Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поп 175 боти на полі (Куч.)]; 2) воен. попристраи- вать (разг.)} пристроить. попристрбюватися, -роюємося, -роюєтеся 1) иопристраиваться; пристроиться; 2) по- нристраиваться; пристроиться. Ср. попри- строювати 1—2. поприсувати, -ваю, -ваєш и поприсовувати, -сбвую, -совуєш мног. попридвигать (разг.), придвинуть; (приставить вплотную к чему-нибудь разг. — ещё) прислонить. поприсуватися, -ваємося, -ваєтеся и поприсовуватися, -сбвуємося, -совуєтеся попри- двигаться; придвинуться; прислониться. Ср. поприсувати. поприсуджувати, -джую, -джусш мног. по- присуждать (разг.), присудить; (назначить какое-нибудь наказание — еще) приговорить. попритихати, -хаємо, -хаєте мног. попритихать* (разг.), попритихнуть (разг.), притихнуть; (перестать шуметь — ещё) присмиреть [А Соловей аж горло надривас І на всі заставки сиівас.. На що вже горобці — і ті попритихали І прислухаться стали (Гл.)}. попритомніти, -ніємо, -нієте мног. прийти в сознание. попритоптувати, -тую, -туєш мног. попри- таптывать (разг.), понритоптать (разг.), притоптать. попритулювати см. поприту.-йгн. попритулюватися см. попритулятися. попритуляти, -ляю, -ляєш и редк. попритулювати, -люю, -люсш мног. 1) поприставлять (разг.), приставить; (поставить наклонно — ещё) прислонить; (приблизить вплотную) приложить; (к груди, к сердцу и т. п. — ещё) поприжимать (разг.), прижать [3 усіх чотирьох вікон виглядало на двір кільканадцять голів, ..котрі попритулювали лоби й носи до шибок (Н.-Лев.)]; 2) (предоставить место кому-нибудь или чему-нибудь) разг. поместить, разг. попри- страивать, пристроить; (дать кому-нибудь приют) приютить, книжн. призреть. попритулятися, -ляємося, -ляєтеся \и редк. попритулюватися, -люємося, -люєтеся мног. 1) прислониться; (вплотную — обычно) припасть, (более плотно) приникнуть, прильнуть [Раптом тривожний мамин голос, тихе — ках! — і каченяток нема! їх як злизало. Вони або пірнули, або до куги, до очерету, до латаття попритулялися, поприкипали (Вишня); Не вистачало ліжок. Дівчата спали по двоє під однією ковдрою. Попритуляються одна до одної, цокотять зубами, ніяк не вгріються (Донч.)]', 2) (найти себе убежище) приютиться; (кое-как расположиться) иопристраиваться (разг.), попристроиться (разг.), пристроиться; (перен. — о чём-нибудь маленьком на чём-нибудь большом разг. — ещё) прилепиться [Брат і сестра поросли, но далеких селах попритулювались (Барв.); Декотрі [хатки] позлазили наниз, поховались між купами каміння, попритулювались до провалин (Н.-Лев.)]. поприходити, -днмо, -дите мног. поприходить (разг.), прийти; (по какой-нибудь официальной надобности —обычно) явиться; (оказаться доставленными) получиться [Вже всі поприходили додому (Собко); Ми поприходили зі школи, а Опанаса ще не було (Фр.)]. попричалювати, -люємо, -люєте мног. причалить, пристать, спец, привалить, подвалить. попричиняти, -няю, -няєш мног. попритво- рять (разг.)Т притворить, поприкрыть (разг.), прикрыть, разг. припереть; (затворить с шумом — ещё) прихлопнуть [Метнулась я та двері всі попричиняла, щоб пани не почули (Вовч.)]. попричинятися, -няються притвориться; прикрыться. Ср. попричиняти. попричіплювати см. попричіпляти. попричіплюватися см. попричіплятися. попричіпляти, тляю, -ляєш и попричіплювати, -люю, -люєш мног. прицепить; (прикрепить фам. — ещё) присадить. попричіплятися, -ляємося, -ляєтеся и по» причіплюватися, -люємося, -люстеся мног. прицепиться [Вона піднялася з свого місця, обтріпала сукню, повідчіпляла поодинокі листки, що попричіплялися до неї (Коб.)]. попричісувати, -сую, -суєш мног. причесать. попричісуватися, -суємося, -суєтеся мног. причесаться. попришивати, -ваю, -васш мног. поприши» вать (разг.), пришить; (прикрепить, приделать разг. — ещё) присадить; (портн., сапожн. — обычно) нопритачивать (разг.), попритачать (разг.), притачать; (пуговицы и т. п. портн. — ещё) посадить [До завіс, до рожевого дновкового укривала я попришивала б тонесеньке кружево, пк павутиння (Н.-Лев.); Підрізав поли він чимало, — Якраз, щоб на рукава стало, — Покраяв та й попришивав — \ знов рукава, як рукава (Гл.); Дехто [з матросів] навіть попришивав на хлястик, до піхотинської сірої шинелі, морські ґудзики з якорями (Куч.)]. попришпилювати, -люю, -люєш мног. по- пришпйливать (разг.), пришпилить, по- прикалывать (разг.), приколоть [Балабу- шиха причепурила свою дочку, попришпилювала бантики (Н.-Лев.)]. поприще книжен, пбприще, рит. уст. чреде [Доведімо, що па поприщі мирної праці ми зуміємо проявляти ще більші чудеса героїзму і перемоги, між на поприщі війни проти експлуататорів! (Ленін); Радюк думав зостатись у Києві й вибрати собі поприще науки (Н.-Лев.)]. поприщеплювати, -люю, -люєш и рёдк. поприщепляти, -ляю, -ляєш мног. 1) мед., вет. попрививать (разг.), привить; 2) сад. поприщеплять (разг.), прищепить, попрививать (разг.), привить [Був би в мене час, я б на всіх кущах шипшини в лісі троянди поприщеплював! (Вишня)]; 3) перен. привить; (поучая, заставить усвоить что- нибудь) внушить. поприщеплюватися, -люється 1) поприви- ваться; привиться; 2) ноирививаться; при- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)