об'я 80 ове об'явитися 2 см. об'являтися 2. об'явлений х объявленный. Ср. об'являти *. об'явлений 2 проявленный. Ср. об'являти 2. об'явлення редк. объявление. об'явлення редк. объявление, об'являти *, -ляіо, -ляєш, об'явити (об'явлю, об'явиш) разг. редк. объявлять, объявить [Еней Троянців в гурт ззиває І з смутним видом об'являє, Що мертвих треба поховать (Котл.); Зраділий Хо біжить далі. Його кортить побачити всіх, що пам'ятного вечора в кімнатці «під небом» об'явили війну страхові, п'ючи за сміливість (Коцюб.); — Скажи по правді, багато тобі хазяїн дав за те, що ти про замки йому об'явив? — Та не я ж то об'являв, він сам дознався (Квітка)]; ^ти себе объявляться, объявиться, объявлять себя, объявить себя [Приїздив Рудченко (старий) і об'явив себе «трупом» для украйно- фільства, але для всього прочого зовсім живим — давно б так! (Л. Укр.)]. об'являти 2, -ляю, -ляєш, об'явити (об'явлю, об'явиш) обл. проявлять, проявить [Годвінсон гнівно..: Гадаете, він послух вашій волі тим об'явив, що показав отеє [фігурку]? (Л. Укр.)]. об'являтися 1, -ляюся, -ляєшся, об'явитися (об'явлюся, об'явишся) разг. 1) объявляться, объявиться; (давать знать о себе — ещё) проявлять себя, проявить себя; (объявлять себя кем, чем или каким разг. — ещё) сказываться, сказаться [Піп нічим не об'являвся, і Раїса трохи заспокоїлась (Коцюб.); Здавалось, якийсь вогонь палає всередині цієї людини, об'являючись синім димком з короткої люльки (Коцюб.); Ганна Федорівна об'явилася слабого і піде не бувала (перекл. з Вовчка)]; -витися кому разг. объясниться в любви кому; 2) (появляться) разг. объявляться, объявиться [Де ти взявся? Пан за тобою обшукав усе село. Краще не об'являйся! (Панч); Що пан, що гетьман, — все одно: у Києві гетьман об'явився — на селі пан заворушився (прислів'я)]. об'являтися 2, -ллється, об'явитися (об'явиться) (обнаруживаться) обл. проявляться, проявиться [Коли ж, однак, об'явилася недуга в Андрія виразно, мати, що мала переважно голос в хаті, зачиняє перед ним двері (Коб.); Піднімала вона [ленінська правда] робітників і селян на боротьбу. А в жовтпі 1917 року об'явилась ця правда гучним голосом, залпами на весь світ (народна казка)]. об'явник объявитель. об'явниця объявйтельпица. об'якорений объякоренный (разг.) [Цілу ніч на щоглі об'якореної на рейді французької яхти., палахкотіли швидкі вогписто- сині спалахи (Смол.)]. об'якорюватися, -рююся, -рюєшся, об'яко- ритися, -рюся, -ришся мор. становиться на якорь, стать на якорь, разг. объяко- риться (соверш.) [Коли Марко скінчив свою розповідь, есмінець об'якорювався в бухті (Трубл.)]. об'яснйти см. об'ясняги. об'яснйтися см. об'яснягися. об'ясняги, -ня"о, -нязні, об'яснйти, -ню, -н&шредк. объяснять, объяснить [Орест: Мамо, я прошу тебе не говорити так про Любу.. Г р у ї ч є в а: ..Ну, а чим же ти об'ясниш те, що вона тримає тебе коло себе, мов на ретязі тримає, як павук... (Л. Укр.)]. См. ещё пояснювати, об'яснягися, -няюся, -няєшся, об'яснйтися, -нюся, -нйшея редк. объясняться, объясниться [А кум Хомин так об'яснився: «Іще то не біда, Як в просі лобода» (Боров.); Г а ля: А ти знаєш, Петре, — от як ви пішли обідати, а нас зоставили удвох, — як він мені у ліспові оо'яснявся (Мирн.)]\ глухонімі ~ няються знаками глухонемые объясняются знаками. ов, овва межд. разг. э, эва; (выражение сомнения — ещё) ой ли; (при изумлении, недоумении) ишь, йшь-ты; (как бы не так) фам. чёрта с два [— Знаєш, Марку, не ті тепер люди, що перше. І в нас була забастовка. — Ов! (Коцюб.); Овва! Ти, бачу, Миколо, десь набрався великого розуму | (Фр.)\ — Ти, Гнидо, зубів не вишкіряй. Бо я мовчу, мовчу, та як дам, то тільки визбираєш!— Овва! — Подивишся! (Головко)]. овад см. овід. овал овал [Дівчина скинула свою шапку, і чітко вималювався., овал обличчя (Коп.); Напис в овалі з пальмових віт (Янов.)]. овалашити, -шу, -шищ разг. оскопить. овальний овальный [Овальне біле обличчя, яке навіть влітку не бралося смагою, сьогодні здавалося ще білішим, ніж завжди (Гонч.); Верби за ніч осипались, і овальні листочки рясно вкрили подвір'я (Шер.)]' овальність, -ності овальность. овація овация [На честь академіка спалахнула така овація, якій можна було позаздрити (Трубл.)]. овва см. ов. Овдій Авдей, Авдйй. овдовілий овдовелый, овдовевший [В невеликій убогій кімнаті зустріне її хлопчик, з яким завжди любила бавитись, коли іноді заходила провідати овдовілу подружку (Шиян)]. овдовіти, -вію, -вієш овдоветь [Сухобрус овдовів, і його дочки хазяйнували в господі (Н.-Лев.)]. Овен (род. Овна) астр. Овен. Оверкій, разг. Овёрко Аверкий. овёс (род. вівса) овёс [Коваль із своїми двома помічниками напоїли коней із степової криниці, дали вівса (Янов.); Овес у трьох кожухах, та вітру боїться (приказка); Гладь коня вівсом, а не батог ом (приказка)] овеча, -чати ягнёнок [Увечері вийшла [Кат- ря] до воріт овечат з отари залучити (Головко)]. овёчечка уменъш., ласк, перен. ягненочек, овечка [Неначе у цілісінькому світі божому нема такої, як вона, овечечки (Вовч.)]. овечий овечий [Раптом овеча отара залляла вулицю і сколихнула повітря нескладним І беканням (Коцюб.); Нартал: Та хто ж
|