Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обр 60 обр на обрізувальний верстат і сортувальний стіл (Веч. Київ, 1957, VIII)]. обрізування обрезание, обрезывание, обрезка; 'чеканка [Серед заходів, спрямованих на підвищення врожайності, серйозної уваги заслуговує правильне обрізування виноградної лози (Наука і життя, 1957, 2)]. Ср. обрізувати 1. обрізувати, -зую, -зуєш и редк. обрізати, -заю, -заєш, обрізати, -ріжу, -ріжеш 1) обрезать, обрезывать, обрезать; (только несоверш. с.-х. — ещё) чеканить [Став-то у цьому салогоні й Грицько; діло його було обрізувати жир і кидати у казан (Мирн.); У вихідний день ми ходили з Яковом Романовичем у сад обрізувати наші саджанці (Донч.); Він обрізав сигару спеціальним ножичком, трохи розім'яв їй бочки (Смол.); Від Круглика до самого лісу ішов луг, його звивисто обрізала темноводна річечка (Ст.)]; 2) (несоверш. • только обрізати) рел. обрезать, обрезать. обрізуватися, -зуюся, -зуєшся и редк. обрізатися, -заюся, -заєшся, обрізатися, -ріжуся, -ріжешся 1) обрезаться, обрезываться, обрезаться; 2) страд, з. (несоверш.) обрезаться, обрезываться; чеканиться; обрезаться; ср. обрізувати 1—2. обрізувач 1) спец. обрезчик, обрезальщик; 2) с.-х. чеканщик. обрізувачка 1) спец. обрёзчица, обрезалыци- ца; 2) с.-х. чеканщица. обрій, -рію горизонт [Ще сонце не підвелось над обрієм (Шиян); Незмірно виріс кругозір людей, ширшими стали обрії, і міцнішими стали крила для дерзання й новаторства у своєму труді (Літ. газ., 1953, II)]. обрік х (род. оброку) разг. сечка, обл. резка [Но цілих днях він вештавсь од стодоли до стайні, од обори на тік, видавав челяді харч, коням обрік та зерно птиці (Коцюб.); Не давши оброку, не бий по боку (Ном.)]. обрік 2 (род. оброку) обл. обет (киижп.), обещание [Обрік даю більше цього не робити (Константиногр. у.— Сл. Гр.)]. обробити1 см. обробляти1. обробити2 см. обробляти2. обробитися1 см. оброблятися2. обробитися2 см. оброблятися3 . обробіток, -тку обработка; возделывание * [Весняний обробіток грунту полягає в боронуванні і культивації на глибину 6— 7 сантиметрів (Колг. Укр., 1956, 6); Значно підвищився рівень агротехніки обробітку зернових і технічних культур (Рад. Укр., 1950, IX)]. Ср. обробляти1 1. обробка 1) (действие) обработка; отделка; обделка; разделка [Воно [судно] призначається для приймання та обробки китових туш, зберігання і транспортування продукції китобійного промислу (Наука і життя, 1957, 2)|; термічна ~ка спец. термическая обработка [Па ряді заводів забезпечується повна термічна обробка залізничних рейок, що різко поліпшить їх якість (Наука і життя, 1956, 5)]\ швидкісна ~ка спец. скоростная обработка [Завдяки новому методу швидкісної обробки корпусів суден теплохід «Україна» був оброблений за три дні (Рад. Укр., 1953, XII)]; 2) (действие) подработка. Ср. обробляти1 1 — 2; 3) (результат) обраббтка [Микола Леонтович залишив нам більше двохсот обробок народних пісень, переважно ним же записаних (Мист., 1956, 2)]. оброблений 1) обработанный; возделанный; отделанный; обделанный; разделанный [Озимі культури сіялися по добре оброблених парах, а ярі — виключно по зябу (Рад. Укр., 1951, VIII); Парник був оброблений прекрасно (Десн.)]; 2) подработанный; 3) обработанный. Ср. обробляти1 1-3. оброблення 1) обраббтка; возделывание; отделка; обделка; разделка [Хай кожний в країні виростить по одному плодовому дереву. Краще по два. Одне для себе, друге для невідомого друга, позбавленого щастя оброблення землі (Довж.)]; ~ня землі з половини обраббтка земли с половины, возделывание земли с половины, уст. испольщина; 2) подработка; 3) обраббтка [Коротко кажучи, староста був матеріал твердий до оброблення, мов те жилаве та суковате дерево (Фр.)]. Ср. обробляти1 1—3. оброблюваний обрабатываемый; возделываемый [Для економічної статистики важливіша, безперечно, оброблювана земля, а не вся кількість землі (Ленін)]. Ср. обробляти1 1. оброблюваність, -ності спец. обрабатываемость. оброблювання см. обробляння. оброблювати см. обробляти *. оброблюватися см. оброблятися Ч оброблювач спец. обработчик. оброблювачка спец, обраббтчица. обробляння, (реже) оброблювання 1) обрабатывание, обраббтка; возделывание; отделка; обделка; разделка; 2) подработка. Ср. обробляти1 1—2. обробляти1, -ляю, -ляєш и (реже) оброблювати, -люю, -люєш, обробити, -роблю, -робиш 1) обрабатывать, обработать; (о земле, поле и т. п.— ещё) возделывать, возделать; (придавать нужный, законченный вид какой-нибудь вещи, постройке и т. п.) отделывать, отделать, разг. обделывать, обделать, спец. разделывать, разделать [А там — камінь обробляють — точать, пиляють, вистругують з нього всякі виробки (Мирн.); Микола Лисенко записав понад тисячу народних мелодій і пісень, з них обробив понад п'ятсот, а значну частину решти використав у своїх творах (Мист., 1956, 2); Ну, от. Мужики мають право на землю. Не ми обробляємо землю, а вони (Коцюб.); Вони [ланкові] з осені обробили ділянки, вивезли добриЕа, угноєння, провели снігозатримання (Янов.); День у день тобі як в окропі кипить [Чіпка] Полагодив хату, — давйй погріб обчищати та оброблювати (Мирн.)]; ~бйти гряд- к й с.-х. обработать грядки, разделать грядки; ~бйти дільце см. дільце; 2) (заканчивать обработку, дополнительно разрабатывать во всех подробностях) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)