Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пор 197 пор смысла, легкомысленный, бесцельный — ещё) праздный; {не способный к активной жизни книжн. — ещё) опустошённый [Вся канцелярія завмерла, щоб почути, яке ж вирішення буде в такій, здавалось би, порожній справі (Ле); Газета використала мій допис для порожнього, безбарвного фейлетону (Вас); М и к и т а гнівно: Геть ідіть! Доволі вже дурних, порожніх слів! (Коч.); Довго дивилася [Ярослава] у вікно порожніми, бездумними очима (Дмитр.); Він сидів на межі зібганий, порожній . (Скляр.)]; ~ня балаканйпа праздная болтовий; ~ні балачки пустые разговоры; ~ній гонор [пустое] тщеславие, [пустая] тщеславность;~нє життя праздная жизнь [І от цей блискучий панич розлучився з безжурним порожнім життям, проміняв свою кар'єру на становище сільського крамаря! (Коцюб.)]; ~пє красномовство разг. краснобайство; 3) (только ж. р.) обл. не беременная, обл. порожняя. порожнісінький разг. совсем пустой [К у к с а [до писаря]: Отже, лишенько! Та ось хоч сами помацайте, порожнісінькі кишені! ' (Крон.)]. порожнісінько нар. разг. совсем пусто, разг. хоть шаром покати. порожність, -пості 1) пустота; 2) пустота; праздность; опустошённость. Ср. порожній 1-2.^ порожніти, -нГє 1) пустеть; (становиться менее наполненным) тощать [Подвір'я економії поволі порожніє, люди розходяться (Куч.); Голова [Івана] росла і порожніла. Там лиш, як літні тіні, проносились згадки, безладні, безсистемні (Коцюб.)]; 2) (пребывать временно пустым) разг. пустовать [Ми збудували новий клуб і не в повній мірі його використовуємо. У нас буває чимало вечорів, коли кімнати порожніють (Шиян)]. порожнюватн, -нює обл. пустовать [Хата цілу зиму порожнює (Сл. Гр.)]. порожнюватші пустоватый [От і клуб. Приміщення непогане, а в даху дірка, а зала порожігювата, — треба все це підлагодити, підчистити (Вишня)]. порожня обл. пустое место; место, не засеянное и не покрытое травой [Коли б у хлібові або на сіножаті, а то у порожні піймав та и штраф (Н.-Вол. у. — Сл. Гр.)]; поприїздити в '-«-ні разг. поприезжать с пустыми руками; поприезжать порожнем [Да просили просьбою, просьбою, щоб ми недовго гостили, не в порожні поприїздили (Метл.)]; ходити в ^—»ні не быть беременной, обл. ходить порожней [Думала: сей дуб мохнатий, старенький прикриє мій сором од людей лучче зеленого явора. Ні, як глянув, так і грянув: — Ти не моя дитина, не моя хрещена! Моя дитина у порожні б ходила... (Баре.)]. порожнява пустота [Руду починають кришити знизу, так що верхні поверхи нависають уступами над утвореною порожнявою (Гур.); Інколи чулися голоси — і вони були лункі в порожняві вуличного тунелю (Смол.); Він почував, що в його житті ось зараз утворилася порожнява (Донч.)]. порожняк, -ка порожняк [Через міст в напрямі фронту прогримів ешелон порожняка (Пере.); Заторохтіла [Олександра], як порожняк по дорозі! (Коцюб.)]. порожняковий порожняковый. порожняком см. порожнем. порожньо 1) нар. пусто; праздно; опустошённо; ср. порожній 2; 2) предик, пусто [На вулиці було порожньо й тихо (Ланч); Але чому так порожньо стало на серці? (Собко)]. порозбивати, -ваю, -ваєш мног. 1) поразбивать (разг.), поразбйть (разг.), разбить, разг. порасшибать, расшибить; (сильным ударом перен. разг. — ещё) рассадить; (на части, на куски — ещё) пораскола- чивать (разг.), расколотить (разг.), (мельче) раздробить; (перен. разг.: разрушить — о чём-нибудь стихийном или очень сильном) поразносйть, разнести; (сильнее) поразво- ротйть, разворотить [В а с и л ь..: Пустіть мене, пустіть, я отим ящіркам голови порозбиваю, щоб вони не знущалися з неї [Марусі] (Мирн.); М о т р о н а: Чоловіче!.. Що є горшків, і мисок, і череп'я в хаті, то все на твоїй голові порозбиваю (Фр.); Г є б р є й: ..Я! Що зробив би я? ..Порозбивав би всі камінні довбні! (Л. Укр.)]; 2) (распределить) поразбивать (разг.), разбить, поделить, разделить. порозбиватися, -ваемося, -ваєтеся І) по- разбиваться; разбиться; пора сшибаться, расшибиться; порасколачиваться, расколотиться; раздробиться; 2) поразби- ваться; разбиться, поделиться, разделиться. Ср. порозбивати 1—2; 3) (получить повреждения при падении) поразби- ваться (разг.), разбиться, разг. порасшибаться, расшибиться. порозбирати, -раю, -раєш мног. 1) поразбирать (разг.), разобрать; (на части механизмы, машины и т. п. спец.—ещё) поразнимать (разг.), разнять; (дома, заборы и т. п. — ещё) поразламывать (разг.), поразломать (разг.), разломать; 2) (взять всё по одному, по частям) разг. поразбирать, разобрать; (унести, раскрасть—ещё) порастаскать (разг.), растаскать [Порозбирали нас люди но чужих селах, — кого за пастушка, кого за няньку до дитини (Барв.)]; 3) (рассортировать) поразбирать (разг.), разобрать; 4) (снять с кого-нибудь одежду, наряд и т. п.) разг. пораздевать (разг.), раздеть. порозбиратися, -раємося, -раєтеся мног. разг. пораздеваться (разг.), раздеться [Порозбирались і матушки й сиділи долі на своїх постелях (Л.-Лев.)]. порозбігатися, -гаємося, -гаєтеся мног. по- разбегаться (разг.), поразбежаться (разг.), разбежаться; (перен.: скрыться в разных направлениях — ещё) порассёяться (разг.), рассеяться [Карпо підбіг до мене; собаки порозбігались у сторони та аж виють (Мирн.); Перед виїздом з дому мені було не до писання, бо і часу не було та й м^не самої все одно що не було, так мої думки в різні сторони порозбігалися (Л. Укр.)] |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)