пол 92 иод полісинтетичний: г^ні мови лингв, полисинтетические языки. полісмен полисмен [Мерехтів червоною крапкою люльки на розі самітний полісмен (Бажан)]. полісний фин. полисный. полісбвщик лесничий (сущ.), обл. полесбвщик [Петро дав прочухана і попові, і приставу. Я тоді полісовщиком служив і добре все знаю (Куч.)]. поліспаст мех. полиспахт. поліспастовий мех. полиспастовый. поліспермія биол. полиспермия. поліспора бот. полиспора. полісся полесье [Ти з Ленінських гір подивися, Ти пильно поглянь навкруги, — Чи бачиш туркменське полісся, Аралу шумкі береги? (Бажан)]. Полісся геогр. Полесье. полістадіальний книжн. полистадиальный. полістирол, -лу спец. полистирол. поліський полесский (Навколо школи шумів розкішний, вже немолодий парк, а відразу ж за ним починався густий поліський бір (Збан.)]. політ, -льбту полёт [Валерій багато років мріяв про політ (Ільч.); Коли уважно стежити за зоряним небом, особливо восени, то можна бачити політ падаючих зірок (Наука і життя, 1956, 8)]; видно птаха по зльоту погов. видна птйца по полёту; з [висоти] пташиного зльоту с [высоты] птичьего полёта; ~т думки, фантазії, уяви полёт мысли, фантазии, воображения. політапарат, -ту (політичний апарат) политаппарат (политический аппарат) [Комсомольці були вірним помічником партійної організації і політапарату в проведенні політично-виховної і культурно- освітпьої роботи серед партизанів (Шер.)]. політати,-таю,-таєгп полетать[Політає [муха] над вами й то об ніс удариться, то сяде на щоку (Мирн.); І як вдарили [рибалки] по хвилі, Аж схопилися із піни.., Мов метелики, крапдини, Політали, покружляли І веселкою засяли (Нагн.)]. політбесіда политбесёда. Політбюро нескл сущ. ср. р. (Політичне Бюро) Политбюро (Политическое Бюро); ~ро ЦК В К П (б) ист. Политбюро ЦК ВКП(б); — рб Ц К К П (б) У ист. Политбюро ЦК КП(б)У. політпидав, -ву (видавнйптво по літйчної літератури) Политиздат (издательство политической литературы). політвйховаппя (політичне виховання) политвоспитйние (политическое воспитание). політвідділ, -лу (політичний відділ) политотдел (политический отдел) [В той саме вечір епізодичного бою новий агітатор політвідділу дивізії майор Живих прибув у штаб полку (Ле і Левада)] політвідділець, -льця политотделец. Ср. політвідділ. політв'язень, -зпя политзаключённый (сущ.) [В камері політв'язнів Іван Глущук ч1 його товариші довідались, що тут кожного дня працює партійна політшкола (Чорн.)]. політгодйна политчас [Ну, мені пора на політгодину, скоро вже зберуться бійці (Цюпа)]. політграмота политграмота [Саїдові неначе щось надало агітаційного запалу, і він., викладав єдиному своєму слухачеві науку політграмоти (Ле)]. політгуртбк, -тка политкружок [Комсомольці., почали працювати в політгуртку, яким керувала Наташа (Войч.)]. політдень, -дня политдёнь. політеїзм, -му рел. политеизм [Стародавньою релігією східних слов'ян був язичеський політеїзм — багатобожжя (Нар. стар. іст. УРСР)]. політеїст рел. политеист. політеїстичний рел. политеистический. політеконбмія (політична є к о н б- м і я) политэкономия (политическая экономия) . політемігрант (політичний емігрант) политэмигрант (политический эмигрант). політемігрантка (політична емігрантка) политэмигрантка (политическая эмигрантка). по-літературному нар. По-литерат^рному. політехнізація политехнизация /Наша республіка є ініціатором застосування своєрідної форми політехнізації — виробничого навчання школярів (Рад. Упр., 1956, IX)]. політехнізм, -му политехнизм [Однією з важливих особливостей підготовки кваліфікованих робітників при високих темпах технічного прогресу є розширення кваліфікації робітника, тобто застосування елементів політехнізму в праці (Вісник АН УРСРГ 1957, 8)]; політехнізований политехнизированный. політехнізувати, -зую, -зуєш политехнизировать. політехнізуватися, -зується страд, з. политехнизироваться. політехнік разг. политехник. політехнікум, -му политехникум [Все-таки не знаю, журитись чи радіти тому-, що Миші не вдається попасти в Київський політехнікум.. (Л. Укр.)]. політехнічний политехнический [Питання про політехнічну освіту вирішене, в основному, нашою програмою партії.. (Ленін)] 3 будівництва пішов учитися і тепер не без гордощів міг уже похвалитися тим, що він — студент розвідувального факультету політехнічного інституту (Донч.)]. політзаняття политзанятие. політзвїт, -ту (політичний звіт) политотчёт (политический отчёт). політик политик [Мандрівник, видатлий політик, філософ, він [Шота Руставелі] увібрав у себе кращі здобутки культури свого часу (Корн.)]. політика политика [У політиці, як і в усьому суспільному житті, не йти вперед — значить бути відкинутим назад (Ленін); — Мені цікаво, щб було в королівській пропозиції. — О, чимало нового! Особливо щодо зовнішньо? політики (Тулуб)];
|