Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

об'я
80
ове
об'явитися 2 см. об'являтися 2.
об'явлений х объявленный. Ср. об'являти *.
об'явлений 2 проявленный. Ср. об'являти 2.
об'явлення редк. объявление.
об'явлення редк. объявление,
об'являти *, -ляіо, -ляєш, об'явити
(об'явлю, об'явиш) разг. редк. объявлять,
объявить [Еней Троянців в гурт ззиває І з
смутним видом об'являє, Що мертвих треба
поховать (Котл.); Зраділий Хо біжить
далі. Його кортить побачити всіх, що
пам'ятного вечора в кімнатці «під небом»
об'явили війну страхові, п'ючи за
сміливість (Коцюб.); — Скажи по правді,
багато тобі хазяїн дав за те, що ти про замки
йому об'явив? — Та не я ж то об'являв,
він сам дознався (Квітка)]; ^ти себе
объявляться, объявиться, объявлять себя,
объявить себя [Приїздив Рудченко
(старий) і об'явив себе «трупом» для украйно-
фільства, але для всього прочого зовсім
живим — давно б так! (Л. Укр.)].
об'являти 2, -ляю, -ляєш, об'явити
(об'явлю, об'явиш) обл. проявлять, проявить
[Годвінсон гнівно..: Гадаете, він
послух вашій волі тим об'явив, що показав
отеє [фігурку]? (Л. Укр.)].
об'являтися 1, -ляюся, -ляєшся, об'явитися
(об'явлюся, об'явишся) разг. 1)
объявляться, объявиться; (давать знать о
себе — ещё) проявлять себя, проявить себя;
(объявлять себя кем, чем или каким разг. —
ещё) сказываться, сказаться [Піп нічим
не об'являвся, і Раїса трохи
заспокоїлась (Коцюб.); Здавалось, якийсь вогонь
палає всередині цієї людини,
об'являючись синім димком з короткої люльки
(Коцюб.); Ганна Федорівна об'явилася
слабого і піде не бувала (перекл. з Вовчка)];
-витися кому разг. объясниться в
любви кому; 2) (появляться) разг.
объявляться, объявиться [Де ти взявся? Пан за
тобою обшукав усе село. Краще не
об'являйся! (Панч); Що пан, що гетьман, — все
одно: у Києві гетьман об'явився — на селі
пан заворушився (прислів'я)].
об'являтися 2, -ллється, об'явитися
(об'явиться) (обнаруживаться) обл. проявляться,
проявиться [Коли ж, однак, об'явилася
недуга в Андрія виразно, мати, що мала
переважно голос в хаті, зачиняє перед
ним двері (Коб.); Піднімала вона
[ленінська правда] робітників і селян на
боротьбу. А в жовтпі 1917 року об'явилась
ця правда гучним голосом, залпами на
весь світ (народна казка)].
об'явник объявитель.
об'явниця объявйтельпица.
об'якорений объякоренный (разг.) [Цілу ніч
на щоглі об'якореної на рейді
французької яхти., палахкотіли швидкі вогписто-
сині спалахи (Смол.)].
об'якорюватися, -рююся, -рюєшся, об'яко-
ритися, -рюся, -ришся мор. становиться
на якорь, стать на якорь, разг. объяко-
риться (соверш.) [Коли Марко скінчив свою
розповідь, есмінець об'якорювався в бухті
(Трубл.)].
об'яснйти см. об'ясняги.
об'яснйтися см. об'яснягися.
об'ясняги, -ня"о, -нязні, об'яснйти, -ню,
-н&шредк. объяснять, объяснить [Орест:
Мамо, я прошу тебе не говорити так про
Любу.. Г р у ї ч є в а: ..Ну, а чим же
ти об'ясниш те, що вона тримає тебе коло
себе, мов на ретязі тримає, як павук...
(Л. Укр.)]. См. ещё пояснювати,
об'яснягися, -няюся, -няєшся, об'яснйтися,
-нюся, -нйшея редк. объясняться,
объясниться [А кум Хомин так об'яснився:
«Іще то не біда, Як в просі лобода» (Боров.);
Г а ля: А ти знаєш, Петре, — от як ви
пішли обідати, а нас зоставили удвох, —
як він мені у ліспові оо'яснявся (Мирн.)]\
глухонімі ~ няються знаками
глухонемые объясняются знаками.
ов, овва межд. разг. э, эва; (выражение
сомнения — ещё) ой ли; (при изумлении,
недоумении) ишь, йшь-ты; (как бы не так)
фам. чёрта с два [— Знаєш, Марку, не ті
тепер люди, що перше. І в нас була
забастовка. — Ов! (Коцюб.); Овва! Ти, бачу,
Миколо, десь набрався великого розуму
| (Фр.)\ — Ти, Гнидо, зубів не вишкіряй.
Бо я мовчу, мовчу, та як дам, то тільки
визбираєш!— Овва! — Подивишся! (Головко)].
овад см. овід.
овал овал [Дівчина скинула свою шапку,
і чітко вималювався., овал обличчя (Коп.);
Напис в овалі з пальмових віт (Янов.)].
овалашити, -шу, -шищ разг. оскопить.
овальний овальный [Овальне біле обличчя,
яке навіть влітку не бралося смагою,
сьогодні здавалося ще білішим, ніж завжди
(Гонч.); Верби за ніч осипались, і овальні
листочки рясно вкрили подвір'я (Шер.)]'
овальність, -ності овальность.
овація овация [На честь академіка
спалахнула така овація, якій можна було
позаздрити (Трубл.)].
овва см. ов.
Овдій Авдей, Авдйй.
овдовілий овдовелый, овдовевший [В
невеликій убогій кімнаті зустріне її хлопчик,
з яким завжди любила бавитись, коли
іноді заходила провідати овдовілу
подружку (Шиян)].
овдовіти, -вію, -вієш овдоветь [Сухобрус
овдовів, і його дочки хазяйнували в
господі (Н.-Лев.)].
Овен (род. Овна) астр. Овен.
Оверкій, разг. Овёрко Аверкий.
овёс (род. вівса) овёс [Коваль із своїми двома
помічниками напоїли коней із степової
криниці, дали вівса (Янов.); Овес у трьох
кожухах, та вітру боїться (приказка);
Гладь коня вівсом, а не батог ом (приказка)]
овеча, -чати ягнёнок [Увечері вийшла [Кат-
ря] до воріт овечат з отари залучити
(Головко)].
овёчечка уменъш., ласк, перен. ягненочек,
овечка [Неначе у цілісінькому світі
божому нема такої, як вона, овечечки
(Вовч.)].
овечий овечий [Раптом овеча отара залляла
вулицю і сколихнула повітря нескладним
І беканням (Коцюб.); Нартал: Та хто ж

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)