лор 199 пор порозв'язуватися, -зуються мног. поразвя- зываться (разг.), развязаться. порозгапяти, -пяю, -няєш и порозгопитн, -ню, -ниш мног. 1) поразгонять (разг.), разогнать [Він [пан] боявся порозганять бурлак з заводів. З робітниками було тоді дуже трудно (Н.-Лев.); Співав мій Шпак, співав, Аж покіль всіх порозганяв, — Ніхто Д слухати не хоче (Гл.); Геть звідси!.. Всіх порозгоню... (Коцюб.)]', 2) (довести движение до большой скорости) разг. разогнать; 3) (сделать опухшим) безл. разг. поразносйть, разнести. порозгороджувати, -джую, -джусш мног. по- разгораживать (разг.), разгородить, нопе- регораживать (разг.), перегородить. порозгороджува тися, -джуємося, -джуєтеся поразгораживаться; разгородиться; попере- гораживаться; перегородиться [П е- т р о: ..Порозгороджувалися люди не то що самі поміж собою, а й роботу розгородили: то — чорна, а то — біла, — благородна б то (Мирн.)]. Ср. порозгороджувати. порозгрібати, -баю, -баєш мног. поразгре- бать (разг.), разгрести [Кури порозгрібали грядочки (Харък. у. — Сл. Гр.)\. порозгублювати, -люю, -люєЧн мног. порастерять (разг.), растерять; (оставляя, рассыпая в разных местах разг. — ещё) рассорить; (в несколько приёмов разг. — ещё) по- разронять, разронять [Нам треба вівчаря старого, щоб овець не порозгублював (Мирн.)\ Поки донесеш, то все порозгублюєш (Богод. у. — Сл. Гр.)\. порозгублюватися, -люємося, -люетеся мног. 1) порастеряться; растеряться; рассориться; ср. порозгублювати; 2) перен. растеряться, потеряться, разг. опешить. пороздавати, -даю, -даєш мног. пораздавать (разг.), раздать [Була у неї [удови] земелька, скотинка, був і вітрячок, та як зосталася удовою, то й пороздавала усе (Квітка)- Прийшла влада робітників — Панів розігнала! Землю людям найбіднішим Всю пороздавала (народна пісня)]. пороздзвбнювати, -пюю, -нюєіп мног. разг. неодобр, раззвонить, растрезвонить; (болтая, рассказать — обычно) поразболтать, разболтать, ирон. разблаговестить. пороздираний разорванный; разодранный; изодранный [Діти, як опудала, позамурзу- вані ходять, сорочки до п'ят, пороздирані (Барв.)]. Ср. пороздирати 1. пороздирати, -раю, -раєш мног. 1) поразры- вйть (разг.), разорвать, разг. пораздирать, разодрать; (во многих местах разг. — ещё) поизодрать, изодрать; 2) (умертвить) по- разрывать (разг.), разорвать; (на мелкие части— ещё) порастерзать (разг.), растерзать; (зубами — ещё) позагрызать (разг!), загрызть [[Медвідь:] Добре! Але пам'ятайте собі, як мене хоч одного дня ошукаєте, то я вас [звірів] усіх пороздираю! (Фр.)]. пороздиратися, -рається поразрываться; разорваться; пораздираться, разодраться; по- изодраться, изодраться. Ср. пороздирати 1. пороздмухувати, -мухую, -мухуєш мног. по- раздувать (разг.), раздуть [Прохукав св. Юр шибку на небі, пороздмухував зорі і дивиться на свою резиденцію на землі галицькій (Козл.)]. пороздряпувати, -пую, -пусш мног. порасца- рапать (разг.), расцарапать; (покрыть царапинами сплошь — ещё) поисцарапать (разг.), исцарапать; (расковырять) разг. растеребить. пороздряпуватися, -путоться пора сца решаться; расцарапаться; поисцарапаться; исцарапаться. Ср. пороздряпувати. пороздягати, -гаю, -гаєш мног. пораздевать (разг.), раздеть, разг. шутл. разоблачить [Смеркалося, коли вони скінчили чай. Дітвора зразу захотіла спати. Христя пороздягала, положила (Мирн.)]. пороздягатися, -гаємося, -гаєтеся поразде- ваться; раздеться; разоблачиться [Наші турки пороздягалися та вискочили в море і ледве-ледве витягли [судно] на берег (Коцюб.)]. Ср. пороздягати. порозжлватися, -ваємося, -ваєтеся мног. разг. поразживаться, разжиться. пороззувати, -ваго, -ваєш мног. поразувать (разг.), разуть. пороззуватися, -ваємося, -ваєтеся по разуваться; разуться [Горпина.. попросила обох скинути чоботи, щоб поглянути, в якому стані ноги. Гості з жартами й сміхом пороззувалися (Янов.)]. Ср. пороззувати. пороззявляти, -ляємо, -ляєте и (реже) пороз- зявлювати, -люємо, -люсте мног. разг. поразевать, разинуть [Довбиш і Довбишка слухали, слухали Кайдашиху, аж роти пороззявляли, а Кайдаша брала злість (Н.^Лев.); Як се почув народ, так і вжахнулись, і стоять, роти пороззявлювавши (Квітка); Свити в мене катмаї ..Або ось і чоботи в мене роти пороззявляли, їсти просять (Квітка)]. пороз'їдати, -дає мног. 1) лоразъедать (разг.), разъесть [Це якесь мило погане: гляньте, як руки пороз'їдало (Киев. у. — Сл. Гр.)]; 2) (съесть всё сообща) разг. поразъедать, разъесть. пороз'їдатися, -даємося, -даєтеся мног. разг* поразъедаться, разъесться. пороз'їжджатися, -джаємося, -джаєтеся 9 разг, пороз'їздитися, -димбся, -дитёся мног* поразъезжаться (разг.), разъехаться [Ще два дні гуляли гості в Вільшаниці на весіллі., і тільки в суботу пороз'їжджались додому (II.-Лев.); Ті знайомі, яких вона мала у Львові, пороз'їздились (Коцюб.)]. порозказувати, -зую, -зуєга мног. порассказать (разг.), рассказать [Тоді вона все порозказувала їм, що було з нею (Чуб.)]. порозквітати, -тає мног. порасцветать (разг.), расцвести. порозкиданий поразбросанный; разбросанный; пораскиданный, раскиданный; порас- швырянный, расшвырянный; разваленный; развороченный; поразмётаннътй; размётанный; пора ссоренный; рассоренный [На великому столі були порозкидані пилочки, напильники, рубанок, обценьки (Вас); За територією заводів порозкидані пизенькі, з широкими довгими вікнами, бараки (Коп.)]. Ср. порозкидати1 1.
|