обц 76 обч зо всіх боків (Фр.); Що таке страх? ..Це те, що часом, мимовільно, обхоплює так само вищу істоту, як найменшу комашку (Коцюб.); Тільки не веселі, а смутні думки обхопили материну голову (Мирн.)]; п 6- л у м 'я ~пйло будівлю пламя охватило здание. См. ещё охоплювати 1 — 2. обценьки, -ків клещи (для выдёргивания гвоздей) [Олег вийняв з кишені обценьки і другою рукою взявся за замок (Донч.); Важкі почування давлять, наче обценьками, її серце (Мирн.)]. обцілований осыпанный поцелуями; обцелб- ванный [Ось вона ввійшла до хати, обцілована весняним вітром (Кач.)]. Ср. обціловувати обціловувати, -ловую, -лбвуєш, обцілувати, -лую, -луєш осыпать поцелуями, осыпать поцелуями, разг. обцелбвывать, обцело- вать [Кинулася [попадя] в дитячу, обцілувала червоне личко Маринки (Мирн.); Переплелись густі стебла гороху, і зелені солодкуваті стручки його обціловує вра- пішнє сопце (Шиян)]. обцукровувати, -ровую, -рбвуєш, обцукрувати, -рую, -руєш обсахаривать, обсахарить. обцукровуватися, -ровується, обцукруватися» -рується обсахариваться, обсахариться. обцукрувати см. обцукровувати. обцукруватися см. обцукровуватися. обцяткований разг. испещрённый [Прохор присів на скрині, рясно обцяткованій бляшаними масками (Риб.)]. обцяцькований разг. разукрашенный, украшенный [На тій булаві — шапка-невидим- ка, дорогоцінними камінчиками у п'ять рядів обцяцькована (народна казка)]. обчаровувати, -ровую, -рбвуєш, обчарувати, -рую, -руєш см. очаровувати, очарувати. обчастувати, -тую, -туєш разг. попотчевать [всех] [Уже всіх багатших обчастували (Чуб.)]. обчеркувати и обчїркувати, -кую, -куєш, обчеркати, -каго, -каєш и обчеркнути, -ну, -неш разг. очёркивать, очеркнуть, очерчивать, очертить [Його чобіт обчіркує на повітрі ніби дугу (Н.-Лев.)]. обчёркуватися и обміркуватися, -кується ст^ад з разг очёркиваться, очерчиваться. обчесати см. обчісувати. обчикрижити, -жу, -жиш разг. шутл. обчекрыжить, окорнать, обкорнать [— А де ж суконця взять? ..—Ми знайдемо! — він каже сам собі — Рукава трохи обчикрижу Та й поможу журбі (Гл.)] обчикрижитися, -жуся, -жпшся разг. шутл. обчекрыжиться. обчислений вычисленный, высчитанный; исчисленный; учтённый [її життя обчислене на години (Коб.)]. Ср. обчисляти. обчислення вычисление; исчисление [Обчислення грошово-матеріальних і трудових ватрат на одиницю продукції рослинництва і тваринництва дає змогу робити економічний аналіз результатів господарської діяльності колгоспів (Колг. Укр., 1957, 7)\ Спокійний і тихий встає командир, Кінчивши жорстоких обчислень роботу (Бажай)], Ср. обчисляти. обчислити см. обчисляти. обчислювальний вычислительный [Радянська наука і техніка в післявоєнні роки здобули величезні успіхи у створенні електронних обчислювальних машин, які знаходять дедалі більше поширення в різноманітних галузях народного господарства (Наука і життя, 1956, 7)]. обчислювальник вычислитель [За кілька годин на обчислювальній машині виконується стільки розрахунків, скільки досвідчений обчислювальник не зможе зробити за все своє життя (Наука і життя, 1956, 7)]. обчислювати см. обчисляти. обчислюватися см. обчислятися. обчислювач вычислитель [Вже тепер сучасні універсальні електронні обчислювальні машини здійснюють тисячі арифметичних дій за одну секунду і замінюють працю десятків тисяч обчислювачів (Наука і життя, 1956, 7)]. обчисляти, -ляю, -ляєш и обчислювати, -люю, -люєш, обчислити, -лю, -лиш вычислять, вычислить, высчитывать высчитать, книжн. исчислять, исчислить; (устанавливать путём подсчёта) учитывать, учесть [Знаючи величину сонячної сталої, відстань до Сонця та його розмір, можна обчислити температуру його поверхні (Астр.); Практично необмежена точність розрахунків дозволяє обчислювати на електронних машинах різноманітні таблиці для потреб науки і техніки (Наука і життя, 1956, 7); Швидко обчисливши дані, Черниш гукає Маковейчику: — Передай! (Гонч.)]. обчислятися, -лясться и обчислюватися, -лює- ться 1) исчисляться [Вся продукція Донбасу, якщо ми візьмемо 1920 р., обчислялась у 272 млн. пудів (Ленін); Ці вагони коштували дуже дорого. їх вартість обчислювалась втроє більше від вартості вагонів звичайного типу (Трубл.)]; 2) страд, з. вычисляться, высчйтываться; исчисляться; учитываться; ср. обчисляти. обчистити см. обчищати. обчиститися см. обчищатися. обчйстка очистка. обчищання очистка, книжн. очищение. обчищати, -щаю, -щаєш, обчистити, -чищу, -чистиш очищать, очистить; (только с поверхности и перен. — ещё) обчищать, обчистить [Полагодив [Чіпка] хату, — давай погріб обчищати та оброблювати (Мирн.); Вхопила часничину: — Ось, татусю, я й обчищу ще (Тесл.); Семен обчищав їстиком леміш (Коцюб.); Спить зимою виноградна лоза, вкрившись могилами, а на весну треба визволити її, на світ вивести з-під землі, обчистити, на тички підняти (Коцюб.); — Прийшов... Ну ось, подивись, як нас обчистили...—і вона мовчки показала рукою на скриню. — Все забрали (Шиян)]. обчищатися, -щаюся, -щаєшся, обчиститися, -чищуся, -чистишся очищаться, очиститься; обчищаться, обчиститься Ср. обчищати. обчищений очйщеппый; обчищенный [Соло-
|