Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пор 196 пор продуктивність тварини, ..але і на формування породних властивостей (Наука і життя, 1956,12); При ремонті садів треба в кожному конкретному випадку враховувати стан і вік дерев, густоту насадження, породний і сортовий склад, а також продуктивність порід і сортів (Колг. Укр., 1957, 2); На думку знову прийшла рідна ферма. Тепер вона велика, світла, чиста. Вгодовані корови, порідні, крупні (Колг. Укр., 1958, 4)]. породність, -ності, порідність с.-х. породность [Передові колгоспи рік у рік збільшують поголів'я худоби, поліпшують її породність, підвищують продуктивність (Колг. Укр., 1958у 7); Різке збільшення виробництва вовни нерозривно зв'язане з поліпшенням порідності овець (Рад. Укр., 1957, V)]. пород она ва нтажува л ьнин, породова нтажнші породопогрузочный [Комбайни, породонавантажувальні машини, електровози, підземні трамваї і десятки інших найрізноманітніших машин високо підносять культуру праці шахтаря (Рад. Укр., 1952, VIII); На шахтах Донбасу знайшли широке застосування скреперні конвейєри, високопродуктивні вуглевантажні і породован- тажні машини (Іст. Укр. РСР)]. породотворення геол. породообразование [Слід вважати, що утворення сіалічної оболонки земної кори проходило під істотним впливом атмосферного фактора, який направляв усі гіпергенні процеси осадочного породотворення (Геол. ж., 1956, XVI, 4)]. породотворний геол. породообразующий. породоутворення с.-х., геол. породообразование. породоутворюючий геол. породообразующий [Термографічне вивчення показало, що поряд з добре відомими глипистими мінералами., є ще особлива група глинистих мінералів, які є породоутворюючими багатьох глин морських і лагунних відкладень (Геол. ж., 1953, XIII, 2)]. порожевілий порозовевший [На повних, ледь порожевілих щоках утворилися ніжні ямочки (Козач.)]. порожевіти, -вію, -вієш порозоветь [Чорні очі його вогко блистіли, і все обличчя порожевіло (Сміл.); Вже порожевіло на сході, вже пташки почали пурхати (Вовч.)]. порожистий порожистый [Пройти суднам через порожисту частину Дніпра було майже неможливо (Літ. газ., 1952, XI)]. порожистість, -тості порожистость. порожнем, порожняком нар. разг. порожняком, порожнем; (без ноши) налегке [Вечорами дехто запрягав коні і порожнем вимикався на ніч з села (Коцюб.); Аж ось по вулиці їде порожняком бородатий візник (Коп.); А де ж того м'ясця узять? ,Не довелось Вовкам хазяйнувать. Та поневолі треба красти, Щоб не пропасти; Буває — ніч і дві, і там, і там нюхнем, — І вернемось, як кажуть, порожнем (Гл.)]. ^порожненький пустоватый. Люрожнёча пустота; (перен.:бездеятельность— ещё) праздность [Білий вітер стугонів у | порожнечі гір (Гонч.); Йшли вулицею в ьТиші, а голос Данила бився луною серед порожнечі (Коп.); Вона не плакала, тільки дрібно тремтіла і почувала всередині якусь прикру порожнечу (Л. Укр.); Все можна виправдати високою метою — та тільки не порожнечу душі (Тич.); Знайомі розпитували, чи не слабий я? А я й справді був слабий од., розбудженого сумління, од порожнечі життя (Коцюб.)]. порожнина 1) пустота [Для соління використовують зелені огірки з дрібним недозрілим насінням і без порожнин (Колг. Укр., 1956, 8); А ці п'ятиповерхові стіни дивилися зараз сірими порожнинами вікон у тиху затоку, як мовчазні свідки недавньої розрухи (Руденко)]; 2) анат. полость [Останнім часом хірурги успішно розв'язали дуже складну проблему операцій у грудній порожнині (Наука і життя, 1957, /)]; ^на рота, ротова ~на полость рта. порожнинний анат. полостной; <^не поранення полостное ранение; О ~ний овід энт. полостной овод. порожнистий 1) полый, пустой; ~та куля полый шар; 2) техн. пустотелый; ^та ц ё г л а пустотелый кирпич. порожнистість, -тості 1) пустота; 2) пустотелость. Ср. порожнистий 1—2. порожнисторогий зоол, полорогий. порожнисторогі, -гих сущ. зоол. полорогие. порожній 1) пустой, разг. порожний; (ничем не заполненный внутри — ещё) полый; (не- наполненный разг. — ещё) тощий [Оглядаючи палубу, вони знайшли кілька порожніх дерев'яних бочок (Трубл.); Вулиця стояла порожня, безлюдна (Коп.); Андрій звернув у глуху алею і сів на порожній лаві під молодим деревцем (Гур.); Меле, як порожній млин (приказка); Люблять, як пси діда з порожніми торбами (Ном.); Так гниє деревина на корені: ..кругом дірки, кругом дупла, один стовбур — і той порожній... а все стоїть! (Мирн.); Його млин молов на порожній камінь (Н.-Лев.); Може то ніч, може то зорі, а може то... порожній шлунок зірвав Ваньку, молодого цигана, з-під воза (Вишня)]; ^ня кишка анат. тбщая кишка; ^нє мі с- ц є а) прям, пустое место, свободное место [Чоловік сів на порожньому місці коло вогню і поклав торбину коло себе (Н.-Лев.)]; б) перен. разг. пустое место; ~^ня п о р 6- д а см. порода 3; з ~німи руками разг. с пустыми руками [Похнюпившись, поплентавсь старий додому з порожніми руками, та й не гадав, що вдома чекає його нове лихо (Коцюб.); На вулиці Івап часто бачив, що дехто з членів артілі з роботи повертався додому не з порожніми руками (Чорн.); Та вже, свахо, Олеся—наша дочка. Ми не випхнемо її босу з хати з порожніми руками (Н.-Лев.); Христя одчинила хатні двері. — Та й собака ж у вас!— обізвавсь чдо неї Чіпка. — 3 порожніми руками не сікайся! ..Здорові були! (Мирн.)]; 0 переливати з пустого в '--•їїє см. переливати1 1; 2) (перен.: бессодержательный, не имеющий серьёзного значения, духовно ограниченный) пустой; (лишённый |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)