Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поп 148 попарно нар. попарно [Горький в задумі поглядає з постамента на робітників, які йдуть і йдуть на зміну — попарно, поодинці, групами (Вітчизнау 1956, 2)]. по-партійному нар. по-партййному. попарубкувати, -кую, -куєш разг. побыть неженатым; погулять по-холостяцки, провести время по-холостяцки; погулять с девушками [Чи таки й справді — у Чорно- морію, чи мо' поки що дома побуду, попарубкую на волі (Тесл.)]. по-парубочому, по-парубоцькому, по-пару- ббцьки нар. по-молодёцки, молодецки [Він досконало, по-парубочому, навіть з деякими фокусами, висвистував співану в тутешніх селах пісню «Ти, дівчино-калино...» (Сміл.); Ви спитайте стару, так, ненароком, а я приступлю приступцем до молодої, так, знаєте, по-парубоцькому (Н.-Лев.); Леонід Семенович., вловив той пильний погляд і, по своєму сільському звичаю, трохи не моргнув на Ватю по-иарубоцьки (Н.-Лев.)]. попарувати1, -рує подымиться [паром]. попарувати2, -рую, -руєш 1) мног. соединить в пары, разг. понаровать; (объединить для постоянной совместной работы разг., подобрать под пару обл. — ещё) спарить [В некрути забрали Ще й попарували, На руки й на ноги Кайдани наклали! (народна пісня); Слухай, бабо, у тебе дванадцять дівок, а в мене дванадцять хлопців. Чи ми б їх не попарували? (Закарп. казки Калина)]; 2) (о животных) физл. спарить, случить. попаруватися, -руємося, -руєтеся 1) соединиться в пары; (о брачных союзах — ещё) вступить в брак; спариться- [Другі гості попарувались і пішли в садок слідом за Зосею (Н.-Лев.)}; ер. попарувати2 1; 2) (о животных) физл. спариться, случиться; совокупиться. попаршивіти, -вію, -вієш разг. попаршй- веть. попас, -су разг. 1) пастбище, выпас [На ніч з батареї вигонили коні до річки на свіжий попас (Сміл.)]; 2) (действие) выпас [Добрий кінь без попасу відмахував версту за верстою г(Кач.)]; без ~ су далеко не заїдеш погов. не кормя, далеко не уедешь; пустити у ~с пустить пастись, пустить на подножный корм [Мітла стриножив коней і пустив за горбами у попас (Панч)]. попасатц, -саю, -саєш и попасувати, -сую, -суєш 1) разг. пасти [в путй][Сидить козак край дороги, Коня попасає (Гл.); Іде Марко з чумаками, Ідучи співає, Не по- спіша до господи — Воли попасає (Шевч.); Уночі хлопці попасують коней, розповідають історії (ПІ ер.)]', 2) обл. пастись [Б о в т: Скинемо, скинемо, кумо началь- ничко! Годі йому попасати на громадськім хлібу! (Фр.)]. попасинкувати, -кую, -куєш с.-х. пасынковать [І дуже пильно її [кукурудзу] доглядала, — бувало і прорве, і прополе, і землю підпушить, і попасинкує (Вишня)]. попасище разг. пастбище [Оце коло хутора і попасище має (Мирг. у. — Сл. Гр.)]. попасічнпкувати, -кую, -куєш заниматься пчеловодством [некоторое время]. попаски нар. разг. 1) пасясь на ходу [В полі серед ідеальних рівнин куріли шляхами автомашини, а десь по самому обрію брели попаски отари овець (Гонч.); Гнідко пішов попаски, вищипуючи свіжу траву (Мирн.)]\ 2) (осмотрительно) осторожно [Кішка іде попаски (Борз. у. — Сл. Гр.)]. попаскудити, -джу, -диш мног.разг. изгадить, испачкать, испакостить; (всё— ещё) перепачкать, перепакостить [Усю одежу попаскудив (Василък. у. — Сл. Гр.)]. попаскудитися, -димося, -дитеся мнЬг. перен. разг. изгадиться, испакоститься. попасом нар. разг. пася па ходу [Худобу попасом погнали ще вчора (Панч)]. попасти1 см. попадати. попасти2, -су, -сёш попасти [А хто ж тут буде доглядать. Хто попасе мої ягнята? (Шевч.)]. попастися1 см. попадатися. попастися2, -сёться попастись [Юлдаш зліз з коня й пустив його попастися (Донч.)]. попастушити, -шу, -шиш и обл. попастуху- вати, -тухую, -тухуєш побыть пастухом, разг. попастушествовать (редк.) [А попастушив ось одне літо, і вже воно осточортіло йому (Козл.)]. попасувати см. попасати. попатланий растрёпанный; взъерошенный, взлохмаченный, всклокоченный, всклоченный [Усі [діти] обступили, ухопили старшого брата, ..й не вжахнуло нікого їх ураз, що старший брат смертно блідий, що волосся в його поплутане та попатлане (Вовч.)]. Ср. попатлати. попатлати, -лаю, -лаєш растрепать, взлохматить, разг. взъерошить, всклокочить, всклочить. попатрати, -раю, -раєш 1) выпотрошить; 2) (очистить птицу от перьев) ощипать, общипать [Коли хто з товариства зніме з сідала в сусіда курку чи півня, попатрають, спечуть, настромивши на спичку, з'їдять та й ситі! (Мирн.)]. попахкати, -каю, -каєш попыхтеть, разг. полыхать. попахкувати, -кую, -куєш попыхивать [Одноманітно, немов рахуючи краплі, попахкував десь нафтовий двигун (Скляр.); Сидимо на пасіці, люльками попахкуємо, на бджілок милуємося... (Вишня)]. попащекувати, -кую, -куєш разг. посудачить. по-педантському нар. педантски [Вони [дрібнобуржуазні демократи] всі називають себе марксистами, але розуміють марксизм до неможливої міри по-педантському (Ленін)]. попекти, -печу, -печеш 1) попечь, испечь; (всё, многое — ещё) перепечь; 2) (повредить огнём, чем-нибудь горячим, едким, жгучим и т. п. кожный покров, поверхность чего- нибудь) мног. пообжигать (разг.), обжечь, разг. изжечь; (на солнце разг. — еще} спалить, фам. изжарить; (крапивой) пожалить (разг.), ужалить [Вона зовсім попекла собі руки до самих кісточок (Н.-Лев.); Лазар вихопив чайник і шпурнув ним в Івана. Побив посуду, а Івана по- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)