Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поп 147 поп спасибі вам, тепер зніму, виперу да й I полатаю (Барв.)]. попадатися, -даюся, -даєшся, попастися, -падуся, -падёшся 1) (оказываться в каких- нибудь условиях, обстоятельствах) попадаться, попасться [Служебка: ..Бунтівника такого хто б не пізнав? Ось тільки вийди, зараз назад в підземну яму попадешся (Л. Укр.); Цар: ..Хто попався відьмі в руки, Той довго жить не буде | (Фр.); Кобила за вовком гналась, та вовкові в зуби попалась (приказка)]; 2) разг. попадаться, попасться; (случайно находиться, оказываться разг.— ещё) подвёртываться, подвернуться; (бывать — ещё) встречаться, встретиться [На цей раз попався довгий і гладкий в'юн (Ст.); У руки йому попався залізний прут, і, щоб показати свою силу, він зламав його (Трубл.); За хутором уперше стали попадатися орачі (Головко); Над дорогою часом попадалась вся в цвіту дика груша або кущ черемухи (Коцюб.)]; їстися на гачок попасться на удочку; ^датися на очі кому попадаться на глаза кому [— Ну, стій же ти, шолудивий бурсаче!— трясучи кулаком, промовив Жук. — Не попадайся мені за увесь день на очі, а то я тобі полічу твої погані ребра! (Мирн.)]; ^стися ігі д сердиту руку попасться под сердитую руку; 3) (оказываться у кого-нибудь) разг. попадаться, попасться, доставаться, достаться [Розумна голова, та дураку попалася! (приказка)]. попадя попадья [І хто знає, що чекає її [вчительку] на новому місці, де певне — ох, боже! — є піп і попадя (Коцюб.)]. попакостити, -кощу, -костиш мног. разг. испакостить; (всё — ещё) перепакостить. попакувати, -кую, -куєш мног. упаковать; (заделать наглухо, кругом — ещё) укупорить. попакуватися, -куємося, -куєтеся мног. упаковаться, уложиться. попалати, -лає попылать (разг.). попалахкотати, -коче и попалахкотіти, -тйть -попылать [сильно] (разг.). попалений 1) пожжённый; попалённый; 2) обожжённый; изожжённый; опалённый; спалённый, попечённый; изжаренный [У нього всього й речей було — одна стара попалена рукавиця з овечої шкіри (Збан.)]. Ср. попалити 1—2. попалити, -палю, -палиш 1) (уничтожить огнём) мног. пожечь, разг. попалить [За горе ми заплатим горем — А доки нам сидіть над морем? Приймімось, човни попалім (Котл.); Скрізь попалили і розбили панів, бо таке право настало (Коцюб.)]; 2) (повредить огнём или чем-нибудь горячим, едким и т. п. кожный покров или поверхность чего-нибудь) мног. пообжигать (разг.), обжечь, изжечь (разг.), поопа- лйть (разг.), опалить, разг. спалить; (преим. зноем, жарой фам. — ещё) изжарить [От тільки у мене щось у горлі пересохло, смага губи попалила... (Мирн.)]; 3) (печку, плиту) потопить [—Та попалила взимку потроху, бо опалу не було,— сказала Олена (Н.-Лев)]; 4) (трубку, папиросу и т. п.) покурить. попалитися, -палюся, -палишся пообжигаться; обжечься; изжечься, поопалйться; опалиться; спалиться; изжариться [І перевіз- чик тут явився, Як циган, ..Од сонця ввесь він попалився (Котл.)]. Ср. попалити 2. попаморочитися, -чаться мног. закружиться; (лишиться способности ясно видеть, соображать перен. разг.—ещё) затуманиться. попам'ятати, -таю, -таєш разг. припомнить, поибмнить [Я ж тебе провчу! Попам'ятасш ти мене! (Коцюб.)]. по-панібратськи нар. разг. панибратски [Він увійшов до кімнати і так по-панібратськи поздоровкався з Бойчу- ком за руку, наче був давнім його приятелем (Бойч.)]. попаніти, -цію, -нієш сделаться барином. по-панському, по-панськи, дорев. обл. по- панській нар. прен. по-барски, барски; (как у господ — ещё) по-господски [— Ки- рилику, — спитала вона [мати], — ти хочеш паном бути?.. — Паном, великим паном. По-панському одягатися, їздити, балакати і їсти, все по-панському (Мирн.); . Він був не дуже багатий, а жити пишно^, у розкоші великій хотів, по-панськиї (Вовч.); Тату, дайте коней! Поїду в Хохітву. Там панни не прості, вбираються в сукні по- панській (Н.-Лев.)]. попантрувати, -рую, -руєш постеречь, посторожить; (последить с целью надзора) Присмотреть. попанувати, -ную, -пуєіп 1) повластвовать, перен. поцарствовать; 2) пожить по-барски; (прен. — ещё) побарствовать [Ти б, серце, вічно панувати хотіла. Доволі. Попанувала, і годі (Коцюб.)]. попанькатися, -каюся, -каєшся неодобр. повозиться, понянчиться, разг. похороводи- ться, поцацкаться. попарений 1) попаренный, выпаренный; перепаренный; пропаренный; распаренный; 2) ошпаренный [Якась цікава з зелених ящірок зашуршала поміж бур 'яном, виткнулась і, забачивши їх [хлопців], як попарена шмигонула в цеглиння (Мирн.)]. Ср. попарити 1—2. попарити, -рю, -риш 1) попарить, выпарить; (мног. — ещё) перепарить; (определённое время) пропарить; (размягчить, обрабатывая паром) распарить [Мати: ..Ось деревій, — ви ж гладишки попарити хотіли? Він добрий, любонько, до молока (Л. Укр.)\ Да затопимо медяную баню, Да попаримо челядочку Домну (Чуб.)]; 2)^ (обварить* облить кипятком) разг. ошпарить [Одии хлопець побіг за наливкою, а другі попарили окропом порося (Н.-Лев.)]; 3) перен* разг. выпороть [За те ж їх і попарили сьогодні [різками]... (Мирн.)] * попаритися, -рюся, -ришся 1) попариться, выпариться; перепариться; пропариться", распариться [Піди в баню, попарся добре „ а тоді приходь, житимеш поки що в мене (Донч.)]; 2) ошпариться. Ср. попарити І 1-2. 10* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)