскуватися. обполоснути см. обполіскувати. обполоснутися см. обполіскуватися. обполювати, -люю, -люєш, обполоти, -полю, -полеш опалывать, ополоть [Він описує, як працює на городі, обполюючи картоплю (Рил.); Дідова дочка закотила рукави, обполола [яблуньку]., і пісочком обсипала (народна казка)]. обпоратися, -раюся, -раєшся обл. управиться. См. ещё упоратися. обпоювати, -поюю, -поюєш, обпоїти, -пою, -поїш 1) опаивать, опоить [Обдурює нас, обпоює, вимотує з нас останнє збіжжя (Мирн.)]; 2) (травить) уст. опаивать, опойть [Я їм покажу, як заманювати чужих хлопців та обпоювати їх зіллям (Мирн.); Обійшла, видно, дурня; обпоїла чортовим зіллям городська наймитюга!.. (Мирн,)]. обприскати см. обприскувати. обприскатися см. обприскуватися. обприскування опрыскивание [3 кінця минулого сторіччя основним заходом хімічної боротьби проти довгоносика було обприскування посівів буряків хлористим барієм (Наука і життя, 1956, 3)]. обприскувати, -кую, -куєш, обприскати, -каю, -каєш и однокр. в. обпрйснути, -ну, -неш опрыскивать, опрыскать, опрыснуть [Дослідами встановлено, що обприскувати рослини гербісидами найкраще перед їх цвітіїшям (Колг. Укр., 1956, 4); Треба негайно викликати літак і обприскати всю ділянку барій-хлоридом (Шиян)]. обприскуватися, -куюся, -куєшся, обприскатися, -каюся, -каєшся и однокр. в. обпрйснутися, -нуся, -нешся опрыскиваться, опрыскаться, опрыснуться. обприскувач спец. опрыскиватель [Отруту в рідкому вигляді розприскують за допомогою особливих апаратів —обприскувачів — по поверхні рослин (Колг. вироби, енцикл.)]. обпрйснути см. обприскувати. обпрйснутися см. обприскуватися. обпрядати, -даю, -даєш, обіпряети (обпряду, обпрядёш) (кого) разг. прясть для кого всё необходимое, спрясть для кого всё необходимое [Іноді й дівка стара буває досвітчаною матір'ю.., її і обпрядуть, і обсвітять (Барв.)]. обпухати, -хаю, -хаєш см. опухати* обпухлий см. опухлий. обпухнути и обпухти, -хну, -хнеш см. опухати, опухнути и опухти. обп'ясти см. обпинати. обп'ястися см. обпинатися. обрабовувати, -бовую, -бовуєш, обрабува- ти, -бую, -буєш обл. грабить, ограбить [А диви, як тя обрабовує (Каменец, у. — Сл. Гр.); Ви обікрали, обрабували мене, а я ще мато вам платити? (Фр.)]. обрада обл. обсуждение; совет [П р і с ц і л а: ..Ще й інша справа є нам до обради: чи дозволять жінкам пророкувати? Р у- ф і н: Хіба сей дар від дозволу залежить? (Л. Укр.)]. обрадитися, -джуся, -дишся обл. посоветоваться [Тілько треба добре над тим обрадитися, на що складаються ті гроші і що з ними робити! (Фр.)]. обрадіти см. обрадуватися. обрадонька обл. уменьш. от обрада [Нема мені обрадоньки од мого нелюба (Метл.)]> обрадуваний обрадованный. обрадувати, -дую, -дуєш обрадовать [Стривожений бджолиний гул обрадував її (Ст.)]. обрадуватися, -дуюся, -дуєшся и обл. обрадіти, -дію, -дієш обрадоваться [Бозна- як обрадувався б, коли б хто приїхав (Греб.); Або не знать з чого, з доброго дива обрадіє: тоді співає, всміхається, червоніє (Вовч.)]. ображання оскорбление; ущемление; унижение. Ср. ображати. ображати, -жаю, -жаєш, образити, -ражу, -разиш оскорблять, оскорбить, наносить оскорбление, нанести оскорбление; (слабее перен. — ещё) задевать, задеть, разг. ущемлять, ущемить; (умалять чьё-нибудь достоинство — ещё) унижать, унизить; (причинять неприятность) обижать, обидеть [Вживати іншомовне слово, коли є рівноцінне йому російське слово, — означає ображати і здоровий розум і здоровий смак (перекл. з Бєлінського); Тяжко образила Чіпку громадська неправда (Мирн.); «Він, мабуть, мене не любить, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)