Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

поп 157 поп
оеречину з перекинутим через неї
мотузком (Тулуб)].
поперечний поперечный [Федя лежав
нерухомо. Голова його на дні човна, а коліна
зачепились за поперечну лаву (Трубл.);
Мені дорога рівна, тобі поперечна, Бувай
здорова, моя мила сердечна (Чуб.); За
період вегетації кукурудзи слід провести не
менш як три подовжніх і три поперечних
Аііжрядних розпушування (Рад. Укр.,
1957, V)]; ~-»ні долини геогр.
поперечные долины [3 часом ущелини
розширюються, перетворюючись у більш широкі
долини. Якщо ці долини перетинають
хребти, то їх називають поперечними
гірськими долинами (Фіз. геогр.)]; ^пнй
обробіток с.-х. поперечная обработка
ІЧим ширше проріз* тим легше проводити
поперечний обробіток (Колг. село, 1956, II)];
встрічний і <^ний разг. встречный
я поперечный [Як скажений звір, що
боїться води, труситься й лютує,
забачивши її, забувши все на світі, несамовито
кидається на встрічного й поперечного —
такЧіпкакинувся,скочив угору...(Мири.)].
поперечник поперечник [Квітка вікторії
[лілії] досягає 40 см у поперечнику (Фіз.
геогр.); Богдан Хмельницький знав кілька
форм таборів — найчастіше робили у
чотири ряди, з крилами, довшими за
поперечники (Панч)].
поиеречпороті, -тих сущ. ихт. поперечнорб-
тые.
поперешивати, -ваю, -ваеш мног.
поперешивать (разг.), перешить; (сапожн., портн.—
ещё) поперетачивать (разг.), перетачать; (о
пуговицах и т. п. пвртн. — ещё) пересадить.
поперештопувати, -пую, -пуєпт мног. попере-
гатопывать (разг.), перештопать.
потіерти, -пру, -прёш вульг. 1) (стремительно
направиться куда-нибудь) попереть [Лар-
ченко вскочив у санчата та, тільки духу,
попер у Піски (Мири.); Хрокнув трактор,
здригнувсь і попер.*. (Вишня); Побіжу.
Хочу ще деякі цифри викопати. Воно,
знаєте, Максиме Антоновичу, цифри —
велике діло! Ніяка критика проти них не
попре! (Збан.)]; 2) (выгнать, погнать)
попереть [Помовчали [солдати]. А потім
пригадали перші дні та місяці війни, коли
«він» пер і пер, — здавалося, не було йому
впину. А потім «його» поперли і вже справді
впину не було... (Жі/р.)]; 3) (понести,
потащить) попереть [Попер, як сірий
корову (Нам.)]; 4) (бросить с силой)
швырнуть; (нанести удар) садануть [Він
підскочив, кишнув і, ухопивши грудку глини,
попер її у тин (Мирн.); А я коло хати
такого мазання мала, що ще й досі болять
мене, любко, руки йноги, а крижі як
перебиті, неначе хто бучком попер... (Коцюб.)].
попертися, -пруся, -прешся вульг.
попереться, попереть [Цікава дуже ти
[Бджілочко], нічого не минеш, Усяку квіточку
перебереш, І треба, і не треба/ Коли бзмогла,
поперлась би до неба (Гл.)].
поперхнутися, -пуся, -нёшся поперхнуться
[Садовський поперхнувся рибою і
артистично закашляв, але усмішка не зникла з його
вродливого обличчя (Сміл.); За парканом
щось раптом пирхнуло, наче там
поперхнулася коняка (Янов.); Кулемет поперхнувся,
закашлявся і замовк (Трипіл.)].
поперчити, -чу, -чйш разг. поперчить.
попёрше нар. разг. редк. раньше [Чи не
побрались вони поперше нас? Чи ви їх не
бачили, сусідоньку? (Вовч.)].
по-пёрше нар. во-первых [Всякий згодиться,
мабуть, що «широкий демократичний
принцип» включає в себе дві такі необхідні
умови: по-перше, цілковиту гласність і»
по-друге, виборність усіх функцій (Ленін)].
попестити, -пёщу, -пёстиш поласкать;
(окружить нежностью,провести некоторое время
нежа) понежить; (поэз., перен. — ещё)
полелеять; (доставить небольшое удовольствие)
разг. побаловать [Війнуло з степу сухим
гарячим вітром, затремтіло листя
молоденької тополі, наче хтось попестив її шорсткою
долонею (Тулуб); Розповила, нагодувала,
Попестила; і ніби сном, Над сином сидя,
задрімала (Шевч.); Онися знов кинула
роботу, прибігла до чоловіка, попестила його
й знов почала лічити та складати (II.-Лев.)].
попеститися, -пещуся, -пестишся 1)
поласкаться; 2) (насладиться) понежиться
[Трохи попеститься Та й встане... (Фр.)].
попестувати, -тую, -туєш поласкать.
попетляти, -ляю, -ляєш попетлять; (охотн.—
ещё) попутлять [Здавалось, що не людина
тут пройшла, а хитрий і досвідчений вовк
попетляв сліди (Збан.)].
попечалитися, -люся, -лищся попечалиться.
попечатати, -таю, -таєш 1) мног.
запечатать; 2) (некоторое время) попечатать.
попечений 1) испечённый; перепечённый;
2) изожжённый, обожжённый;
попечённый, спалённый; изжаренный; пожаленный;
ужаленный [ — Спина мов попечена,
болить, — жалівся Чіпка. — Сказано, били!..
(Мирн.); І знову невсипуща журба
захопила її в свої цупкі обіймища, ..заскреблася
червоточиною в попеченій від горя душі
(Мирн.); Ілько спритно підсаджує Юрка
на острішок і чухає ноги, попечені в
кропиві (Козл.)]; 3) пожаренный; изжаренный;
испечённый. Ср. попекти 1 — 2, 4.
попечитель, -теля попечитель [Ви краще
попечителя запросіть на ялинку (Іван.)].
попечителька попечительница [Лідія
Віталіївна — попечителька багатьох шкіл у
повіті, пані багата і впливова (Вас.)].
попивання разг. потягивание.
попиватп, -ваю, -ваєш разг. попивать,
потягивать; (медленно) распивать [ — А все ж
таки, як вони [севастопольці] там живуть?—
спитала білява дівчина, попиваючи окріп
з емальованої кварти (Куч.); Як же бучно,
як же втішно Всім тулялось на весіллі!
Танцювали, попивали Від неділі до неділі
(Л. Укр.); В корчмі сидів самотній Янко
і попивав винце (Козл.)].
попик уменьш. прен. попик [Хто не знає, що
попи все Звикли на дурницю? Сповідав раз
їден попик Грішну молодицю (Руд.)]..
попиляний 1) прич. перепиленный;
испиленный; ср. попиляти 1; 2) прил. пилёный,
(реже) пиленый.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)