Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

поп
160
поп
попідвереджуватися, -джуємося*, -джуетеся
мног. разг. подорваться, надорваться [Це
вони в економії попідвереджувалися, п'я-
типудові чували тягаючи (Славяносерб. у.—
Сл. Гр.)].
/попідвіконню нар. под окнами [3 ранку й до
ночі рипіли попідвіконню вози, іржали
коні (Гонч.); Перебіг подвір'ям вітер,
зашуміли попідвіконню вишняки (С/я.)];
ходити ^ню уст. нищенствовать,
собирать милостыню, обл. ходить по
подоконью.
попідвішувати, -шую, -шуєш мног.
подвесить.
попідводити, -джу, -дищ мног. 1) прям.,
перен. подвести; 2) поднять; (о глазах
уст. — ещё) возвести; (слегка) приподнять
(Всі матушки попідводили голови й
глянули на вікдо (Н.-Лев.)]', 3) (построить,
соорудить) возвести, книжн. рит.
воздвигнуть; 4) (наложить косметические средства)
разг. подвести [На спині [Сашко] підмостив
невеличкий горб, щоб виглядати сутулим.
Потім попідводив зморшки на лобі і біля
рота (Сміл.)]; 5) провести понизу узкие
полосы жёлтой или красной глиной после
побелки.
яопідводитися,-димося, -дитеся мног. поноды-
маться (разг.), подняться, повставать (разг.),
встать; (слегка) приподняться, привстать
[Всі, хто був у хаті, попідводились,
перейняті дідовим настроєм (Кундз.)].
попідводний разг. подводный [Вже ж він їм
накаже дива! І про зміїв попідводних, і
пуіо турків-людожерців, про Великого
Могола (Л. Укр.)].
лопідв'й $увати, -зую, -зуєш" мног.
подвязать; (наскоро, слегка — ещё) прихватить
[Попідв'язували ми вуха драними
хусточками (Н.-Лев.)\ У саду дерева
попідв'язувала (Черниг. у. — Сл. Гр.)].
гяопідв'я жуватися, -зуємося, -зуєтеся мног.
подвязаться [Ми високо попідв'язувалися,
не позабовтуємося (Харьк. г. — Сл. Гр.)].
і попідганяти, -ня.о, -няєш и попідгонити,
-ню, -нищ мног. 1) подогнать; 2) (ускорить
чьё-нибудь движение, чью-нибудь работу)
подогнать; (резче разг. — ещё) подстегнуть,
подхлестнуть; (побудить сделать что-нибудь
быстрее) поторопить; 3) (довести до
нужного размера, приладить, чтобы
подходило одно к другому) подогнать, пригнать.
попідгинати, -паю, -наєш мног. подогнуть;
(подобрать под себя — ещё) поджать
[Посідали, попідгинали ноги (Харьк. г. —
Сл. Гр.)', Пси, попідгинавши хвости,
юрмилися біля людей (Лє)].
•попідгинатися, -наються мног. поподгиба-
ться (разг.), подогнуться.
попідгір'ю нар. под горой.
попідгнивати, -ває мног. подгнить
[Стовпці паркана попідгнивали і подекуди віп
тримався на чесному слові (Р^уденко)].
попідгодовувати, -довую, -дбвуєш мног.
прям., перен. подкормить; (в дополнение к
чему-нибудь— ещё) прикормить.
прпідгодбвуватися, -дбвуємося, -дбвуєтеся
мног. подкормиться.
„попідголювати, -люю, -люєш мног. поподбри-
в?ть (разг.), подбрить [А там і парубоцтво
з старшими, жонатими братами,
попідголювавши чуби, ..пообували нові шкапові
чоботи (Квітка)}.
попідголюватися, -люємося, -люєтеся попод-
бриваться; подбриться [Іще зранку,
..попивши могоричі, тепер, попідголювавшись
любенько, понадівали хто нову свиту,
хто китаєву юпку (Квітка)]. Ср.
попідголювати.
попідгбпити см. попідганяні.
попідгортати, -таю, -таєні мног. 1) подгрести;
(навалившись, придавить своей тяжестью—¦
ещё) подмять; 2) (загнуть края) поподвёр-
тывать (разг.), подвернуть, разг. поподво-
рачивать, подворотить; 3) (загнуть снизу
или подо что-нибудь) подогнуть; (ноги,
хвосты и т. п. — ещё) поджать; 4) с.-х.
окучить, (реже) обрыть.
попідгортатися, -таємося, -таєтеся мног.
1) поподвёртываться; подвернуться; подворачиваться, подворотиться; 2)
подогнуться; поджаться. Ср. попідгортати 2—3.
попідгоряти, -ряє мног. поподгорать (разг.),
подгореть.
попідгоювати, -гбюю, -гбюєш мног. разг.
подлечить [раны].
попідгоюватися, -гбюються (о ранах) мног.
разг. подлечиться, поджить.
попідгризати, -заю, -заєш мног. поподгры-
зать (разг.), подгрызть; разг. подглодать
[Щось капусту попідгризало (Славяносерб,
у. - Сл. Гр.)\
попідгрібати, -баю, -баєш мног. подгрести
[Оту солому попідгрібай до ожереду
(Харьк. у. — Сл. Гр.)].
попіддрочувати, -чую, -чуєш мног. разг.
подзадбрить; (к чему-нибудь плохому — ещё)
подстрекнуть [Попіддрочувала своїх
братів так, що вони й завелися з моїми братами
лаятися (Васильк. у. — Сл. Гр.)].
попіддурювати, -рюю, -рюеш мног. пообма-
нывать (разг.), обмануть; (перехитрить)
провести, надуть [Він один нас усіх
попіддурював (Харьк. у.— Сл. Гр.)].
попідземний разг. подземный [Мій рідний
край—чорнозем невичерпний, І попідземні
надра, і надземні Дороги ті, що в комунізм
ведуть!^ (Рил.)].
попідіймати см. попіднімати.
попідійматися см. попідніматися.
попід'їдати, -даю, -даєш (подгрызть снизу)
мног. разг. подъесть (разг.), подточить.
попідкладати, -даю, -даєш мног. подложить;
(подменить— ещё) подставить [Разом три
дудки ускочили в хлоп'ячі роти,
роздулися широко щоки, мов хто туди кулаки
попідкладав, вип'ялися очі, і три голоси.,
зично пронеслися у вогкому повітрі
(Мирн.)].
попідклеювати, -лёюю, -леюєш мног. попод-
клёивать (разг.), подклеить.
попідколювати, -люю, -люєш мног. 1)
подколоть (разг.)', (изранить тонким остриём,
покрыть уколами) исколоть [Пальці
попідколювала (Васильк. у. — Сл. Гр.)]', 2)
(прикрепить, присоединить к чему-нибудь)
подколоть.
попідкопувати, -пую, -пуєш мног. 1) подко-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)