обе 64 обе заколотом, знялось з сусідньої стріхи гайвороння і било крилами над обсипаною стріхою (Коцюб,)]. Ср. обсипатися 2. обсипання 1 ) осыпание, осыпка (разг.)г обсыпание, обсыпка; ср. обсипати 1; 2) осыпание, осыпка; обсыпание; ср. обсипатися 1; 3) осыпание [Щоб забезпечити краще зав'язування ягід [винограду] і зменшити обсипання зав'язі, виноградарі за кілька днів до цвітіння прищипують верхівки молодих пагонів (Наука і життя, 1957, 2)]; ~»ня зерна с.-х. осыпание зерна; ср. обсипатися 2. обсипати, -паю, -паєш, обсипати, -плю, -плеш 1) осыпать, осыпать, обсыпать, обсыпать; (всю поверхность, обильно — ещё) усыпать, усыпать [Він зайшов з-за вітру, гребнув на неї повну лопату снігу і всю обсипав (Чорн.); Ми панів обсиплем жаром, Окупантів спиним (Мас); Південне повітря., тисячами сліпучих іскорок обсипає широку річку (Коцюб.); Дзвенять бджоли, густо обсипали яблуню (Горд.)]; см. ещё осипати 1; 2) (только соверш.) безл. разг. обсыпать; (покрыть сыпью разг. — ещё) обметать; губи (обличчя) ^пало разг. губы (лицо) обметало, губы (лицо) обсыпало. обсипатися, -паюся, -паєшся, обсипатися, -плюся, -плешея 1) осыпаться, осыпаться, разг. обсыпаться, обсыпаться; усыпаться, усыпаться [Ніч ставала все чорніша, все оксамитніша, обсипалася зірками (перекл. з О. Толстого)]; ср. обсипати 1; 2) (сыплясь, опадать, обваливаться) осыпаться, осыпаться [Клени обсипаються від найменшого подиху вітерця (Донч.); По глинястій, мокрій стіні катакомби Земля, обсипаючись, глухо шумить (Бажан); У двох із них [халупок], очевидячки, ніхтс не жив, бо вікна були повидирані, комишеві стріхи обсипались і кінці лат стирчали (Коцюб.)]. обейпка 1) осыпка (разг.), обсыпка; ср. обсипати 1; 2) разг. осыпка; ср. обсипатися 2; 3) (то, чем осыпают) спец. обсыпка. обсисання обсасывание. обсисати, -саю, -саєш, редк. обіссати (обіс- су, обіссеш) разг. обсасывать, обсосать. обсисатися, -саюся, -саєшся, редк. обісса- тися (обіссуся, обіссешся) разг. обсасываться, обсосаться [Дитина блює, — то воно обіссалось (Харьк. г. — Сл. Гр.)]. обсихати, -хаю, -хаєш, обсохнути и обсохти, -хну, -хнеш обсыхать, обсохнуть; (о почве — ещё) осыхать, осбхнуть [Обсихаючи на протягу, Стахурський обдивлявся (Смол.); Пригріло сонечко, обсохла земля (Коцюб.)]. ббсГв, -ву с.-х. 1) обсев; 2) (пропуск в посеве) обсевок, обсев [Слідкуй, щоб на сіві не було обсівів (приказка)]. обсівання, обсіювання с.-х. обсев. обсівати, -ваю, -ваєш и обсіювати, -сїюю, -сіюєш, обсіяти, -сію, -сієш 1) с.-х. обсевать, обсеять [Вам дай боже дочекати обсівати, а нам дожинати (Гол. — Сл. Гр.)\ Город скопай, обсій (Вовч.)]; ~сіяти кого разг. посеять кому всё [Антін за віз гною обсіє його, обкосить і обмолотить (Чорн.)]; 2) (несоверш. только обсівати) разг. осыпать, осыпать, обсыпать, обсыпать [Кулемети захлиналися, обсівали поле кулями (Десн.)]; ^ти молодих этн. уст. обсыпать, обсыпать жениха и невесту (зерном) [Дум'янчиха вийшла їм назустріч., і, з великої сівні забираючи пригорщами овес, обсіяла ним насамперед обоє молодих, що стояли перед нею (Фр.)]. обсіватися, -ваюся, -ваєшся и обсіюватися, -сіююся, -сїюешся, обсіятися, -сіюся, -сієшся разг. 1) осыпаться, осыпаться, разг. обсыпаться, обсыпаться [Машина в'ю- нить трав'янистими просіками, ..обсівається синіми ягодами роси (Ст.)]; 2) (только соверш.: кончить сев) с.-х. разг. отсеяться, обсеяться [її ланка першою обсіялась в колгоспі, її колгосп — пер^ ший у районі (Літ. газ., 1950, ЇХ)]. обсідати, -дає, обсісти (обсяде) 1) обседать, обсесть [Вдень її обсідала дітвора, як п'ятеро горобців жовторотих (Коцюб.); Вони обсіли його, шанобливо витягаючись навіть навсидьки (Гонч.); Дерева зароїлись бруньками, наче їх мухи обсіли (Коцюб.)]; 2) (перен.: не давать покоя) разг. осаждать, осадить; (овладевать полностью) разг. одолевать, одолеть [Діти... що це таке? Чому саме сьогодні так настирливо обсідають його спогади про них? (Вільде); Минуть роки, віки і війни, І ріки змінять течію, І рідні спогади подвійно Обсядуть голову мою (Мал.)]; обсіли думки разг. нахлынули мысли [Це знов обсіли мене дурні думки... І що мені робити з ними, навіщо вони мені?.. (Коцюб.)]; важкі думки обсіли г 6- л о в у голова полна тяжёлых мыслей [Тяжка, пекуча туга облягла її серце, важкі думки обсіли голову (Мирн.)]; думки обсіли голову (ч и ю) голова (чья) полна мыслей, мысли одолели (кого) [Сидів він день. Сидів він другий в глибокій жалобі, вкінці заспокоївся трохи і думки обсіли стару його голову(/Гоі*ю6".)]; злидні обсіли бедность одолела [Він знає, що відколи пан прогнав Гудзя, злидні ще гірше його обсіли (Коцю^.)]. обсікання обсекание, спец. обсечение, об- сёчка. обсікати, -каю, -каєш, обсікти, -січу, -січеш обсек&ть, обсечь, обл. осек&ть, осечь [Іще жінки сидять коло буряків — бадилля обсікають (Головко)]. обсікатися, -кається, обсіктися, -січеться 1) разг. обсекаться, обсечься; осекаться, осечься; 2) страд, з. (несоверш.) обсекаться; осекаться; ср. обсікати. обсікти см. обсікати. обсіктися см. обсікатися. обсіменитися см. обсіменятися. обсіменіння спец. обсеменение [В першому кварталі цього року організуємо в колгоспі пункт штучного обсіменіння корів (Рад. Укр., 1954, /)]. обсіменятися, -няється, обсіменитися, -нй- ться бот. обсеменяться, обсемениться [На
|