пор 206 пор вать (разг.)у расчесать [А мати всіх однаково жалувала: було щосуботи позмиває і порозчісує голови, сорочки чистенькі понадіває (Барв.)]. порозчісуватися, -суємося, -суєтеся пора счёсываться; расчесаться [Дівчата порозчісувалися, позапліталися (Киев. у. — Сл. Гр.)]. Ср. порозчісувати. порозшивати, -ваю, -ваєш мног. 1) порасши- вать (разг.) у расшйть; 2) (украсить узор- 'ным шитьём) порасшивать (разг.), расшйть. порозшиватися, -ваються пора сшиваться; расшиться. Ср. порозшивати 1. порозшукувати, -кую, -куєш мног. поразыс- кивать (разг.), разыскать [Домовились, що Борис порозшукує інструменти, а Максим Криниця сам керуватиме оркестром (Бойч.)]. порозшукуватися, -куються поразьіскиваться; разыскаться. Ср. порозшукувати. пороїтися, -роїться разг. зароиться, закружиться роем [Вона на його подивилася, і знов пороїлися думки — та вже не за те, як його вбрати, а за його самого (перекл. з Вовчка)]. порок, -ку порок [Дальше загострення загальної кризи капіталістичної системи ще більше поглиблюватиме органічні пороки капіталістичних армій — армій грабежу і насильства (Рад. Укр., 1952, XI); Лише Радіщев уперше сказав, що всі пороки, всі нещастя російського життя викликані державно-кріпосницькою системою (Вісник АН УРСР, 1949, 9)]; ~к серця мед. порок сердца [Кажуть, що у мене порок серця і грудна жаба на грунті сердечної слабості (Коцюб.)]. порольний портн. распорочный. пором см. паром. поромний см. паромини. поромник см. парбмник. поромовий см. паромний. порбмщик см. парбмник. порбн см. паром. поронйти, -ропю, -рбнига обл. 1) повалить, опрокинуть [Щось важке наближається до пасіки.. Поронило лісу (Вовч.)]; 2) (уронив, потерять) обронить [Не жаль мені тої травиці, що її побродили, тільки жаль мені того пір'ячка, що його поронила (народна пісня)]. порбіший см. паромний. порбнник см. парбмник. порбновнй см. паромний. поропласти, -тів поропласты [Широко розвивається за останні роки виробництво пінистих і пористих пластичних мас (пінопла- стів і поропластів) (Наука і життя, 1957, 9I поросинець, -іщябот. (НуросНоегіз Ь.) пазнйк. поросити, -рошу, -росиш разг, 1) покропить, побрызгать [Поросила, покропила Хмарка дощиком гаї (Ус.)]; 2) замочить в росе. пороситися1, -рошуся, -росишся замочиться в росе. пороситися2, -роситься с.-х. пороситься. по-росшському, по-російськи нар. по-русски [Він [Макар Іванович] згоджується, що не знає мови [української]., і через те мусить балакати по-російському (Коцюб.); В тому товаристві [літературно-артистичному] були прилюдні читання по-російськи і по-українськи (Л. Укр.)]. поросіння с.-х. поросение [Система ущільнених турових опоросів передбачає поросіння свиноматок у відносно короткий проміжок часу (Соц. тварин., 1956, 1)]. порослевий бот., с.-х. порослевый [Намічено створити тополеві ліси на площах, зайнятих малопродуктивними порослевими дубовими насадженнями (Колг. Укр., 1957, 10); Кореневласні дерева час від часу змінюються новою порослю, завдяки чому насадження порослевої вишні, як правило, дуже довговічні (Колг. вироби, енцикл.)]. порбсливий: ^ва свиня плодовитая свинья. порослий 1) поросший, обросший; заросший [Стежка одбігала вліво, крутилась по прибережних горбах, порослих пахучим чебрецем (Козач.); Могилін, широкоплечий лісовик п'ятдесяти літ, з глибоко запалими очима, з обличчям, порослим бородою, ..явно вже очолює якусь групу (Довж.)]; 2) проросший. Ср. поростати 1,3. поросль, -лі прям., перен. поросль [Після вирубки білої акації насіннєвого походження виникає швидкоросла поросль від пня (Укр. бот. ж., 1956, XIII, 1); Ураган гнув верховіття грабової порослі до землі (Смол.); Молода літературна поросль вперше побачила тут на з'їзді кращих майстрів слова (Літ. газ., 1948, XII)]. поросна прил. (только ж. р.): ^иа с в и- ня (свиноматка) поросная свинья (свиноматка), поросая свинья (свиноматка) [Щоб одержувати й вирощувати міцних, здорових поросят, свинарі колгоспу дбають про правильну і повноцінну годівлю поросних свиноматок (Колг. Укр., 1957, 1)]. порбспість, -пості с.-х. порбсность, порб- сость [Насамперед вони [свинарі] добиваються, щоб матки протягом усього періоду поросності були в стані доброї вгодованості (Колг. Укр., 1957, 1)]. пороснути, -пу, -непі разг. 1) посыпаться, фам. сыпнуть; (по поверхности) рассыпаться [Дівчина., під'їхала під яблуньку, а яблучка так і пороснули у возик (народна казка); Літак висипає над подвір'ям дрібні тріскучі гранати. Пороснуло, залущало скрізь, немов розсипалась на скалки висока скляна стіна (Гонч.); Бублики з торби пороснули по сходах (Н.-Лев.)]; 2) (о бистром движении) метнуться; (стремительно направиться в разные стороны—ещё) рассыпаться, поразбегаться (разг.), разбежаться, броситься врассыпную [Тут саме показався па порозі учитель. Усі пороснули по місцях (Мирн.)]; 3) (о дожде: с силой начаться) ударить [Дощ пороснув йому [Чіпці] у гаряче лице — густий та холодний (Мирн.)]. поростати, *таю, -таєш, порости, -ту, -тёгп 1) (чем) порастать, порасти, обрастать, обрасти; (мног. разг. — ещё) пообрастать; (покрываться густо, сплошь деревьями, травой
|