Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обх 75 обх обходження обхождение, обращение [Вони ІГаниігі слова] зачепили в Ясевій душі вже готову струну, ..котру настроїла Зося минувшими днями своїм кокетством, своїм тоном обходження з людьми (Н.-Лев.)]. обходити, -джу, -диш, обійти (обійду, обійдеш) 1) обходить, обойтй; (несоверш. — многократно; делая круг разг. — ещё) обхаживать; (передвигаться, проходить вокруг чего-нибудь — ещё) огибать, обогнуть [На сонячній стороні рів уже висох так, що не треба його обходити (Козл.); Біля високого куща ліщини він подав знак мовчати і навшпиньках обійшов кущ (Донч.); Пароплав обходив мис, і потроху відкривалося на пологому березі велике село (перекл. з О. Толстого); Праворуч .. простягалась вузька смуга криги, і Кар наказав стерновому трохи відхилитись на схід, щоб обійти ту кригу (Трубл.); Не тільки чоловік, було, похваляється людям мною, а й сусіди, спасибі їм, не обходили добрим словом (Барв.); Подає [воєвода] руку Гільді, інші подають своїм дамам, і всі обходять залу повільпим урочистим темпом (Коч.); Вони обійшли весь сад, довго дивилися на море (Іван.); На другий же день Пархоменко почав обходити різні відділи постачання (Панч); Ряд створепих ними п'єс обійшов сцени багатьох театрів і став відомий далеко за межами України (Літ. газ., 1948, VII); Кухоль з горілкою обходив натовп і щиро світив денцем до соиця (Панч); Максим обійшов по третій. Після третьої розв'язалися язики (Мирн.)]; 2) (только соверш. перен.: обмануть, перехитрить) разг. неодобр, обойтй [Остапчук гадав, звісно, що Василя, «мужика необразова- ного», легко обійти на суді буде можна {Тесл.)]; 3) (только несоверш.: возбуждать чьё-нибудь внимание) интересовать; (вызывать тревожное состояние) беспокоить [М и- к о л а: Кого то обходить, що ми їмо, що варимо, чи ситі, чи голодні? (Фр.); Моряки сиділи байдужі, наче їх не обходило, хто подав ту записку і чи взагалі вона існувала (Куч.); О, я знаю, що тебе мало обходить, що твого сина десь там в воді риби їдять (Фр.)]; 4) (только несоверш.: иметь отношение к кому-нибудь, чему-нибудь — обычно с отрицанием не) разг. касаться [П р і с ц і л л а: ..Тим-то і ми, жінки, повинні буть на зборах, бо нас обходить сеє близько (Л. Укр.)]; [яка] справа, [яка] розмова м є не (його) не обходить [какое] дело, [какой] разговор меня (его) не касается [— Мене ся справа не обходить зовсім, г— холодно мовив Євгеній (Фр.); Він порається біля своєї тарілки з таким байдужим виглядом, немов розмова за столом його зовсім не обходить (Сміл.)\; що то мене обходить какое мне дело до этого [— Чекай, — опинив його Де- мидів, — а знаєш ти, як виглядала справдішня потопа світу?.. — ЕтІ Що то мене обходить?— відповів Білий (Мак.)]; О ~ ти кого разг. уст. ухаживать за кем [Маруся лежала в гарячці, я ю обходила (Федьк.)]. обходити, -ходжу, -ходиш обходить, исходить, разг. 'переходить [Недурно ж він терся щось з місяць у Гетьманському — оббивав у старшини пороги; недаром своїми ногами обходив кожну хатку в Пісках... (Мирн.); Увесь базар., обходила Катерина. Босими задубілими ногами топ- талася вона по багнюці, в рядках, біля яток (Чорн.)]. обходитися, -джуся, -дишся, обійтися (обійдуся, обійдешся) 1) обходиться, обойтись [Ні одна велика революція в історії не обходилася без громадянської війни (Ленін); Марина була смілива й проворна. Без неї не обходилась на селі ніяка гулянка (Н.-Лев.); До всього чоловік звикне, без усього обійдеться, а без хліба — годі обійтися... (Коцюб.); Лушня лежав та радів, що так діло обійшлося (Мирн.)]; усе добре обійшлося всё хорошо обошлось; обійдеться безл. разг. обойдётся [Нетреба мені нікого!.. Обійдетьсяі.. (Коцюб.); Як єсть, то розійдеться, а нема, то обійдеться (Ном.)]; 2) (составлять какую-нибудь цену) обходиться, обойтись; (только несоверш. разг. — ещё) стоить [В останні роки, особливо в 1956 році, переконливо доведено, що хліб радгоспів обходиться державі значно дешевше, ніж хліб, одержуваний від колгоспів (Рад. Укр., 1957, III); Самому царкові Гетьмапському, Василеві Семеновичу, обійшлося все це не даром (Мирн.)]; 3) (вести, держать себя по отношению к кому-нибудь) обходиться, обойтись, (только несоверш.) обращаться [День ясний перед Ганною, лагідно сьогодні чоловік обійшовся з нею (Горд.); З батьками Якимовими тобі треба обходитись ласкаво (Н.-Лев.)]\ 4) страд, з. (несоверш.) обходиться; огибаться; ср. обходити 1. обходитися, -ходжуся, -ходишся разг. обвыкнуть [Генерал знає, що вола треба добре призвичаїти, щоб, коли скажеш: «ший!»,— він шию підставив... А поки-то вій обходиться, — треба його силою неволити... (Мирн.)]. обходчик см. обхідник. обхопити см. обхоплювати. обхоплений обхваченный, охваченный [Верби, садки, гори., наче кружаться, обхоплені якимсь шаленим коловоротом... (Коцюб.)]. обхоплювати, -люю, -люєш, обхопити, -хоп- лю, -хопиш 1) обхватывать, обхватить, охватывать, охватить; (лапами или грубо, неловко обнять разг. — ещё) облапливать, облапить [Верби по обидва боки греблі стали такі товсті, що їх трудно було обхопить вдвох (Н.-Лев.); Дерево., розкидає коріння навкруги, обхоплює ним, мов гадюками, камінь (Коцюб.): Кармалюк пригортає до себе парубка, обхопивши лівою рукою стан (Куч.)]; 2) (заключать в свои границы) редк. охватывать, охватить; (перен. — о мыслях, чувствах и т. п.^ — еще) овладевать, овладеть [Зашуміла хвиля, заклекотіла безодня, вода обхопила його |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)