Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пор 205 пор (Н.-Лев.)]; 2) (сделать шире, просторнее) спец. раздать. порозтягуватися, -гується и редк. порозтягатися, -гається порастягиваться; растянуться [В баби Оришки понапухали щоки.. Зморшки на виду порозтягувались (Н.-Лев.)]. Ср. порозтягувати 1. порозуміватися, -ваюся, -каєшся, порозумітися, -мїюся, -мГєшся 1) достигать взаимопонимания, достичь взаимопонимания, сговариваться, сговориться, разг. столковываться, столковаться, (только соверш.) поладить, сладить; (договариваться) разг. слаживаться, сладиться; (о единстве в действиях, поступках и т. п.) перен. разг. спев'ь ться, спеться; (приводить в ясность свои отношения с кем-нибудь) объясняться, объясниться [Андрій Орлик виявився людиною простої, щирої душі, і вони порозумілися з півслові (Чорн.); Чєрниш не міг так легко порозумітися з своїми (Гонч.); Катя відчувала, що Андрій так само, як і вона, глибоко радіє, що вони нарешті порозумілися (Гур.)]; 2) (вестиразговор знаками) объясняться, объясниться [Рабиням і служникам не дозволено розмовляти в присутності падишаха і його родичів. Навіть сам па сам порозуміваються вони в палаці на мигах, наче глухонімі (Тулуб)]. порозуміння 1) взаимопонимание; (взаимное согласие на что-нибудь) соглашение [..комуністи всюди добиваються об'єднання і порозуміння між демократичними партіями всіх країн (Комун. ман.); Забейко відчув, що порозуміння між ним і Мотрею не наступить так скоро (Вільде)]; 2) (договорённость) соглашение; (взаимное одобрение — ещё) согласие; (преим. неодобр. — ещё) сговор [Він [Сікора] радив, що піднімати людей на повстання треба організовано, в тісному порозумінні з робітниками в містах (Козл.); Так, значиться, батько її віддавна, від десятьох літ був у порозумінню з монголами, був зрадником! (Фр.)]. порозуміти, -мГю, -мієш обл. 1) понять [Вони не могли порозуміти, що се такого сталося робітникам і чого вони хотять (Фр.)]; 2) поумнеть [Де вже він порозуміє, коли тепер дурний (Каменец, у. — Сл. Гр.)]; см. ещё порозумнішати. порозумітися см. порозуміватися. порозумнішати, -шаю, -гааєш и редк. порозумнГти, -цію, -нієш поумнеть; (стать более степенным) остепениться [Просто фізично відчуваю, як я змужнів і навіть порозумнішав (Янов.); Був собі горобець.. Як вилупився з яйця, так з того часу нітрошки не порозумиів (Л. Укр.)]. порозхлюпувати, -пуго, -пуєш мног. порасплес- кать (разг.), расплескать [Порозхлюпували діти воду (Сл. Гр.)]. порозхлюпуватися, -пується порасплескаться; расплескаться. Ср. порозхлюпувати. порозходитися, -димоея, -дитеся мног. 1) пора сходиться (разг.)у разойтись; (медленно в разные стороны, в разных направлениях — ещё)^ поразбрестйсь (разг.), разбрестись [Гості попрощались, порозходились (Коцюб.); Раді та веселі порозходились одра- дяни вечеряти та лягати спати (Мирн.); Підіть лишень ов>ць позав°ртайте! Ба- 'чите, як порозходились... (Мирн.)]; всі люди ~-дилнсії все люди разошлись; разг. все лфди в расходе; 2) перен. порасхо- дйться (разг.), разойтись; (исчезнуть — ещё) порассёяться (разг.), рассеяться; (о складках, неровностях на чём-нибудь —¦ ещё) поразглаживаться (разг.), разгладиться; (в жидкости — ещё) порастворяться (разг.), раствориться; (об опухолях — ещё) порасса- сываться (разг.), рассосаться; (о чернилах — обычно) порасплываться (разг.),расплыться; 3) (перен.: расширить круг своего действия) распространиться, разг. разойтись; 4) (покинуть друг друга) порасходпться (разг.), разойтись; (о расторжении брака— ещё) поразводпться (разг.), развестись. порозхристуватися, -туємося, -тнетеся мног. порасстёгиваться. (разг.), расстегнуться; (быть в незастёгнутой одежде) пора спахиваться (разг.), распахнуться [Чого ви порозхристувалися? Позастібайтеся! (Харьк.— Сл. Гр.)]. ; порозцвітати, -таомо, -таете и порозцвітати- ся, -таємося, -тастсся мног. прям., перен. расцвести [Порозцвітали гарно квіти (Гл.); Квітки, котрі порозцвітались уранці, опівдні в'яли й засихали (II.-Лев.)]. порозчепірювати, -рюю, -рюсш мног. порас- топыривать (разг.), растопырить; (ноги разг. — ещё) пораскорячить, раскорячить [Вони наставили руки, порозчепірювали пальці й не зводили очей з чистої води. Раптом біля Артьомова виткнулася риб'яча голова — шестеро рук шугнули у воду. —Ловіть! (Чорн.)]. порозчепірюватися, -р:осмос;і, -рюстеся по- растопыриваться; растопыриться; пораско- рячиться, раскорячиться. Ср. порозчепірювати. порозчйняний1 раскрытый; растворенный; распахнутый [Двері скрізь порозчиняю (Вас.)]. Ср. порозчшізїти1. порозчйняний2 растворённый; разведённый; заквашенный. Ср. порозчиняти2. порозчиняти1, -пяю, -пяБіи мног. пораскры- вать (разг.), раскрыть; (широко — еы^ё) пора створять (разг.), растворить, пораспахи- вать (разг.), распахнуть [— Так він вас і прийме, командуючий. Усі двері порозчиняє перед вами, — сказав Славко (Куч.)]. порозчинятіг, -няю, -пяєш (смешать твёрдое, жидкое или газообразное вещество с жидким) мног. порастворять (разг.), растворить; (разбавить — ещё) поразводйть (разг.), развести; (хлеб, тесто — ещё) позаквашивать (разг.), заквасить. порозчинятися1, -няються пораскрываться; раскрыться; порастворяться; раствориться; пораспахиваться; распахнуться [Як повійнуло, так і двері й вікна порозчинялися (Харьк. — Сл. Гр.)]. Ср. порозчиняти1. порозчинятися2, -няеться пора створяться; раствориться; поразводиться; развестись; по- заквашиваться; закваситься. Ср. порозчиняти2. порозчісувати, -сую, -суєш мног. пора счёсы- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)