Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поп 149 поп пік (Коцюб.); Воевода [до Олынапсько- го]: Дивись! Дурниць не здумай наробить. Вже й так мені цю кашу заварили, Що попече всі губи, мабуть, нам (Коч.); Якби на кропиву не мороз, то б вона людей попекла (Ном.)]; 3) (подвергнуть в течение некоторого времени действию жара, знойных лучей) разг. попечь; 4) (о мясных изделиях) мног. разг. пожарить (разг.), изжарить, редк. испечь [А далі давай різати пасинкові курчата: половину поварила, половину попекла (II.-Лев.)]; 5) (о боли во внутренних органах) безл. пососать. попектися, -печуся, -печешся 1) попечься, испечься; 2) пообжигаться; обжечься; изжечься; спалиться; изжариться [К и- лина: ..Я побіжу, десь коней попрошу, — бо паші ж геть у стайні попеклися! (Л. Укр.); Одежа на них пообгоріла, взуття попеклося, на руках знялися пухирі, щоки пашать від жару (Куч.); Попікся, як дід пампушкою (Ном.); Чортик: ..Суд— то важна справа, можна попектися (Фр.)]\ 3) попечься; 4) пожариться; изжариться; испечься. Ср. попекти 1 — 4. попеластиіі, попелйстий см. попелястий. попелисто-сГрий см. попелясто-сїрпй. попелйтн, -лю, -лиш испепелять [Довкола покоси вогонь поиелив, гармати змагалися з небом самим і весь виднокіл, як туман, застелив дим (Голов.)). попелйтнся, -литься испепеляться. попелиця днт. тля [Цього року було багато бурякової попелиці. Для боротьби з нею буряки двічі обпилили дустом гексахлорану (Колг. Укр., 1956, 12)]; капустяна ~ця капустная тля. попелище разг. место, куда выбрасывают золу [Так скиглять іще цуценята маленькі — сліпі, де-небудь у бур'яні за попелищем од суки закинені (Головко)], попелище попелище [Мовчазна і хмура жінка стояла над попелищем (Горд.); Дивіться, люди: з попелищ Підвівся перший дім! (Нагн.)]. попеліти, -ліе 1) обращаться в пепел, испепеляться, пепелиться [Догоряють поліна в печі, Попеліє червоная грань... (Фр.); Д--Ж у а н: ..Я владу мав над людськими серцями. А н на: Так вам здавалося. А ті серця під влади вашої лиш попеліли і внівець оберталися (Л. Укр.)]; 2) (об изменении цвета) становиться пепельным [Починало бліднути, попеліти чорне небо (Ст.)]. попеліючий пепелящийся (Серед спустошеного виноградника стояв робітник, байдужно перегортаючи лбмакою попеліючий жар (Коцюб.)]. попелюха 1) жаворонок [хохлатый]; см. ещё попелюшка; 2) тля [Попелюха ясена—одне з найшкідливіших захворювань ясена звичайного (Бот, ж., 1953, X, 1)]. попелюшка жаворонок [хохлатый] [Любо в: Ну, як вам не сором? ..Ну, нащо ви моїх попелюшок прогнали..? (ЛІ Укр.)]. попелястий, (реже) попеластиіі, редк. попелйстий, попельнастий пепельный, редк. пелйстый [З-під білої хустинки на висках вибивалися два кучеряві й ніжні пасомка попелястого волосся (Смол.); Навколо був степ, сірий, попелястий, зі спаленою сонцем травою (Донч.); Стару попеласту гуску забив хворостиною в шкоді сусід (<Рр.); Попельнаста із рудою Миші цокумалисьг Це б, сказати, з польовою Хатня родичались (Манж.)]. попелясто-сірий, редк. попели сто-сірий пё- пельно-сёрый [Се був маленький болотяний пташок.. Пір'я на нім було попелясто- сіре з легеньким перловим полиском (Фр.)]. попельнастий см. попелястий. попёнко разг. попович [Положили ті клейноди Попенкові в ноги. Іди, Петре, в Межигор'я Молитися богу (Шевч.)]. попепя, -пяти разг. 1) ребенок попа, разг. попёнок; 2) уменъш. прен. попик [Дехто із співучасників Московського походу залишилися без нагороди, а тому треба перш за все вимагати, щоб і вони щось дістали. Адже не з їхньої випй зрадливе боярство обрало на московський трон це попеня... (Тулуб)]. попер, -пру см. паприка. попервах нар. на первых порах, сперва, сначала, разг. попервоначалу [Вона показує приклад багатьом нашим робітницям. Тільки мовчазна й невесела була попервах... (Сміл.); Гілка вдарила по лобі, зірвала шапку, але болю попервах не почув (Ст.)]. поперебиваний 1) перебитый; переколоченный [Мені мов легше стало; одні тільки кістки, мов поперебивані, болять,—ні потягтися мені, ні позіхнути не можна (Мирн.)]; 2) перебитый, побитый; избитый; 3) перебитый, взбитый; 4) переведённый, сведённый. Ср. поперебивати 1—4. поперебивати, -паю, -васш мног. 1) поперебивать (разг.), поперебйть (разг.), перебить; (разбить, поломать всё разг. — ещё) переколотить [— І який там біс кублиться вночі на тому винограднику? Скоро спіймаю — поперебиваю ноги...— чує вона суворий батьків голос і тремтить... (Коцюб.)]; 2) (убить, умертвить) поперебивать (разг.), перебить, побить, книжн. уст. избйть; 3) (перетрясая, распуская, сделать более пушистым, пышным) перебить, новзбивать (разг.), взбить [Уже наші жінки і подушки поперебивали (Сл. Гр.)]; 4) (перенести изображение чего-нибудь на кальку и т. п.) перевести, свести. поперебирати, -раю, -раєш мног. 1) перебрать; 2) разг. переодеть; (нарядить в другое платье, обычно ради маскарада — ещё) перерядить. поперебиратися, -раємося, -раєтеся 1) ги ре- браться; 2) переодеться; перерядиться [От вони поперебиралися: понадівали на дівчат свою одежу і з дівчат поздіймали і на себе понадівали (Чуб.)]; ер. поперебирати 2. поперебігати, -гаємо, -гаєте мног. 1) попере- бегать (разг.), перебежать [Усі поперебігали на цей бік (Борз. у. — Сл. Гр.)]', 2) (перейти на сторону противника) разг. поперебігать (разг.)/ перебежать, переметнуться. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)