Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обе 68 обе 2) страд, з. (несоверш.) обставляться; окружаться; обноситься; ср. обставляти 1. обстановка, редк. обстанова 1) обстановка [Озирнувся по кімнаті. Убога обстановка, суворе самотнє життя (Ль і Левада); Коли дівчина вийшла, він пройшовся по кімнаті, обдивився обстанову (Вас.)]; завести ~ку обзавестись обстановкой, обставиться; стильна ~ка стильная обстановка; 2) (положение, обстоятельства) обстановка [Всім здалося, що він [начштабу] надто повільно і довго доповідав обстановку, ніби читав з цього приводу реферат (Куч.); Діти — хлопчик і дівчинка — здивовані незвичайною обстановок), шептались поміж себе (Коцюб.)]. обстановочний театр, обстановочный. обстати см. обставати. обстежений обследованный. обстеження обследование [Андрій вирішив завтра ж послати на рудники спеціальні бригади для обстеження житлово-побутових умов робітників (Гур.)]. обстежити см. обстежувати. обстежуваний обследуемый. обстежувати, -жую, -жуєш, обстежити, -жу, -жиш обследовать (несоверш. и соверш.); (воєн.— ещё) разведывать, разведать [В такий грізний для республіки час їдуть люди від Ілліча, щоб під самим носом у Врангеля обстежувати та обмірювати дніпровські пороги (Гонч.); Роз'їзди князя Корецького сьогодні до обіду обстежили кругом місцевість на три милі (Кач.)]. обстилати, -лаю, -лаєш, обстелити, -телю, -телиш разг. редк. устилать, устлать [Ой обстели, моя мила, хусточками р,вір( М є тл.)]. обстоювання 1) отстаивание; ратование [Робота допомоги в боротьбі з бюрократизмом, робота допомоги в обстоюванні демократизму, допомога в справі більшого зв'язку з дійсно робітпичими масами — безумовно необхідні (Ленін)]; 2) настаивание. Ср. обстоювати 1—2. обстоювати, -тоюю, -тоюєш, обстояти, -тою, -тоїш 1) (кого, що) отстаивать, отстоять (кого, что); стоять, постоять (за кого, за что), уст. ратовать (за кого, за что) (не- соверш.) [Бєлінський, Герцен, Чернишбв- ський, Добролюбов обстоювали реалізм, високу ідейність, пародність літератури (Іст. укр. літ.); Я землю свою Обстоював серцем юнацьким в бою (Ст.); Михайло Гнатович — натура активна, здатна обстояти свою справу, себе (Вітчизна, 1956, 4) ]; ~> вати іптереси країни отстаивать интересы страны, стоять за интересы страті, уст. блюсти интересы страны; ~вати свою думку отстаивать своё мнение; 2) (що) (добиваться исполнения чего-нибудь) настаивать, настоять (на чём) [Лобода звернувся до старшин і не заперечував проти переходу через Сулу, але категорично обстоював не палити моста (Ле); Служебка: ..Ти все щось говорив там за простолюд, обстоював, щоб дати волю всім (Л. Укр.)]. обстоюватися, -тбюється страд, з. отстаиваться. обстояти см. обстоювати. обстригати и редк. остригати, -гаю, -гаєш, обстригти и редк. остригти, -рижу, -рижёш остригать, острйчь, обстригать, обстричь [Треба, каже, їй сії коси відрізати і голову обстригти (Квітка); А мене, не знаю за що, Убити —- не вбили, Тільки мої довгі коси Остригли (Шевч.); Вона знала, що Михайла обстрижуть., і що піде від неї восени на два-три роки, а може, й навіки... (Коб.)]. обстригатися и редк. остригатися, -гаюся, -гаєшся, обстригтися и редк. остригтися, -рнжуся, -рижешся остригаться, остричься, обстригаться, обстричься [Діжду неділі — при самій голові острижусь (Вас.)]. обстригти см. обстригати. обстригтися см. обстригатися. обстрижений, редк. острижений 1) прич. остриженный, обстриженный, стриженный [Сидів Пимон на ліжкові худий, обстрижений під машинку (Шиян); Він підняв свою круглу голову з коротко остриженим волоссям (Донч.); Стригти овець треба сухими, бо обстрижена волога вовна при зберіганні швидко гріється і псується (Колг. вироби, енцикл.)]; 2) прил. стриженый [Так тобі, Оксано, й треба. Згубила свою славу, ходи ж обстрижепа!.. (Квітка); Пішов по шерсть, а вернувсь сам острижений (приказка)]. обстріл, -лу обстрел [Долина й схил, що прилягав до долини,— під обстрілом наших кулеметів (Кач.)]. обстрілюваний обстреливаемый [Нап'ята палатка халабудилась йому на голові, обстрілювана лопотливим дощем (Гонч.)]. обстрілювати, -люю, -люєш, обстріляти, -ляю, -ляєш обстреливать, обстрелять [3 різних боків обстрілювали будинок станції (Панч); Надвечір загін вийшов до шосе і обстріляв з кулеметів та автоматів колону (Борз.); Люди в нас золоті, ціни їм немає. Тільки обстріляти їх треба, обкурити порохом — і тоді хоч до Чорного моря йди з ними (Воронько)]. обстріляшш обстрелянный [По селах представники штабу з'єднання поповнювали партизанські загони озброєним населенням, перемішували його з обстріляними лісовими вояками (Ст.)]; О ^ний птах разг. обстрелянная птица, стреляная птица. обстріляти см. обстрілювати. обструганий см. обстружений. обстругати см. обстругувати. обстругування обстружка. обстругувати, -гую, -гуєш, обстругати (об- стружу, обстружеш и обстругаю, обстругаєш) острагивать, острогать, обстрагивать, обстрогать, разг. обстругивать, обстругать, остругивать, остругать [— Я сама обстру- жу, — і Мар'яна підходить до столярного верстата (Шиян); Золоту кору обстругала, срібну росу обтрусила (Чуб.)]. обстружений, обструганий остроганный, обстроганный; обструганный, оструганный. Ср. обстругувати. обстружка спец. обстружка. обструктивний обструктйвный. обструкційний обструкцибнный. обструкціонізм, -му обструкционизм. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)