Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обу 74 обх негодовать; возмущаться, возмутиться [Жінки в один голос обурювалися з того, що Кулик одмовився косити й зажадав собі легшої роботи (Жур.); Завжди веселий і добродушний, Олександр Іванович міг украй обуритися з першої-ліпшої дрібниці (Шовк.)]; він так ~рився он лришёл в такое негодование, он так вознегодовал; он так возмутился [Він так обурився, що полаявся та мало не побився з сусідом (Коцюб.)]. Ср. обурювати х. обурюватися 2, -рююся, -рюєшся, обуритися, -рюся, -ришся обрушиваться, обрушиться; обваливаться, обвалиться [Катря держалась за опічок рукою й дивилась на Максима, як на гору, що мала обуритись на неї (Вас.)]. Ср. обурювати 2. обусурманити см. обусурманювати. обусурманитися см. обусурманюватися. обусурманювати, -нюю, -нюеш, обусурманити, -ню, -ниш разг. уст. обасурмани- віть, обасурманить. обусурмапючатися, -нююся, -нюєшся, обусурманитися, -нюся, -нишся разг. уст. обасурманиваться, обасурманиться. * обути см. обувати. обутий редк. обутый [Усе то була ватага, вигодувана чужого працею, обута й зодяг- непа чужими руками... (Мирн.); Місяць Лютий питається, чи добре обутий (Ном.)]. См. ещё взутий. обутися см. обуватися. ббух (род. обуай) обух [А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить; Та добре вигострить сокиру — Та й заходиться вже будить (Шевч.)]; Она муху з обухом погов. с рогатиной па комара; батогом обуха н є перебити погов. плётыо обуха не перешибёшь [«Жаль! — каже Цуцик, — що ж робити! Бував всяк, — Обуха батогом не перебити..» (Гл.)]. обучати, -чаю, -чаєш, обучити (обучу, обу- чиш) редк. обучать, обучить [Тобі, чоловіче, і нічим, і нігде тому її обучити, чому я думаю (Квітка)]. обучатися, -чаюся, -чаєшся, обучйтися (обу- чуся, обучится) редк. обучаться, обучиться [Сина дав у бурсу в Київ обуча- тись (Шевч.)]. обучити см. обучати. обучйтися см. обучатися. обушок (род. обушка) 1) уменьш. от обух [Золотий обушок усякі двері одчинить (Ном.)]; 2) горн, обушок [Старому снились чорпі гори антрациту. Вони, на диво, були легкі. Одним ударом обушка він звалював їх (Риб.)]; 3) спец. разг. молоток [А дід постукував обушком, спритно вганяючи в підошву цвяшок за цвяшком (Тулуб)]: 4) (оружие) уст. кистень. обханючувати, обханючити см. обхаючувати. обхаркувати, -кую, -куєш, обхаркати, -каю, -каєш равг. обхаркивать, обхаркать. обхаючувати и обханючувати, -чую, -чуєш, обхаючити и обханюч їти, -чу, -чиш обл. чисто прибирать, чисто прибрать; приводить в порядок, привести в порядок [Працьовиті руки миють вікна, тинькують призьбу, обхаючують стіни (Шиян); Яблуня каже: «Обхаюч мене» (Рудч.); Дідова дочка закотила рукави, обполола, обха- пючила [яблуньку] і пісочком обсипала (народна казка)]. обхват, -ту обхват [Дуби в п'ять обхватів, липи, як величезні шатри, сплітались у верхів'ях гіллям (Панч)]. обхвачувати, -чую, -чуєш, обхватити, -вачу, -ватині 1) обхватывать, обхватить [Заблищали узькі заливи, обтикані кілками; на кілках висіли довгі неводи, неначе разки намиста обхвачували довгі узесенькі заливи (Н.-Лев.)]; 2) (об одежде: прилегать) редк. облегать, облечь [Чорна сукня міцно обхвачувала її повні плечі й зменшувала повну її постать (Н.-Лев.)]; см. ещё охоплювати 3. обхитрувати, -рую,. -руєш разг. обхитрить. обхід (род. обходу) обход [Ковпак та Руднєв уже закінчили обхід своїх загонів (Воронько); Починало вечоріти, коли я всілякими обходами таки дійшов до двору Сили Степановича (Ле); Дівчата: Дозір! Дозір іде! Обхід! ..Пропали (Коч.)]; в ^дв обход [Батальйон рухався в обхід перевалу, далеко праворуч від шосе (Гонч.)]. обхідливий редк. обходительный. обхідливість, -вості редк. обходительность. обхідний 1) окольный, обходный; (о пути — чаще) кружный [Здається, немов я йду до них якоюсь безмірно крутою та обхідною дорогою (Фр.)]\ ^нйм шляхом кружным путём, окольным путём, обходным путём [Вирушив у путь і патріарх, але, проїхавши дві милі у напрямі Кам'янця, пересів з золоченого ридвана у чорний і обхідними шляхами повернувся до Києва (Тулуб)]; 2) воен. обходный [Ми почали виконувати обхідний марш у бік великого лісу (Янов.)]; 3) спец. обводный [Обхідного арика на Кампир-Раватському взгір'ї закінчували (Ле)]. обхідник, редк. обходчик спец. обходчик [Коли Ерік, нарешті, вибіг до виїмки, в якій тяглися блискучі рейки, на колії щось лагодив обхідник (Панч); Обходчик пройшов свою дільницю, постукуючи молотком по костилях (Пере.)]. обхідно нар. обл.: туди дуже ^>но если туда пойти, то придётся сделать круг. обхлюпати см. обхлюпувати. обхлюпатися см. обхлюпуватися. обхлюпнути см. обхлюпувати. обхлюпнутися см. обхлюпуватися. обхлюпувати, -пую, -пуєш, обхлюпати, -паю, -паєш и однокр. в. обхлюпнути, -ну, -нёш оплёскивать, оплескать, оплеснуть [—Курчата пасла?— Квочки водою обхлюпувала, щоб не квоктали... (Вишня); Вона підійшла до самої води, хвиля обхлюпала. її до колін (Я нов.)]. обхлюпуватися, -пуюся, -пуєшся, обхлюпатися, -паюся, -паєшся и однокр. в. обхлюпнутися, -нуся, -нёшея оплёскиваться, о плескаться, о плеснуться. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)