Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ЗІОП 176 пол виться; 3) привиться. Ср. поприщеплювати 1—3. •поприщепляти см. поприщеплювати. ііопрйщнти, -щить безл. разг. покрыть прыщами [Бреши, Іванву та тільки до ладу, бо язик поприщить (Руденко)\\ 0 Щоб тобі ~щпло! фам. типун [бы] тебе на язык! поприщитися, -щуся, -щищся разг. 1) покрыться прыщами; 2) (держать себя вызывающе, заносчиво некоторое время) по- хорохбриться. поприятелювати, -люю, -люєш подружиться. ло-прйятельському, по-прйятельськи нар. по- приятельски; (сильнее) по-дружески [Лошаков падав коло Колісника, руку йому подавав не згорда, як пан, а по-прия- тельськи (Мирн.); Він [Йон] так обурився, що полаявся та мало не побився з сусідом, який по-приятельськи остеріг його перед родинним лихом (Коцюб.)]. погіршання упрёки; укоры; попрёки [Хмельницький уловив виразні попрікання дружини за таке безсердеччя її мужа, коли він перебуває у себе вдома поза службовими артикулами староства (Ле)]. Ср. по- нр ікати. лопрікати, -каю, -каєіп, попрікнути, -пу, -непі упрекать, упрекнуть; (обвиняя в чём- нибудь или порицая за что-нибудь) укорять, укорить; (напоминать о чём-нибудь— преим. о прошлом — ещё) попрекать, попрекнуть [Панночки знову почали щиро говорити із паничами і тільки інколи по- прікали лагідно: «А ви ще прокричали її красунею!» (перекл. з Вовчка); Сашко голосно зареготав. — Ну чого залився? — попрікнув батько, ледве й сам стримуючи посмішку па вустах (Ле);"Вт [Іван] робив, коли можна було робити... Ніхто не має права... так, так, ніхто не має права його попрікнути... (Коцюб.)]. «опрілість, -лості спец. опрелость. лопріти, -рію, -рієш 1) мног. попреть, сопреть [Попріли усі стоги (Сл. Гр.)]; 2) (покрыться испариной) мног. попотеть (разг.), вспотеть, разг. взопреть, попреть, упреть; примушувати, примусити '--•ти см. примушувати; 3) кул. попреть; 4) (над чем) перен. разг. попотеть, покорпеть. попробиваний пробитый; проделанный; проколоченный; прошибленный [Проходячи повз нечасто попробивані височенні вікна, дівчинка проти світла мружила блакитні, аж прозорі очі (Ільч.)]. Ср. попробивати. попробивати, -ваю, -ваєш мног. попробивать (разг.), пробить; (специальные отверстия в чём-нибудь — ещё) проделать; (ударами сквозные отверстия — ещё) проколотить; (проломить ударами — ещё) прошибить [Єгиптянин: ..Я б, може, просто гору обтесав і в ній попробивав без ліку ходів і саркофагів тисячі поставив (Л. Укр.)]. * попробувати, -бую, -буєш 1) (испытать, проверить) попробовать, разг. испробовать [Володя попробував рукою воду й відчув, що вона холодна, як лід (Трубл.)\ Мати: ..Ось на серна — попробуй (Л. Укр.)\ Треба попробувать ще се [прижигания], бо бували случаї, що се зовсім вилічувало людей (Л. Укр.)]; 2) (прям.: съесть или выпить для пробы; перен.: познать на собственном опыте) попробовать, разг. отведать; (перен. — ещё) испробовать (разг.), изведать (уст.) [Засумував Кузьма Сукачов. Сховав ковбасу і булку до кишені — навіть не попробував (Шиян); Попробуйте пиріжки — не знаю, які вони в мене вдалися (Збан.); Доводилось і через болота брести, і в лісах ховатися, і днювати біля кіп та. стогів — всього попробували (Шиян)]; 3) (проявить усилия для достижения чего-нибудь) попробовать, попытаться [Попробую перемогти себе і цими днями сяду за роботу, але чи добре не вийде для моїх читачів, не знаю (Коцюб.); Старшина: ..О, здається, де Сидір іде. Так, він, і Олекса з ним. Ану, попробую ще ласкаво заспівать (Тоб.)]; '—буіі! (как угроза или предупреждение) разг. попробуй! [— Не смійтеся, — кажу,— як розсердите мене, то я вам і вікна повибиваю. — Попробуй, — кажуть, — то ми тебе зв'яжемо і під нари кинемо! (Стор.)]; ~ти щастя попытать счастья (счастье). попробуджувати, -джую, -джуєш мног. 1) побудить, разбудить; 2) перен. книжн. пробудить. попробуджуватися, -джуємося, -джуетеся мног. прям., перен. попросыпаться (разг.), проснуться, книжн. пробудиться. попробуркувати, -кую, -куєш мног. разг. побудить, разбудить. попробуркуватися, -куємося, -куєтеся мног. разг. попросыпаться (разг.), проснуться, книжн. пробудиться [От і попрокидались птичі самочки, лупнули очицями, ..тут зараз їх самчики, що біля них дрімали, попробуркувались (Квітка)]. попровадити, -джу, -диш разг. повести; (направляя куда-нибудь — ещё) провести; (с силой — ещё) потащить; (проводить куда- нибудь) отправить [— Ходім, синочку, ходім до пана! — одно провадила Іваниха, заливаючись слізьми. Син взяв її за руку і попровадив з двора на вулицю (Л. Укр.); Князя попровадили до салону і рекомендували декого з гостей (Л. Укр.); А як прийшла знов бумага, взяли Йвася та й попровадили до Києва (Н.-Лев.); Івана Петровича нагально попровадили з експресом до К а залі в лікарню (Ле)]. попровалювати, -люю, -люєш мног. прям., перен. попроваливать (разг.), провалить; ^ ти голови разг. попроваливать головы, провалить головы, раскроить головы [І голови попровалювали декому (Головко)]. попровалюватися, -люємося, -люєтеся мног. попроваливаться (разг.), провалиться [Місточок., зруйнований, дошки на нім попровалювались... (Вишня)]. по-провіпціальному нар. по-провинциальному [Сукенки були з дешевої шерсті малинового кольору, до того ж пошиті вже надто по-провінціальному (Вільде)]. попровірчувати, -чую, -чуєш мног. попро- вйнчивать (разг.), провинтить, разг. по- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)