Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поо 146 поп поосідати, -даємо, -даєте мног. 1) осесть; (только прям. — ещё) сесть; (о летучих частицах: отложиться слоем на поверхности — ещё) улечься [І не розбереш, де що й було: забудувалось, вали поосідали і зрівнялись із землею (Стор.)]; 2) (занять место для жилья) разг. пооседать (разг.)} осесть, поселиться*, 3) (усесться вокруг кого-нибудь, на поверхности чего-нибудь) разг. обсесть; 4) перен. разг. замучить, разг. одолеть. поосідатися, -даємося, -даєтеся мног. 1) пооседать (разг.), осесть, поселиться; 2) (поместиться, заняв какое-нибудь место) усесться; (поудобнее) расположиться. по-осншьому нар. по-осеннему [Кущі верболозу, ще зелені, але вже по-осінньому сумовиті, росли на пісках (Собко); Вари- вон з Василиною пішли прозорими, по- осінньому дзвінкими сутінками до лісу (Ст.)]. пооскбмитнся, -млюся, -мишся набить оско*- мину [себе]. поосліплювати, -люю, -люєш и поосліпляти, -ляю, -ляєш мног. ослепйть. поосмолювати, -люю, -люєш мног. поосмо- лйть (разг.), осмолить. по-особливому нар. особенно [Хвилина, коли корабель відчалює, коли він відривається від берега, завжди по-особливому урочиста (Ткач)]. поосушувати, -шую, -шуєш мног. поосушйть (разг.), осушить. по-отёцьки нар. разг. по-отечески, по-отцовски [Іван Чумак насуплено курив люльку, по- отецьки радив Павла (Горд.)]. поотруювати, -руюю, -руюєш мног. отравить. поохатн, -хаю, -хаєш и разг. поохкати, -каю, -каєш поохать [— Може, радіо вам вимкнути? — запропонував Фросеньці провідник, коли вона, поохкавши, нарешті, вклалася (Гонч.)]. поохбчувати, -чую, -чуєш, поохотити, -хочу, -хотиш обл. поощрять, поощрить [Батько не поохочував мене до цього, а я таки зробив, та й вийшло погано (Н.-Лев.)]. поохрипати, -паємо, -паєте мног. охрипнуть. поочищати, -щаю, -щаєш мног. поочищать (разг.), очистить; (удаляя грязное с поверхности — ещё) пообчищать (разг.), обчистить. попадания 1) попадание [При попаданні стріли ранили на смерть і людей, і коней (Гонч.)]; 2) попадание [Попадання бацил в організм не приводить ще до обов'язкового виникнення захворювання (Курс патології)]. Ср. попадати 1—2. попадати, -даємо, -даєте мног. 1) попадать; (один за другим—ещё) перепадать [Декотрі [рибалки] попадали на землі коло багаття і захропли, аж пісок задвигтів під ними (Н.-Лев.); Бились, бились [цапки], та й скінчилося на тому, що обидва в воду попадали і потопились (Коцюб,)', Навіть огорожа круг двору — яка була, та й та од вітру попадала (Янов.)]; 2) (отделяясь отчего-нибудь) попадать; (о листьях — ещё) поосыпаться (разг.), осыпаться; (о волосах, зубах— еще) повыпадать (разг.), выпасть [От вихопилась врешті з-під купи огняна рука, струснула лозиною... і попадало додолу покручене, зчорніле листя... (Коцюб.)]. попадати, -даю, -даєш, попасти, -паду, -па* дёш 1) попадать, попасть; (только соверш.— о чём-нибудь брошенном, летящем разг. — ещё) угодить [Попадайте, кулі, в мети — вороги впадуть (Пере.); У хлопця зуб на зуб не попадав—трясла лихорадка (Грим.); Любов: От уже попали, вибачайте, пальцем в небо! (Л. Укр.)]; 2) (прибивать куда-нибудь, оказываться в каких-нибудь обстоятельствах, условиях) попадать, попасть; (только соверш.: очутиться где- . нибудь разг. — ещё) угодить [По мандрівці Балтійським морем попадає Міцкевич до Берліна (Рил.); Попали друзі в бригаду Сороколіта, В монтажники до крана електричного (Дор.); Хто з людей не встиг вихопитись на гору або ослизнувся, деручись, той попадає на роги і під*ноги бидлові і конає, стоптаний в болоті (Л. Укр.); Тим-то вона сливе одразу потрапила попасти в наші примадонни (Н.-Лев.); Не думав, не гадав, як у біду попав (приказка); В садочку все собі скакав [Чижик], Та якось у сільце й попав (Гл.)]; ОІ^сти] 3 Дощу та під ринву см. ринва; 3) (неожиданно находить, обнаруживать кого-нибудь, что-нибудь) попадать, попасть; (только соверш.: успеть найти, застать разг. — ещё) захватить, (реже) поймать; 4) (кого) (находиться, обнаруживаться, случайно встречаться) попадаться, попасться (без дополнения), разг. попадать, попасть [Він хоч і змовчував, а таки, де попаде Левка, чи є за що, чи ні за що, а таки зараз і дасть йому щипки (Квітка); Вона, було, як де попаде чужу дитинку, то вже й цілує, й милує (Вовч.)]\ г^ ти під руку попадаться, попасться иод руку, разг. попадать, попасть под руку [Осліплені світлом, заглушені дзвоном битого скла, вони налазили з сіней, як оси з гнізд, і накидались осліп на все, що попадало під руки (Коцюб.)]; 5) (о получении наказания) безл. разг. попадать, попасть, доставаться, достаться, фам. влетать, влететь [Та й попало ж ідеологам колоніалізму на XX з'їзді партії! (Тич.)]; 6) прош. ер. соверш. ер. р. попало с нар. или мест» образует разг. сочетания, обозначающие случайность, беспорядочность в совершении чего-нибудь: де г^ло где попало; куди ~-»ло кудб попало [Мемет колов куди попало, з нестямою смертельно ображеного і з байдужістю різника, хоч груди Алі перестали вже дихати (Коцюб.)]; хто ~ло кто попало [Ф а о н: ..Мені, сказати правду, навіть прикро, коли я чую, як по всіх усюдах співає хто попало ті слова (Л. Укр.)]; чим ~ло чем попало; як ^ло как попало, фам. почём зря [Які ж ліки підуть на користь, коли їх пити як попало? (Л. Укр.)]. попадатися, -дається обл. 1) сморщиться [Шкура попадалась на шиї (Сл. Гр.)]; 2) разлезться (разг.) [— Отже тобі, О етапе, сорочка й штани.. Чи не одніме й сього? — Ні, вже сього не здере з мене, я зараз надіну. Моє попадалось, дак оце, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)