Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обр 62 обр -баєш (удалять с поверхности, рубя) обрубать, обрубить; (лёд и т. п. — ещё) скалывать, сколоть [Протягом шести днів увесь екіпаж був на ногах. Як тільки могли, оббивали і обрубували кригу на бортах, фальшбортах, палубах та щоглах (Трубл.); Треба обрубати кригу на колодязі, бач як здорово намерзло (Сл. Гр.)]. обрубувати 2, -бую, -буєш, обрубати, -баю, -баєш и обруби ти, -рублю, -рубиш 1) (отделять, рубя) обрубать, обрубить [Андрій обрубав невеличку берізку, витесав кілка (Трубл.); Погані половці їх [соколів] спіймали, Гострими шаблями крила обрубали (Мирн.)]; 2) спец. обсекать, обсечь; 3) (о колодце, руднике и т. п.) делать сруб, сделать сруб; вставлять сруб, вставить сруб. обрубуватися *, -бується, обрубатися, -ба- еться 1) разг. обрубаться, обрубйться; скалываться, сколоться; 2) страд, з. (не- соверш.) обрубаться; скалываться. Ср. обрубувати 2. обрубуватися 2, -буюся, -буешся, обрубатися, -баюся, -басшся обл. делать бревенчатую ограду, сделать бревенчатую ограду. обрубувач спец. обрубщик [У ливарних цехах важку і малопродуктивну ручну працю формувальників, ливарників, обрубувачів необхідно замінити роботою машин (Матер. XX з. КПРС)]. обрубувачка спец, обрубщица. ббрус уст. редк. скатерть [Я сумно слухала товаришки розповідь І безуважно торочки сплітала На обрусі (Л. Укр.); Сотник присів до столу, застеленого білим обрусом (Панч)]. обруситель, -теля дорев. книжн. обруситель. обрусйтельний дорев. книжн. обрусительный. обрусйти, -сйш дорев. книжн. обрусйть. обрусілий обрусевший, обруселый. обрусіння обрусение. обрусіти, -сію, -сієш обрусеть [Деякі сини Ольгерда.., Що одержали князівства в руських землях, обрусіли (Іст. Укр. РСР)]. обруч (кого) нар. разг. рядом (с кем). обруч, -ча обруч [Свистів стругом бондар, що тут, у чорній печері, ..робив обручі (Коцюб.); Вже сонце перехилилось через небесний обруч, коли дівчина повертається від учительки (Вільде)]. обручальний церк. редк. обручальный; ~ний перстень обручальное кольцо [Старенький піп бере обручальний перстень, одягає Ользі на середній палець (ІПиян)]. обручати, -чаю, -чаєш, обручити, -ручу, -ручиш церк. редк. обручать, обручить. См. ещё заручати. обручатися, -чаюся, -чаєшся, обручитися, -ручуся, -ручишся церк. редк. обручаться, обручиться. См. ещё заручатися 2. обручення церк. редк. обручение. обручечка уменыи., ласк. разг. колечко. обручик обручик [На схилах сивого Дніпра В обручик грає дітвора (Нех.)]. обручити см. обручати. обручитися см. обручатися. обручка 1) обручальное кольцо; кольцб; уменьш., ласк. разг. колечко [Микола, Микола, дай мені обручку, А на тобі срібний перстень на білу ручку (Чуб.)]; 2) редк. браслет [Кассандра: ..Дивись: і досі золота гадючка мені правицю обвиває так, як спогад в'ється коло мого серця.. (Показує обручку на руці вище ліктя) (Л. Укр.)]. обручний обручный [Обручне залізо — на перший погляд дрібниця. Але колгоспи й колгоспники без нього не можуть обійтися (Рад. Укр., 1958, IX)]. обрушений 1) обрушенный; обваленный; 2) обрушенный; 3) очищенный [Обрушено зерно кукурудзи транспортерами подається у калібрувальну машину (Колг. Укр., 1957, 4)]. Ср. обрушувати 1—3. обрушити см. обрушувати. обрушитися см. обрушуватися. обрушувати, -шую, -шуєш, обрушити, -шу, -шиш 1) обрушивать, обрушить, разг. обваливать, обвалить [Ти нам чисто всю хату обрушив (Мирг. у. — Сл. Гр.)]; 2) (с силой направлять, устремлять) обрушивать, обрушить [Незважаючи на те, що німці обрушують на місто і на позиції його захисників зливу бомб і снарядів, нема жодних ознак послаблення руху моряків і червоноармійців (Куч.); М и- к и т а: Вже відняв Великий князь посадництво у нього, На Ульфа він страшну обрушив лють (Коч.)]; 3) с.-х. очищать, очистить. обрушуватися, -шуюся, -шуєшся, обрушитися, -шуся, -шишся 1) обрушиваться, обрушиться, обваливаться, обвалиться [— Більше я сюди не полізу нізащо в світі! — щиро призналася дівчина. — Віриш, доки я там була, мені все здавалося, що обрушиться над нами грунт і пас привалить (ІПиян)]; 2) (с силой направляться, устремляться) обрушиваться, обрушиться [На нас готується похід об'єднаних імперіалістів усіх країн, на нас обрушуються нові битви.. (Ленін); Коли автомашини увійшли в глибину лісу, партизани всією силою обрушились на карателів (Ст.)]. обрюзглий обрюзглый, обрюзгший [Христя забачила перед собою високу молодицю з широким обрюзглим лицем і заспаними очима (Мирн.)]. обрюзгл ість, -лості обрюзглость. обрюзгнути, -ну, -неш обрюзгнуть. обряд, -ду обряд [Обряд трупоспалення був добре відомий на всьому лісостеповому Придніпров'ї ще з самого початку епохи міді — бронзи (Архл., 1953, VIII)]; ~д цілування этн. поцелуйный обряд. обряджати, -джаю, -джаєш и редк. обря- жатп, -жаю, -жаєш, обрядити, -ряджу, -рядиш разг. обряжать, обрядить; (о покойнике — ещё) обмывать и одевать, обмыть и одеть; (переряживать) наряжать, нарядить [Тепер — одне [листя] жовте, інше жовтогаряче, а берези як золотими дукачами хто обрядив (Волош.); Йому не слід було дивитись, як обряджатимуть матір, і він вийшов на двір (Коцюб.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)