Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

«00
138
поо
пооббиватися, -вається мног. пообйться
(разг.)у обиться.
¦пооббирати и редк. пообіфати, -раю, -раєш
мног. 1) пообирать (разг.), обобрать; (снять
покрову оболочку у кожицу) поочищать (разе.) у
очистить, разг. обчистить [Навесні з цих
яєчок виплоджувалася ненажерлива
гусінь, що поїдала яблука. А старенька
бабуся не мали сил пооббирати кубельця
(Вишня)]; 2) (разорить, ограбить,
обкрадывая) обобрать; (сильнее) ободрать, фам.
облапошить.
пооббріхувати, -ріхую, -ріхуеш мног. разг.
оговорить, разг. обговорить; (сильнее)
оклеветать, оболгать [Як розпустить язика,
так усіх на кутку пооббріхує (Харьк. у. —
Сл. Гр.)].
•пообважувати, -жую, -жуєш мног. пообвё-
шивать (разг.), обвесить.
«юобвалювати1, -люю, -люєш (вызвать
падение) мног. пообвалйть (разг.)у обвалить;
(разламывая, заставить упасть — еще)
обрушить [Мотря дивилась на поколені,
пооббивані жовті стіни. — ..Треба буде геть
пообвалювати та накидати свіжою г»иною...
(Коцюб.)].
«пообвалювати2, -люю, -люєш (покрыть чем-
нибудь сыпучим, катая, поворачивая с
боку на бок) мног. разг. обвалять.
-пообвалюватися, -люється мног.
пообвалніться (разг.), обвалиться; (только о земле,
песке и т. п. — ещё) поосыпаться (разг.),
осыпаться; (разламываясь, упасть)
обрушиться [На двох углах могили., каміння
трохи пообвалювалось (II.-Лев.)].
«ообвалвковувати, -новую, -кбвуєш мног.
облепить глиной [Уже пообвальковували і
хату й^ комору (Богод. у. — -Сл. Гр.)].
пообвивати, -ваю, -в?єш мног. пообвивать
(разг.), обвить; (мотая, обвязать — ещё)
пообматывать (разг.), обмотать, поэз. овить;
(со всех сторон — ещё) поувивать (разг.),
увить.
пообвиватися, -ваємося, -ваєтеся
пообвиваться; обвиться; пообматываться;
обмотаться; овиться; поувиваться; увиться.
Ср. пообвивати.
пообвисати, -сає мног. пообвисать (разг.)у
пообвиснуть (разг.), обвиснуть; (опуститься
вниз— ещё) свиснуть; (зацепившись за
что-нибудь , принять висячее положение) повиснуть
[Перемінився Порох з того часу.. Колись
кругле обличчя розтяглося вздовж,
осунулось; щоки пообвисали, очі помутніли,
..сам згорбився, труситься... (Мирн.)].
пообвішуваний пообвёшанный; обвешанный;
обвешенный; поувёшанный; увешанный;
увешенный [Калинич відчинив нам
хатинку, пообвішувану пучками сухих пахучих
трав (перекл. з Тургенева)]. Ср.
пообвішувати.
пообвішувати, -шую, -шувш мног. пообвё-
гаать (разг.), обвешать, разг. обвесить;
(сплошь—ещё) поувёшать (разг.), увешать,
разг. увесить [Стіни Галя вбрала
шпалерами, пообвішувала вишиваними
рушниками (Мирн.)].
пообвішуватися, -шуюся, -шуешся пообвё-
шаться; обвешаться; обвеситься; поувё-
шаться; увешаться; увеситься. Ср.
пообвішувати.
пообводити, -джу, -диш мног. обвести;
(огородить что чем — ещё) обнести;
(разместить вокруг чего-нибудь замкнутым
кругом — ещё) окружить; (в виде каймы — ещё)
окаймить; (обрисовать линиями — ещё)
очертить [Вікна., червоною глиною
пообводила (Барв.)].
пообв'язуваний 1) обвязанный; повязанный;
увитый [Показала на старого, котрий,
пообв'язуваний хустками, лежав на постелі
(Фр.)]\ 2) обвязанный. Ср. пообв'язувати
1—2.
пообв'язувати, -зую, -зуєш мног. 1) пообвя-
зывать (разг.), обвязать; (платком и т. п.—
> ещё) повязать; (со всех сторон — ещё) увить;
2) (сделать надвязку по краям чего-нибудь)
спец. пообвязывать (разг.), обвязать.
пообв'язуватися, -зуемося, -зувтеся пообвя-
зываться; обвязаться; повязаться} увиться.
Ср. пообв'язувати 1.
пообгодовувати, -дбвую, -довуєш мног.
обкормить, окормить ^(принести вред
излишним кормлением — еще) закормить [Це ви
нас так пообгодовуєте, що й завтра не
схочеться (Богод. у. •>— Сл. Гр.)].
пообгорати, -рає см. пообгоряти.
пообгороджуваний, поогороджуваний огорб-
женный; обгороженный; ограждённый
[Хати пообгороджувані, коло кожної хати
городець і садок (Свидн.)]. Ср.
пообгороджувати.
пообгороджувати и поогороджувати, -джуде,
-джуєш мног. огородить, разг. обгородить,
уст. оградить [А хата в того Хоми така, щ©
й вікна в землю повгрузали, дак він
кілочками пообгороджував (Барв.)].
пообгороджуватися и поогороджуватися,
-джуюся, -джуєшся огородиться;
обгородиться. Ср. пообгороджувати.
пообгортати, -таю, -таєш мног. 1) пообёр-
тывать (разг.), обернуть, разг. пообвёр-
тывать, обвернуть, пообворачивать, обво-
ротйть; (закрыть со всех сторон —ещё)
поувёртывать (разг.) у увернуть; 2)
(обвить) пообматывать (разг.), обмотать; (чем-
нибудь тёплым) о«утать; (со всех сторон —
ещё) поукутать (разг.), укутать [Ноги ж
пообгортайте кожухом, а то померзнуть
(Славяносерб. у. — Сл. Гр.)]'? 3) (окружить
чем-нибудь со всех сторон) пообкладывать
(разг.), обложить; 4) с.-х. окучить.
пообгоряти, -ряє мног. пообгореть (разг.),
обгореть [Стіни пообгоряли (Харьк. — Сл.
Гр.); Пообгоряли обличчя на весняних
вітрах (Лє)].
пообгризати, -заю, -заєш мног. пообгры-
з?ть (разг.), обгрызть, разг. огрызть; (кости,
кору и т. п. — ещё) обглодать, разг.
оглодать, (всё до конца) изглодать [Найкращі
кавуни пообгризали [зайці] (Шиян)].
пообдаровувати, -рбвую, -ровуєшжн^г. 1)
одарить, оделить, разг. обделить; 2) перен.
одарить; (какими-нибудь свойствамиу
способностями — еще) наградить, книжн.
наделить, уст. оделить.
пообдзьобувати, -бує мпог. пообклевать
(разг,)у о§кпевктЪу'\реже) оклевать [Горобці

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)