Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поп 157 поп оеречину з перекинутим через неї мотузком (Тулуб)]. поперечний поперечный [Федя лежав нерухомо. Голова його на дні човна, а коліна зачепились за поперечну лаву (Трубл.); Мені дорога рівна, тобі поперечна, Бувай здорова, моя мила сердечна (Чуб.); За період вегетації кукурудзи слід провести не менш як три подовжніх і три поперечних Аііжрядних розпушування (Рад. Укр., 1957, V)]; ~-»ні долини геогр. поперечные долины [3 часом ущелини розширюються, перетворюючись у більш широкі долини. Якщо ці долини перетинають хребти, то їх називають поперечними гірськими долинами (Фіз. геогр.)]; ^пнй обробіток с.-х. поперечная обработка ІЧим ширше проріз* тим легше проводити поперечний обробіток (Колг. село, 1956, II)]; встрічний і <^ний разг. встречный я поперечный [Як скажений звір, що боїться води, труситься й лютує, забачивши її, забувши все на світі, несамовито кидається на встрічного й поперечного — такЧіпкакинувся,скочив угору...(Мири.)]. поперечник поперечник [Квітка вікторії [лілії] досягає 40 см у поперечнику (Фіз. геогр.); Богдан Хмельницький знав кілька форм таборів — найчастіше робили у чотири ряди, з крилами, довшими за поперечники (Панч)]. поиеречпороті, -тих сущ. ихт. поперечнорб- тые. поперешивати, -ваю, -ваеш мног. поперешивать (разг.), перешить; (сапожн., портн.— ещё) поперетачивать (разг.), перетачать; (о пуговицах и т. п. пвртн. — ещё) пересадить. поперештопувати, -пую, -пуєпт мног. попере- гатопывать (разг.), перештопать. потіерти, -пру, -прёш вульг. 1) (стремительно направиться куда-нибудь) попереть [Лар- ченко вскочив у санчата та, тільки духу, попер у Піски (Мири.); Хрокнув трактор, здригнувсь і попер.*. (Вишня); Побіжу. Хочу ще деякі цифри викопати. Воно, знаєте, Максиме Антоновичу, цифри — велике діло! Ніяка критика проти них не попре! (Збан.)]; 2) (выгнать, погнать) попереть [Помовчали [солдати]. А потім пригадали перші дні та місяці війни, коли «він» пер і пер, — здавалося, не було йому впину. А потім «його» поперли і вже справді впину не було... (Жі/р.)]; 3) (понести, потащить) попереть [Попер, як сірий корову (Нам.)]; 4) (бросить с силой) швырнуть; (нанести удар) садануть [Він підскочив, кишнув і, ухопивши грудку глини, попер її у тин (Мирн.); А я коло хати такого мазання мала, що ще й досі болять мене, любко, руки йноги, а крижі як перебиті, неначе хто бучком попер... (Коцюб.)]. попертися, -пруся, -прешся вульг. попереться, попереть [Цікава дуже ти [Бджілочко], нічого не минеш, Усяку квіточку перебереш, І треба, і не треба/ Коли бзмогла, поперлась би до неба (Гл.)]. поперхнутися, -пуся, -нёшся поперхнуться [Садовський поперхнувся рибою і артистично закашляв, але усмішка не зникла з його вродливого обличчя (Сміл.); За парканом щось раптом пирхнуло, наче там поперхнулася коняка (Янов.); Кулемет поперхнувся, закашлявся і замовк (Трипіл.)]. поперчити, -чу, -чйш разг. поперчить. попёрше нар. разг. редк. раньше [Чи не побрались вони поперше нас? Чи ви їх не бачили, сусідоньку? (Вовч.)]. по-пёрше нар. во-первых [Всякий згодиться, мабуть, що «широкий демократичний принцип» включає в себе дві такі необхідні умови: по-перше, цілковиту гласність і» по-друге, виборність усіх функцій (Ленін)]. попестити, -пёщу, -пёстиш поласкать; (окружить нежностью,провести некоторое время нежа) понежить; (поэз., перен. — ещё) полелеять; (доставить небольшое удовольствие) разг. побаловать [Війнуло з степу сухим гарячим вітром, затремтіло листя молоденької тополі, наче хтось попестив її шорсткою долонею (Тулуб); Розповила, нагодувала, Попестила; і ніби сном, Над сином сидя, задрімала (Шевч.); Онися знов кинула роботу, прибігла до чоловіка, попестила його й знов почала лічити та складати (II.-Лев.)]. попеститися, -пещуся, -пестишся 1) поласкаться; 2) (насладиться) понежиться [Трохи попеститься Та й встане... (Фр.)]. попестувати, -тую, -туєш поласкать. попетляти, -ляю, -ляєш попетлять; (охотн.— ещё) попутлять [Здавалось, що не людина тут пройшла, а хитрий і досвідчений вовк попетляв сліди (Збан.)]. попечалитися, -люся, -лищся попечалиться. попечатати, -таю, -таєш 1) мног. запечатать; 2) (некоторое время) попечатать. попечений 1) испечённый; перепечённый; 2) изожжённый, обожжённый; попечённый, спалённый; изжаренный; пожаленный; ужаленный [ — Спина мов попечена, болить, — жалівся Чіпка. — Сказано, били!.. (Мирн.); І знову невсипуща журба захопила її в свої цупкі обіймища, ..заскреблася червоточиною в попеченій від горя душі (Мирн.); Ілько спритно підсаджує Юрка на острішок і чухає ноги, попечені в кропиві (Козл.)]; 3) пожаренный; изжаренный; испечённый. Ср. попекти 1 — 2, 4. попечитель, -теля попечитель [Ви краще попечителя запросіть на ялинку (Іван.)]. попечителька попечительница [Лідія Віталіївна — попечителька багатьох шкіл у повіті, пані багата і впливова (Вас.)]. попивання разг. потягивание. попиватп, -ваю, -ваєш разг. попивать, потягивать; (медленно) распивать [ — А все ж таки, як вони [севастопольці] там живуть?— спитала білява дівчина, попиваючи окріп з емальованої кварти (Куч.); Як же бучно, як же втішно Всім тулялось на весіллі! Танцювали, попивали Від неділі до неділі (Л. Укр.); В корчмі сидів самотній Янко і попивав винце (Козл.)]. попик уменьш. прен. попик [Хто не знає, що попи все Звикли на дурницю? Сповідав раз їден попик Грішну молодицю (Руд.)].. попиляний 1) прич. перепиленный; испиленный; ср. попиляти 1; 2) прил. пилёный, (реже) пиленый. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)