обе 69 обт обструкціоніст обструкционист. обструкціоністка обструкционйстка. обструкціоністський обструкционистский. обструкція обструкция. обстукувати, -кую, -куєш, обстукати, -каю, -каєш обстукивать, обстукать, остукивать, остукать [Промінь електричного ліхтаря раз у раз ковзає по колесах, буксах. Оглядач обстукує молотком кріплення ходових частин (Веч. Київ, 1957, VI); Там [у медпункті] лікарка його обстукала й за руку одвела до поліклініки (Янов.)]. обступати и (реже) оступати, -паю, -паєш, обступити и (реже) оступити, -туплю, -тупиш обступать, обступить; (располагаться вокруг кого, чего — ещё) окружать, окружить [Велетні-сини оступали його, мов бір (Янов.); А дітвора на улиці Обступила діда (Федьк.); Осіння ніч уже обступила станцію (Ланч); Розрослося буйне гіллячко, Обступає шахту цвіт (Мур.); Маленьку хату оступили кругом високі ясени (Вас.)]. обсуватися, -вається, обсунутися, -неться (о земле и т. п.) осыпаться, осыпаться; (разрушаться) обваливаться, обвалиться [Обсунулась стара гребля, Місток похилився (Руд.)]. обсуджувати, -джую, -джуєш, обсуди ти, -суджу, -судиш см. осуджувати, осудити 4. обсунутися см. обсуватися. обсушити см. обсушувати. обсушитися см. обсушуватися. обсушка спец. обсушка. обсушування обсушивание, спец. обсушка. обсушувати, -шую, -шуеш, обсушити, -сушу, -сушиш обсушивать, обсушить [Поколише гарячий вітер одіж на людині, обсушить піт... (Л. Укр.)]; ^шйти сльози комі^ (чиї) перен. разг. осушить слёзы кому (чьи) [Свіжий вітрець швидко обсушив сльози молодої (Н.-Лев.)]. обсушуватися, -шуюся, -шуєшся, обсушитися, -сушуся, -сушишся обсушиваться, обсушиться [Люди обігрілися в землянках, обсушилися, спочили (Кач.)]. обсяг, -гу объём; (изредка о величине — ещё) размер [Математику знав Марко в значно більшому обсязі, ніж вимагає того середня школа (Коп.); Суне туча з-поза виднокруга обсягом у тридцять три версти (Пере.); Збільшення обсягу бюджету свідчить про неухильне зростання соціалістичної економіки і дальше зміцнення фінансів Радянського Союзу (Рад. Укр., 1949, III)]', ~г виробництва объём производства [Тільки в результаті широкого впровадження нової техніки зможемо ми в короткі строки значно піднести продуктивність праці і збільшити обсяг виробництва (Матер. XX з. КПРС)]\ ~г знань объём знаний; ~т поняття филос. объём понятия; поставити проблему в у с ь 6 м у ~ сязі поставить проблему во всём объёме. обсягати, -гаю, -гаєш, обсягтй, -гну, -гнеш редк. охватывать, охватить [Вже німці міряли його [дуба], навколо втрьох постававши, обсягли руками (Л. Укр.); Чайчен- ко в своїй статті обсягає своїми увагами не тільки галицьких поетів, але й загалом усіх письменників (Фр.)]. обтавати, -таю, -таєш, обтанути, -ну, -неш и обтаяти, -таю, -таєш обтаивать, обтаять /Звірюка до Огню підскочив.. І став він обтавать, аж пара з шерсті йде (Греб.)]. обтёклий отёкший [Максим, гріючи заморожені, кров'ю обтеклі руки над огнем, почав., розповідати Германові, що за нещастя постигло Іцка (Фр.)]. обтекти см. обтікати. обтерпітнея, -плюся, -пишся разг. обтерпеться; стерпеться. обтерти см. обтирати. обтертися см. обтиратися. обтесаний 1) прич. обтёсанный, отёсанный; (только спец.— ещё) тёсанный [На поріг, згинаючись, увійшов з якимсь обтесаним цурпалком сам господар (Ст.); Микола., перейшов через хисткий місток з двох обтесаних деревин, покладених на перехрестях з дрючків (Н.-Лев.)]; 2) прил. перен. разг. отёсанный. обтесати см. обтісувати. обтесатися см. обтісуватися. обтиканий обтыканный; утыканный [Передо мною простягся поштовий шлях, обтиканий з обох боків старими липами у два рядки (Коцюб.); Гарячі коні помахували обтиканими виноградним листом головами (Ко- цюб.)]. Ср. обтикати. обтикати, -каю, -каєш, обтикати, -тичу, -тичеш разг. обтыкать, обтыкать; (натыкать что-нибудь на всем пространстве разг.— обычно) утыкать, утыкивать, утыкать [Обираючи собі місце для хутора, Верига обтикав віхами урочище понад річкою (Панч); Всю кибалку кругом і всі коси вона обтикала квітками (Н.-Лев.)]. обтикатися, -каюся, -каєшся, обтикатися, -тйчуся, -тйчешся обтыкаться, обтыкаться; утыкаться, утыкаться [По садочку я ходила, не находилася.. Та нарвала й барвіночку та й обтикалася (Чуб.)]. Ср. обтикати. обтинання 1) обсечение; обрезание, обрезывание; ср. обтинати; 2) спец. обрезка. обтинати, -наю, -насш, обтяти (обітну, обітнеш) обсекать, обсечь; (ножницами, но- ЖОМ '—ш~ обычно) обрезать, обрезывать, обрезать [Добува блискучу шаблю віла, обтинає білую намітку (Л. Укр.); То вже крильця тих соколів.. Шаблями обтяли (Руд.); Остап., вийняв ніж, поточив його об камінь і почав обтинати кружка Соломине волосся (Коцюб.)]. обтинатися, -нається страд, з. обсекаться; обрезаться, обрезываться. Ср. обтинати. обтиральний спец, обтирочный. обтиральник спец. обтирщик [Василеві пощастило. В депо потрібен був обтиральник паровозів (Бойч.)]. обтирання 1) обтирание, разг. обтирка; вытирание; утирание, разг. утирка; ср. обтирати; 2) спец. обтирка; 3) обтирание; вытирание; утирание [Хоч коли б він не лягав спати, завжди вставав однаково рано і починав свій день з гімнастики та обтирання (Бойч.)]; ср. обтиратися.
|