Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пор 198 пор по-розбійницькому нар. по-разбойничьи, разбойнически [Іноземні імперіалісти [США, ¦ Англії, Франції та Японії] виношували плани повалення Радянської влади. Не оголошуючи війгіи, вони по-розбійницькому напали на Радянську країну (Іст. Укр. РСР)]. порозбрідатися, -даємося, -даєтеся мног. по- разбрестйсь (разг.), разбрестись [Молодші товариші порозбрідалися по ріллі (Вишня)]. порозбріхувати, -ріхую, -ріхуєш мног. разг. поразболтать, разболтать;(о порочащих слухах— обычно) разнести сплетни [Ото твої подруги такі, що ти їм нічого не кажи, бо зараз порозбріхують (Харьк. у.—Сл. Гр.)]. порозбріхуватися, -рїхуємося, -рїхуєтеся мног. разг. 1) фам. поразовраться, разовраться; (стать отъявленными лгунами) изолгаться, разолгаться, изовраться; 2) (о собаках) разг. разлаяться. порозбуджувати, -джую, -джуєш и фольк. редк. порозбуджати, -джаю, -джаєш мног. побудить, разбудить, книжн. пробудить 1В досвіта, раненько, вона вже прокинулася, вже робить і співає, було й сусід порозбуджує своїм голосочком (Вовч.)\ Ой устала мила, як не лежала, усю челядоньку порозбуджала (Метл.)]. порозбуркувати, -кую, -куєш мног. разг. побудить, разбудить, пробудить (книжн.), разогнать сон. порозбухати, -хає мног. поразбухать (разг.), поразбухнуть (разг.), разбухнуть. порозважати, -жаю, -жаєш мног. поразвлечь (разг.), развлечь; (не дать скучать — ещё) занять (кого), заняться (кем); (успокоить — ещё) утешить; (перен.: отвлечь от чего- нибудь неприятного — ещё) рассеять (кого). ^ порозважатися, -жаюся, -жаєшся поразвлечься; развлечься; утешиться; рассеяться; (набраться новых впечатлений) разг. встряхнуться [— Піди, — говорять батько й мати їй, — порозважайся, як колись! — Отож, вона й пішла з дівчатами у гомінкий весняний ліс (Забіла)]. Ср. порозважати, порозважувати, -жую, -жуєш мног. поразвё- шивать (разг.), поразвёсить (разг.), развесить [Тихон достав хліб, покраяв його на шматки і на безмені порозважував (Квітка)]. порозвалювати, -люю, -люєш мног. 1) пораз- валивать (разг.), развалить; (заставить упасть — ещё) обрушить; (разламывая, привести в негодность разг. — ещё) поразворо- тйть, разворотить [Став він [хлопець] заводить цього коня у царські конюшні, поламав усі двері й стіни порозвалював (народна казка)]] 2) (сильно поранить какую-нибудь часть тела — обычно голову) разг. поразбивать (разг.), разбить [А як будете глумитися з мене, то я вам голови порозвалюю (Козл.)]. порозвалюватися, -люємося, -люєтеся мног. 1) поразваливаться (разг.), развалиться; (упасть — ещё) обрушиться [Сказано — без хазяїна: усе в дворі порозвалювалося (Харьк. у. — Сл. Гр.)]\ 2) (сесть или лечь *а что-нибудь раскинувшись) фам. .поразваливаться, развалиться [Недбало порозвалювалися вони [пани] на зручних лавах різьбленого дуба, червоні, спітнілі й сонні від спеки (Тулуб)]. порозвГшаннй см. порозвішуваний, порозвішати см. порозвішувати, порозвішуваний, (реже) порозвГшаннй развешанный; развешенный; перевешанный [У хаті душно та гаряче; порозвішувані по стінах білих рябопері птиці, здається, сказилися від цієї духоти та жари (Вовч.)\ Параскіца тремтіла і боялась знов стрітися очима з порозвішаними по винограднику черепами (Коцюб.)]. Ср. порозвішувати 1. порозвішувати, -шую, -шуєш и (реже) порозвішати, -шаю, -шасш мног. 1) развешать, разг. развесить; (всё разг. — ещё) перевешать [Вона загасила світло, повиплітала з кіс і порозвішувала на скрині стрічки (Чорн.)]\ 2) (только порозвішувати: раскинуть в разные стороны) поразвёсить (разг.), развесить [Подивилась на берези Оленка: віття так порозвішували (Тесл.)]\ ~ти вуха разг. развесить уши [Біля жолобів стояли червоної масті корови, порозвішували вуха і зосереджено жували січений буряк (Чорн.)]. порозвішуватися, -шуються поразвёситься} развеситься. Ср. порозвішувати 2. порозводити1, -джу, -диш мног. 1) поразводйть (разг.), развести [[Городничий:] Зараз випустити хлопців і порозводити по домівках (Мирн.)]', 2) (разъединить, удалить друг от друга) развести; (спорщиков, дерущихся — ещё) поразнимать (разг.), разнять; 3) (расторгнуть брак) поразводйть (разг.), развести. порозводити2, -Джу, -диш (растворить) мног. поразводйть (разг.), развести; (смешать с чем-нибудь, ослабить крепость) поразбав- лять (разг.), разбавить; разжидить. порозводити8, -джу,-диш мног. 1) (вырастить) поразводйть (разг.), развести; (дать возможность родиться в большом количестве, разрастись — ещё) порасплодйть (разг.), расплодить, размножить [— Що., сталося І з вашими зимівниками? —Всіх нас протурили до чортів; покидали ми і свої хати, і садки, що порозводили (Стор.)] ;2) (огонь, пары) поразводйть (разг.), развести. порозводитися1, -дймося, -дитеся норазво- дйться; развестись. Ср. порозводити1 3. порозводитися2, -диться пора з водиться; развестись; поразбавляться; разбавиться; разжидиться. Ср. порозводити2. порозводитися3, -дймося, -дитеся пора зводиться; развестись; порасплодйться; расплодиться, размножиться. Ср. порозводити3 1. порозв'язувати, -зую, -зуєш мног. поразвя- зывать (разг.), развязать [Панни порозв'язували білі хустки з лобів, потім порозв'язували здорові теплі хустки (Н.-Лев.)]\ 0 ~ти язики разг. развязать языки [Горілка порозв'язувала язики. Той журиться вголос за своїми: як там жінка, діти? Той розказує про зрадливу дівчину І (Мирн.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)