Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обе 67 обе казав слугам обсмолити добру бочку (народна казка)]. обсмолюватися, -лююся, -люєшся, обсмолитися, -молюся, -молишся разг. осмаливаться осмолиться [Обмотавсь коноплями [Кожум'яка], обсмалився смелою добре, взяв булаву таку, що, може, в ній пудів десять, та й пішов до змія (народна казка)]. обсновувати, -новую, -новуєш, обснувати, -ную, -нуєш обвивать [паутиной и т. /г.], обвить [паутиной и т. /г.], обл. засновы- вать, засновать; (преим. перен. — ещё) опутывать, опутать [Павук обснував усі кутки (Сл. Гр.)\ Обснувала [осінь] димами гори, заповнила мрякою яри (Фр.); Довелося Михайлові чимало пополазити по одеських покрівлях, поки обснували дротами все місто (Куч.)]. обсновуватися, -новуюся, -новуєшся, обснуватися, -нуюся, -нуєшся обвиваться [паутиной и т. /г.], обвиться [паутиной и т. п.]\ заенбвываться, засноваться; опуты- ваться, опутаться [Над ним широке небо: кліпають на нім зорі, як дитячі очі, місяць обснувався срібним павутинням (Март.)]. Ср. обсновувати, обснувати см. обсновувати, обснуватися см. обсновуватися, обсолювати, -люю, -люєш, обсолити,-солю, -солиш обсаливать, обсолить. обсоромлюватп, -люю, -люєш, обсоромляти, -ляю, -ляєш, о осоромити, -млю, -миш см. осоромлювати, осоромляти, осоромити, обсотувати, -туе, обсотати, -тае обвивать, обвить, опутывать, опутать; (перен.—ещё) обволакивать, обволочь [Сергій аж шарпнувся, ніби розірвав м'яке й тепле павутиння почуттів, що почало обсотувати його (Козач.); Лиш чорнобрива Калина Несторієва не відзивалася, жалем серце обсотувала (Черемш.)]. обсохлий обсохший. обсохнути, обсохти см. обсихати, обспілкбвування редк обсоюзывание [Царизм всіляко гальмував самостійне і вільне «обспілковування» населення (Ленін)]. о бета с а редк. 1) обстановка [Далі зростала в пам'яті обстава якоїсь чепурної теплої хатки (Вас.)]; 2) (перен.: обстоятельства, условия и т. п.) обстановка [Вона., попросила його в садок, де сподівалась почути при поетичній обставі те слово, котрого вона вже ждала двадцять три роки з половиною (Н.-Лев.)]. См. ещё обстановка 1—2 и умова 1. обставати, -таю, -таєні, обстати, -тану, -танеш разг. 1) (кого, що) становиться вокруг, стать вокруг (кого, чего).обступать, обступить (кого, что) [Чоловіки з сокирами молодиці й дівчата з відрами, діти з порожніми руками обстали лавою огняний тік (Н.-Лев.)]; 2) (за ким, за чим, реже за кого, за що) (заступаться, защищать) становиться на сторону, стать на сторону (кого, чего), вставать, встать (за кого, за что) [А Дутка обстав за жінкою І сказав там якесь слово Оагці Савка на те все візьми та й гоп Дутку в лице (Мак.); Воєвода гнівно: Своє забула місце, мабуть, ти! Для цих рабів я князь і воєвода. Не дивно ж, що обстала ти за них, Бо низького сама такого ж роду (Коч.); Корнієві пришилось не раз обставати за свою волю (Л. Укр.)]. обставина 1) обстоятельство [І та обставина, що в Росії створилась Радянська влада,, показала, що иайбагатша на революційний досвід є сама революційна маса.. (Ленін)]; 2) (только мн. ч.: обставини,-вин) обстоятельства; (положение — ещё) обстановка [Тодішні обставини не сприяли справдитися цьому замірові (Мирн.); Важка праця, перешкоди, що неминуче стануть нам на дорозі, усякі лихі пригоди здолають зламати хоч які сили, хоч яку енергію, і горе людині, що в таких обставинах почувається самотньою, відірваним листком... (Коцюб.)]; у важких ~нах в тяжёлых условиях [Франко заслаб ще дужче, пролежав удома тиждень в дуже важких обставинах (Коцюб.)]; родинні ~ип семейные обстоятельства; силою ^вин* силой вещей, в силу обстоятельств; 3) грам. обстоятельство; ~на способу дії обстоятельство образа действия; ~на часу обстоятельство времени. обставинний грам, обстоятельственный. обставити см. обставляти. обставитися см. обставлятися. обставлений обставленный; окружённый; обнесённый [И е О ф і т - р а б: ..Хто зміряв шлях, обставлений хрестами, що ми, раби, одвіку перейшли? (Л. Укр.); їй одвели гарно обставлену кімнату, що вікнами виходила до ставу (Минко); Було видно широку долину, обставлену горами (Н.-Лев.); Недалеко від землянки стояли кружком верби, мов зачаровані дівчатаг а посередині чорніла яма, обставлена очеретом (Мирн.)]. Ср. обставляти 1. обставляти, -ляю, -ляєш, обставити, -влю, -виш 1) обставлять, обставить; (раскола* гаться вокруг кого-нибудь, чего-нибудь) разг. окружать, окружить; (огораживать) разг. обносить, обнести [Люди вбрали городипу, позасівали шматки поля, ..а хто снопами околоту обставляє стіни хат і латає стріхи (Чорн.)\ Кімнати її він., обставив розкішними меблями (Шиян); Хату своїм військом у три ряди навкруги обставив (Рудч.); Щоб було де заховатися від негоди, Верига обладнав собі під горою землянку, обставив її лісою, обклав кураєм, обмазав глиною (Панч)]; 2) перен. разг. об- . ставлять, обставить [Аби тільки пощастило її забити, а потім уже він 8уміє так обставити справу, що Пимон Базалій разом з дружиною мовби позаздрилися на Софоч- чині гроші {Шиян); Марина: ..Нахвалявся Очерет в газеті обставити нас, а у самого довгоносик (Корн.)]. обставлятися, -ляюся, -ллєшся, обставитися, -влюся, -вишся 1) обставляться, обставиться [А там далі за річкою, що обстаїш- лася стіною темно-зеленого очерету,, потяглося нив'я довгими поясами, розіслалися лани широкими килимами (Мирн \]\ 5* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)