«00 138 поо пооббиватися, -вається мног. пообйться (разг.)у обиться. ¦пооббирати и редк. пообіфати, -раю, -раєш мног. 1) пообирать (разг.), обобрать; (снять покрову оболочку у кожицу) поочищать (разе.) у очистить, разг. обчистить [Навесні з цих яєчок виплоджувалася ненажерлива гусінь, що поїдала яблука. А старенька бабуся не мали сил пооббирати кубельця (Вишня)]; 2) (разорить, ограбить, обкрадывая) обобрать; (сильнее) ободрать, фам. облапошить. пооббріхувати, -ріхую, -ріхуеш мног. разг. оговорить, разг. обговорить; (сильнее) оклеветать, оболгать [Як розпустить язика, так усіх на кутку пооббріхує (Харьк. у. — Сл. Гр.)]. •пообважувати, -жую, -жуєш мног. пообвё- шивать (разг.), обвесить. «юобвалювати1, -люю, -люєш (вызвать падение) мног. пообвалйть (разг.)у обвалить; (разламывая, заставить упасть — еще) обрушить [Мотря дивилась на поколені, пооббивані жовті стіни. — ..Треба буде геть пообвалювати та накидати свіжою г»иною... (Коцюб.)]. «пообвалювати2, -люю, -люєш (покрыть чем- нибудь сыпучим, катая, поворачивая с боку на бок) мног. разг. обвалять. -пообвалюватися, -люється мног. пообвалніться (разг.), обвалиться; (только о земле, песке и т. п. — ещё) поосыпаться (разг.), осыпаться; (разламываясь, упасть) обрушиться [На двох углах могили., каміння трохи пообвалювалось (II.-Лев.)]. «ообвалвковувати, -новую, -кбвуєш мног. облепить глиной [Уже пообвальковували і хату й^ комору (Богод. у. — -Сл. Гр.)]. пообвивати, -ваю, -в?єш мног. пообвивать (разг.), обвить; (мотая, обвязать — ещё) пообматывать (разг.), обмотать, поэз. овить; (со всех сторон — ещё) поувивать (разг.), увить. пообвиватися, -ваємося, -ваєтеся пообвиваться; обвиться; пообматываться; обмотаться; овиться; поувиваться; увиться. Ср. пообвивати. пообвисати, -сає мног. пообвисать (разг.)у пообвиснуть (разг.), обвиснуть; (опуститься вниз— ещё) свиснуть; (зацепившись за что-нибудь , принять висячее положение) повиснуть [Перемінився Порох з того часу.. Колись кругле обличчя розтяглося вздовж, осунулось; щоки пообвисали, очі помутніли, ..сам згорбився, труситься... (Мирн.)]. пообвішуваний пообвёшанный; обвешанный; обвешенный; поувёшанный; увешанный; увешенный [Калинич відчинив нам хатинку, пообвішувану пучками сухих пахучих трав (перекл. з Тургенева)]. Ср. пообвішувати. пообвішувати, -шую, -шувш мног. пообвё- гаать (разг.), обвешать, разг. обвесить; (сплошь—ещё) поувёшать (разг.), увешать, разг. увесить [Стіни Галя вбрала шпалерами, пообвішувала вишиваними рушниками (Мирн.)]. пообвішуватися, -шуюся, -шуешся пообвё- шаться; обвешаться; обвеситься; поувё- шаться; увешаться; увеситься. Ср. пообвішувати. пообводити, -джу, -диш мног. обвести; (огородить что чем — ещё) обнести; (разместить вокруг чего-нибудь замкнутым кругом — ещё) окружить; (в виде каймы — ещё) окаймить; (обрисовать линиями — ещё) очертить [Вікна., червоною глиною пообводила (Барв.)]. пообв'язуваний 1) обвязанный; повязанный; увитый [Показала на старого, котрий, пообв'язуваний хустками, лежав на постелі (Фр.)]\ 2) обвязанный. Ср. пообв'язувати 1—2. пообв'язувати, -зую, -зуєш мног. 1) пообвя- зывать (разг.), обвязать; (платком и т. п.— > ещё) повязать; (со всех сторон — ещё) увить; 2) (сделать надвязку по краям чего-нибудь) спец. пообвязывать (разг.), обвязать. пообв'язуватися, -зуемося, -зувтеся пообвя- зываться; обвязаться; повязаться} увиться. Ср. пообв'язувати 1. пообгодовувати, -дбвую, -довуєш мног. обкормить, окормить ^(принести вред излишним кормлением — еще) закормить [Це ви нас так пообгодовуєте, що й завтра не схочеться (Богод. у. •>— Сл. Гр.)]. пообгорати, -рає см. пообгоряти. пообгороджуваний, поогороджуваний огорб- женный; обгороженный; ограждённый [Хати пообгороджувані, коло кожної хати городець і садок (Свидн.)]. Ср. пообгороджувати. пообгороджувати и поогороджувати, -джуде, -джуєш мног. огородить, разг. обгородить, уст. оградить [А хата в того Хоми така, щ© й вікна в землю повгрузали, дак він кілочками пообгороджував (Барв.)]. пообгороджуватися и поогороджуватися, -джуюся, -джуєшся огородиться; обгородиться. Ср. пообгороджувати. пообгортати, -таю, -таєш мног. 1) пообёр- тывать (разг.), обернуть, разг. пообвёр- тывать, обвернуть, пообворачивать, обво- ротйть; (закрыть со всех сторон —ещё) поувёртывать (разг.) у увернуть; 2) (обвить) пообматывать (разг.), обмотать; (чем- нибудь тёплым) о«утать; (со всех сторон — ещё) поукутать (разг.), укутать [Ноги ж пообгортайте кожухом, а то померзнуть (Славяносерб. у. — Сл. Гр.)]'? 3) (окружить чем-нибудь со всех сторон) пообкладывать (разг.), обложить; 4) с.-х. окучить. пообгоряти, -ряє мног. пообгореть (разг.), обгореть [Стіни пообгоряли (Харьк. — Сл. Гр.); Пообгоряли обличчя на весняних вітрах (Лє)]. пообгризати, -заю, -заєш мног. пообгры- з?ть (разг.), обгрызть, разг. огрызть; (кости, кору и т. п. — ещё) обглодать, разг. оглодать, (всё до конца) изглодать [Найкращі кавуни пообгризали [зайці] (Шиян)]. пообдаровувати, -рбвую, -ровуєшжн^г. 1) одарить, оделить, разг. обделить; 2) перен. одарить; (какими-нибудь свойствамиу способностями — еще) наградить, книжн. наделить, уст. оделить. пообдзьобувати, -бує мпог. пообклевать (разг,)у о§кпевктЪу'\реже) оклевать [Горобці
|