Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ове 81 ово беканням (Коцюб.); Н а р т а л: Та хто ж пита овець, котру з них різать? Р у ф і н: Я досі ще не жив ладом овечим (Л. Укр.); Хоч у мене шуба овеча, та душа чоловіча (Ном.); Лаяв [Іван] сучасне земство, в якому служив, глузував злісно з тих лібералів, що так швидко змінили овечу шкуру на вовчу (Коцюб.)]; 0 в о в к в ^ чій шкурі волк в овечьей шкуре (шубе). овечина 1) овечье мясо; 2) редк. овчина [В кімнаті кожухи смачно запахли овечиною (Чорн.)]; см. ещё овчина, овечка овечка; дет. бяшка [Йшли корови із діброви, А овечки з поля (Чуб.); Ми його знаємо, як облуплену овечку... (Мирн.); Як овечка, не скаже ні словечка (Иом.); Одна паршива овечка усю отару поганить (Ном.)]. овёчник разг. овчарня, разг. кошара. овйн с.-х. редк. овин [Гіркота наповнювала її груди, накопичувалась, як дим в овині (перекл. Скляренка)]. овйнний с.-х. редк. овйнпый. овівати, -ваю, -ваєш и овіювати (овїюю, овіюєш), овіяти (овію, овієш) овевать, овеивать, овеять [Свіжий вологий вітер приємно овіває обличчя (Веч. Київ, 1958, III); Ходу легендарних овіяв Вік сонця, відваги і гроз (Ус.)]. овід (род. овода), обл. оводень, -дня энт. овод [Коні, зібравшись докупи, стоять, понуривши голови, тільки хвостами обганяють оводів (Греб.)]. овіювати см. овівати. овіяний овеянный [Ярмо було накладене па шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром (Коцюб.); Комсомольці і молодь з честю пронесли через полум'я Великої Вітчизняної війни овіяний славою прапор тричі орденоносного комсомолу (Шер.)]. овіяти см. овівати. Овксентій, Овксент, разг. Овксён Авксёнтий. овній уст. овечий, уст. бвний [Люті звірі Прийшли в овніх шкурах І пазурі розпустили... (ІПевч.)]. оводень см. овід. оводня собир. энт. разг. оводы [Оводня б'є, через те ховаємо волів у курені (Змиев, у. — Сд. Гр.)]. оводовий оводовый. оволодівання овладевание. оволодівати, -ваю, -ваєш, оволодіти, -дію, -дієш овладевать, овладеть; (соверш.— о чувствах— ещё) обуять; (несоверш.— с большой силой торж. — ещё) обуревать [Містом оволоділи партизани (Шиян); Невтомно оволодівають трудівники технічними знаннями (Літ. газ., 1951, V); Всякий погодиться, що нерозумна або навіть злочинна поведінка тієї армії, яка не готується оволодіти всіма видами зброї, всіма засобами і прийомами боротьби, які є або можуть бути у ворога (Ленін); Ідеї комунізму все ширше й ширше оволодівають масами і набирають могутньої матеріальної сили (Рад. Укр., 1951, І); Єдине бажання оволоділо ним — якнайшвидше дійти до людського житла (Шиян)\. оволодіння овладение [Геній російської людини вказав народам світу надійні способи оволодіння повітряною стихією (Літ. газ., 1952, VII); Найкращим методом навчання людей є оволодіння передовим досвідом (Рад. Укр., 1955, /)]. оволодіти см. оволодівати. овоскоп с.-х. овоскоп [На сьомий день інкубації з допомогою спеціального приладу — овоскопа — відбирають яйця не- запліднені і з мертвими зародками (Колг. вироби, енцикл.)]. овоч 1) (род. овочу и овочі) собир. овощи, разг. овощ [На її зубах хрумтів якийсь овоч — чи то огірок, чи то морква (Донч.); Ісакій і справді був схожий на пастернак, на цю довгу та трохи кострубату огородню овоч (Н.-Лев.)]; кожному ~чеві свій час посл. всякому овощу своё время; см. ещё овочі; 2) (род. овочу) плод, (чаще мн. ч.) плоды; (садовые — ещё) фрукты [Дарма, що овоч той і в'ялий був, і кислий, Ми любо плямкали, що аж ішла луна! (Рил.)]. овоче-баштанний овоще-бахчевой [Ми повинні добитися підвищення врожайності і збільшення валового збору всіх технічних, олійних і овоче-багатанних культур і картоплі (Звіт ЦК КП(б)У XVII в.)]. овочевий 1) овощной [На Україні багато колгоспів і радгоспів у широких масштабах починають застосовувати передові прийоми вирощування овочевих культуру торфоперегнійних горщечках ^ (Рад. Укр., 1953, XII)]; ^ва крамниця овощной магазин, сущ. разг. овощная; 2) редк. плодовый; фруктовый [Йшов пан стежкою через величезний овочевий сад (Фр.)]; «^ве дерево плодовое дерево, фруктовое дерево [Далі за грядками йшов невеличкий садок з овочевими деревами (Фр.)]. Ср. овоч 1—2. овочезаготовчий овощезаготовйтельный. овоче-картопляний бвоще-картбфельный [Провадиться велика робота по створенню ово- че-картопляних баз навколо великих міст (Рад. Укр., 1949, II)]. овочеконсервний овощеконсёрвный. овочемийний овощемойный [Чути гудіння дробарок, овочемийних та інших машин (Веч. Київ, 1957, VI)]. овочепереробний овощеперерабатывающий [ З 1957 року в колгоспах, розташованих навколо великих міст, промислових центрів і в зонах овочепереробної промисловості, обов'язкові поставки і закупки передбачено замінити контрактацією (Колг. Укр., 1957, 2)]. овочерізка овощерезка. овочесушильний овощесушйльный [При цій технології* [досушування плодів, овочів та сіна] продуктивність теплової сушарні або овочесушильного заводу зростає в 2 рази (Наука і життя, 1956, 6)]. овочесховище овощехранилище [Коренеплоди можна зберігати в траншеях і буртах, обладнаних вентиляцією, а капусту і. цибулю — тільки в спеціальних овочесховищах (Колг. вироби, енцикл.)]. 6—2438 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)