Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пои 178 11011 пропасть; (о животных, вульг. о людях — еще) издохнуть, подохнуть, околеть [Ні на що вже надіятись! попропадало усе і на полі (Квітка)] Колись і між людьми чимало Таких ягнят попропадало (Гл.)]. попропивати, -ваю, -ваєш мног. попропивать (разг.), пропить, разг. прокутить [Попропивав [панич] усе до решти, що мав, та й пішов з торбами шукати хліба (Н.-Лев.)]. попропиватися, -ваємося, -ваєтеся мног. разг. попропиваться, пропиться. попрополювати, -люю, -люєш мног. прополоть; (удалить часть обрабатываемых растений) проредить, обл. продёргать. попропускати, -каю, -каєш мног. І) попропускать (разг.), пропустить; (что-нибудь через сито, решето и т. п. — ещё) прожать; 2) (не заметить) попропускать (разг.), пропустить; (смотря — ещё) просмотреть, проглядеть; (не воспользоваться чем-нибудь вовремя — ещё) упустить, фам. прохлопать. попроривати1, -ваю, -ваєш мног. 1) попроривать (разг.), прорвать; 2) (о гнойниках) повскриваться (разг.), вскрыться, попрориваться (разг.), прорваться; 3) с.-х. прорвать, проредить, обл. продёргать [Ще треба попроривати буряки, бо ще таки густі (Харьк.— Сл. Гр.)\. попроривати2, -ваю, -ваєш (о земляных работах) мног. попроривать (разг.), прорыть, попрокапывать (разг.), прокопать. попрориватися1, -вається мног. попрориваться (разг.), прорваться [Синя китаєва молдавська фуфайка на ньому вся попроривалась, неначе він біг через терен або через гущавину в лісі (Н.-Лев.)]. попрориватися2, -ваємося, -ваєтеся попрориваться; прорыться; попрокапываться; прокопаться. Ср. попроривати2. попрорізувати, -зую, -зуєш мног. попроре- зывать (разг.), попрорезать (разг.), прорезать [У стінах попрорізували вікна так, що весь город було добре видно (Войч.)]. попрорізуватися, -зуються мног. попрорезн- ваться (разг.), попрорезаться (разг.), прорезаться. попроростати, -таєлшог. попрорастать (разг.), прорасти, уст. прозябнуть [Пшениця попроростала (Сл. Гр.)\. попророщувати, -щую, -щуєш мног. иопро- ращивать (разг.), прорастить. попрорубувати, -бую, -буєш мног. попрору- бать (разг.), прорубить; (сделать просеки обл. — ещё) просечь [Коли б їй було під силу, то за один день вона., в напівтемних хатах попрорубувала б великі вікна, щоб люди бачили денне світло (Чорн.)]. попросапувати, -пуго, -пуєш с.-х. мног. прополоть [сапкой (цапкой)]. попросвердлювати, -люю, -люєш мног. по- просвёрливать (разг.), просверлить; (буравом — ещё) попробуравливать (разг.), пробуравить. попросинатися см. попросипатися1. попросипати, -пасмо, -паєте мног. попросипать (разг.), проспать. попросипатися1, -паємося, -паєтеся и попросинатися, -паємося, -наєтеся мног. попросипаться (разг.), проснуться, пробудиться, очнуться [ото сна]. ' попросипатися2, -паємося, -паєтеся(о пьяных: прийти в трезвое состояние после сна) мног. разг. попросипаться, проспаться. попросити, -рошу, -росиш 1) попросить; (о ком, о чём или за кого, за что книжн. — ещё) походатайствовать [Любов: ..Знаєте, що я вас попрошу? Достаньте мені мій альбом з фотографіями (Л. Укр.)\ Маму попроси, щоб не хвилювалася та берегла здоров'я (Коцюб.); Одваживсь Вовк у Лева попросити, Щоб старшиною до овець Наставили його служити... (Гл.)]; ~сйти склянку чаю попросить стакан чаю, спросить стакан чаю; 2) (позвать; предложить) пригласить, попросить [Ще ж може бути такий вихід: я попрошу маму з сестрами переїхати сюди (Л. Укр.); Минула добра хвилина, поки Зоня спромоглася попросити Лесю сісти (Вільде); І зараз попросив до столу Латин Енеєвих бояр (Котл.)]. попроситися, -рошуся, -росишся попроситься [Попросився [каліка] зимувати До дяка у школу (Шевч.)]. попросихати, -хає мног. просохнуть; (высушиться — ещё) просушиться. попростати, -таю, -таєш обл. направиться [Покинув її [молоду] і весільних, сам иопростав до хати (Барв.)]. по-простацькому, по-нростацьки нар. разг. по-простецки [І вона сама не знала, на яку ногу ступити: чи поводитись тоном аристократичним, чи держати себе просто і натурально—ио-простацькому (Н.-Лев.); Вибачай мені, ясний раджо, що я так по-простацьки заїхав до тебе, гуляючи по морю на човмі (Н.-Лев.)]. попростилати, -лаю, -лаєш и попростеляти, -ляю, -ляєш мног. простлать, разг. простелить [Попростилали рядна, полягали: — Читай, Семене! (Вишня)]. по-простому, попросту нар. разг. просто; (о поведении: не стесняясь — ещё) попросту [Довго я їй читала, а вона слухала. —-Добре,—каже. — От якби тілько воно було по-нашому, по-простому написано, а то багато деяких слів не второпаю (Мирн.); — От вже й зараз таки смієтесь з мене! Хіба ж пак тут нема кращих од мене? — попросту спитала Олеся (Н.-Лев.); Вибачте, бога ради. Може, що й не так. У мене, знаєте, все по-простому (Мирн.)]. попросторішати, -шає стать просторнее [На станції Гребінка в вагоні, нарешті, попросторішало. Крім місцевих, гребінчан, висадились золотоношці, прилучали, ли- рятинці, яким тут була пересадка (Головко)]. попростромлювати, -люю, -люєш мног. 1) попротикать (разг.), проткнуть, книжн. пронзить; 2) (протянуть сквозь что-нибудь, во что-нибудь) разг. попросовнвать (разг.), просунуть. попростромлюватися, -люється попросбвы- ваться; просунуться. Ср. попростромлювати 2. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)