Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обр 61 обр подрабатывать, подработать; 3) (несоверш. только обробляти) перен. обрабатывать, обработать [Він із своїм дружком, куркульським синком Корнієм Чумаком, гімназистами, а потім і студентами, у нас там, у Вітровій Балці, молодь обробляли (Головко)]; 4) (только соверш.): ~*бйти кого обл. управиться с уборкой у кого; сделать всё кому [А що ще й.. уродиться, то таки на полі пропадає, бо мусимо пана обробити, насамперед, за погоди (Фр.)]. обробляти 2, -ляю, -ляєш, обробити, -роблю, -робиш эвф. обделывать, обделать, вулъг. обгаживать, обгадить. оброблятися1, -ляється и (реже) оброблюватися, -люеться страд, з. 1) обрабатываться; воздёлываться; отделываться; обделываться; разделываться; 2) подрабатываться; 3) обрабатываться. Ср. обробляти *¦ 1—3. оброблятися2, -ляюся, -ляешся, обробитися, -роблюся, -робишся обделываться, обделаться; обгаживаться, обгадиться. Ср. обробляти2. оброблятися3, -ляюся, -ляешся, обробитися, -роблюся, -робишся обл. кончать работы, оканчивать работы, окончить работы, покончить с работами [Дорогий таточку І Приїдьте до мене! Ви ж, певно, вже обробилися в полі (Фр.)]. обробляючий обрабатывающий. обробний обрабатывающий; отделочный; обделочный; разделочный; ^на промисловість обрабатывающая промышленность [..марксисти говорять, що капіталізм як в обробній промисловості, так і в землеробстві давить виробника.. (Ленін)]. Ср. обробляти1 1. обробник спец. обработчик; обдёлыцик. обробниця спец. обраббтчица; обдёлыцица. обродитися, -роджуся, -родишся и редк. об- родйнитися, -нюся, -нишся разг. разродиться; (уст.— ещё) разрешиться от бремени [Да як вона обродилася, то найшлось троє діток — хлопці (Рудч.); Через два тижні Мелашка обродинилась: вона мала сина (Н.-Лев.)]. оброк, -ку ист. оброк [Чотири роки тому пан мене погнав у військо за те, що батько не сплатив оброку (Герас.)]. обрбнений редк.у поэз. уроненный [Андрійко повагом підвів голову і здивовано подивився на матір, потім на газету, що обронена лежала на підлозі (Панч)]. обронйти, -роню, -рониш редк., поэз. уронить [Не обронивши й слова, в головах і ногах ліжка стали струнко чотири партизани (Риб.)]. оброситися см. оброшуватися. оброслий обросший [Вони надибали степову криничку, джерело, що ледве сльозило й виповняло природну западинку, оброслу травою (Коцюб.); Його ноги, оброслі, як у ведмедя, незграбно тупцяли на однім місці (Коцюб.)]. обростання обрастание. обростати, -таю, -таг.ш, обрости, -ту, -тёш обрастать, обрасти [Веранда густо обросла диким виноградом (Фр.); Ми сами з усами, тільки ніс пе обріс (Ном.); Ну, й кепсько, коли серце цвіллю Почне гнилою обростать! (Рил.); Факт, переходячи із уст у вухо, обростав, набирав соку з жіночих буйних уявлень (Головко); Незабаром гармоніст обрісчнатовпом молоді (Коп.)]. обрость, -ті прям., перен. разг. побеги (мн-ч.) [Обрость на дереві (Кролев. у.— Сл. Гр.); У нашого роду обрості мало, рід щось не плодовитий (Барв.)]. оброть, -ті, обротька недоуздок [Росяного ранку з ремінною оброттю в руках, наче він розшукує коня, іде [Дмитро] в Супрунів (Ст.); — Конячку шукаю, сину, — лагідно відповів старий, махаючи обротькою(Шер.)]. оброчний ист. оброчный. оброчник ист. оброчник. обрбшенпй замоченный росбй, покрытый росой, росистый [З-під кущика пурхнула довгонога поцябрушка і., побігла, цінь- каючи, по вигнутій оброшеній стежці (Ст.)]. оброшуватися, ьшуюся, -шуєшся, оброситися, -рошуся, -росишся замачиваться росой, замочиться росбй, покрываться росой, покрыться росой, (только соверш.) разг. оброситься [Тимофій впав на землю. Оброшуючись, швидко і обережно поповз на стрілянину (Ст.); Хочеш вір, а хоч не вір: В чайки шапка набакир, Бо носила чайка сіно, Обросилась по коліна (Ст.)]. обруб, -бу спец. обруб. обрубаний г обрубленный; сколотый. Ср. обрубувати *. обрубаний 2 1) обрублешшй [Половина лісу вже пішла на сахарні, а друга половина, наче по шнурку обрубана, стояла в пишній красі (Н.-Лев.); Фокстер'єр., скочив на крісло і сів на свій обрубаний хвосгик (Коцюб.)]; 2) обсечённый. Ср. обрубувати 2 1—2. обрубання см. обрубування 1. обрубати 1 см. обрубувати Іт обрубати 2 см. обрубувати 2. обрубатися г см. обрубуватися г. обрубатися 2 см. обрубуватися 2. обрубйти см. обрубувати 2. обрубка обрубка. обрубки, -ків техн. обсёчки. обрублений со срубом [Ой у полі криниченька обрубленая (Чуб.)]. обрублювати см. обрубувати *. обяубнйй техн. обрубной. обрубник спец. обрубщик [Крізь туманні кола він [Чубенко] бачив мартепівський свій цех, і обрубники з усієї сили оббивали деталі пневматичними зубилами (Я нов.)]. обрубниця спец, обрубщица. обрубок, -бка обрубок [Вхопив [шинкар] здоровенний обрубок у руки, замахнувся... (Мирн.); Витягли Фільчину руку з-під циркулярки, та то вже була не рука, а обрубок (Шияч)]. обрубування *, обрубання обробка, спец. обруб; сколка. Ср. обрубувати 1. обрубування 2 1) обрубание, обрубка; 2) об- сечка. Ср. обрубувати 2 1 — 2. обрубувати г9 -бую, -буєш и редк.. обрублювати, -люю, -любій, обрубати, -баю, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)