Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пор 207 пор и т. п. — ещё) зарастать, зарасти, мног, позарастать (разг.) [А над річкою могила Мохом поростає (Руд.); Погнили Біленькі хати, повалялись, Стави бур'яном поросли (Шевч.); Тоді тільки ідея набирає вартості, коли поростає тілом, переводиться в життя (Коцюб.); Печаль полином поросла (Пере.); Минуле бувальщиною поросло (Колг. село, 1955, /)]; ^тати в пір я прям., перен. оперяться [Він тоді іно що почав поростати в пір'я; закуп того дому був перший крок до його пізнішого багатства (Фр.)]; 2) разг. расти, вырасти; (становиться выше ростом, старше — ещё) вырастать, мног. повырастать (разг.) [Геть-геть по ланах поростають, як зелені сади, як виногради, густі та чорні кропиви (Вас); Вже поросли верби й вишні, посаджені Миколою над Растави- цею, а Микола не приходив (Н.-Лев.); Од великого розуму і роги поростуть (Иом.); Зросла Хима вкупі з Тимошем, як брат із сестрою; разом гралися, разом і горе приймали, все вкупі, все любенько між собою, та так і поросли, щиро люблячись (Вовч.)]; 3) (только соверш.: о семени, зерне) прорасти [Пізниться з своїм господарством усяка вдова. Уже й миші половину попереїдали. То затекло, то не довезли, то у полі у копах стоїть, поросло (Барв.)]; 4) (только соверш.: расти в течение некоторого времени) порасти. порость, -ті поросль [Від пенька виросла порость густим зеленим кущем (Шиян)]. порося, -сяти поросёнок, разг. редк. порося [Верещить на возі порося, приншуроване до драбини мотузкою... (Вишня); Незабаром цілий стіл був заставлений усякою стравою: борщем, кашею, печеним поросям (Мирн.); Пани до одного спеклись, Неначе добрі поросята (Шевч.); Любить, як вовк порося (Ном.); Шолудиве порося і в Петрівку змерзне (Ном.)]; не мала баба клопоту, та купйла^ся погов. не было печали, та.к черти накачали или не знала баба горя, купила баба порося. поросятина поросятина [Ісакій та Єремій аж скривились і мовчки дивилися на ситеньку поросятину (Н.-Лев.)]. поросятко уменьш.у ласк, поросёночек [Одне поросятко від матері одбилось, Мар'яша соскою годувала його (Горд.)]. поросятник с.-х. поросятник. поросячий поросячий [ВДдчайний поросячий зойк розлігся по всій вулиці (Кач.); Мов поросяча, кров лилась, Я різав все, що паном звалось (Шевч.)]. пороти1 (порю, пореш) 1) пороть, распарывать [Поров [Федоренко] складним маленьким ножиком торбинку, в якій був зашитий подарунок (Кач.)]; [стара пані] все то шиє, т о ~ре мшйє, ~ре — ниткам горе погов. ни шьёт, ни порет; 2) разг. потрошить, перен. разрезать [— Сам де був? Ящірок поров? — уїдливо спитав Грицько (Мирн.); Блискавки кровавим світлом пороли пітьму, а громи потрясали хату, повітря і землю (Фр.)]; 3) (о дожде: сильно лить) разг. хлестать [Дощ так і поре (Сл. Гр.)]; 0 ^ ти гарячку разг. пороть горячку (А поки що не треба гарячки пороти й ніяких нікуди телеграм (Головко)]. пороти2 (порю, пореш) (сечь, бить) разг. пороть [— Плітьми мене, шельму, дути! Козацькими нагаями пороти!..— скрикнув Довбня (Мирн.)]. поротий1, порений поротый [І шитеє і поротеє знає (Ном.)]. Ср. пороти1 1. поротий2, порений поротый. Ср. пороти2, поротися (пореться) пороться, распарываться. поротно нар. поротно, ротами [Полк проходить поротно, з інтервалами (Шер.); Обіч, під накриттям з гілля, вишикувалися поротно танки (перекл. з Бабаевського)]. пороття1 порка; (портн. — ещё) распорка Ср. пороти11. пороття2 порка [Тим часом пан староста скінчив свій суд. Лишалося пороття (Ле)]. Ср. пороти2. порох1, -ху пыль, уст., поэз. прах; рит. уст. персть [Чепурна баба стерла порох з лави, ще й постелила на лаві шматок полотна (Н.-Лев.); Над полем ворони знялись, Подули порохом вітри! (Мал.); Не спиняла я сліз, хоч потоком лились, поки порох не змила могильний з ваших образів чистих (Л. Укр.); Ясні кучері блищали наскрізь кругом Харитонової голови проти вікна, кудою сипався золотим порохом промінь сонця (Н.-Лев.); Літопису невелемовний звіт Вкриває порох семи сотень літ (Бажан)]; ~х стовпом пыль столбом; покритий '-'Хом покрытый пылью, пыльный; розпадатися па *^х обращаться в прах [І не раз, як рука, чи повітря, чи сонце торкались Тисячолітнього трупа — він розпадався на порох (Л. Укр.)]; розсипатися (піти) '-'Хом (на ~х) разг. рассыпаться прахом (в прах); (перен. — ещё) пойти прахом [Старий Хо порохом розсипався б, коли б усе живуще хоч раз зважилося глянути йому в вічі... (Коцюо.); Конрад Винкель і не гадав, що ця могутня оборона розсиплеться на порох під ударом росіян (перекл. з Казакевича); Сім'ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені: а то розсиплеться усе, порохом піде за вітром (Вовч.)]; розтерти на ~х растереть в порошок; стёрти на ^х обратить в прах; перен. разг. согнуть в бараний рог [Кров проступає крізь чорні бушлати, Скелі на порох стирає фугас (Нагн.)]. порох2, -ху (взрывчатое вещество) порох [Порох, який приніс капітан, лишився без ужитку (Фр-)\ Стелив він про- пахчену порохом бурку На синій, крихкий, як мороз, солончак (Бажан); Це хліб хазяйський.. Тут хіба зверху трохи затекло, а то тобі — як порох сухе... (Мирн.); Ішла чутка, що він страшний чоловік, палкий як порох, а гострий як бритва (Мирн.)]; ~хом пахне перен. порохом пахнет [А врешті — хто його знає, що ще у нас буде. В повітрі пахне реакцією, а значить, і порохом (Коцюб.)]; держати *^х сухим перен. держать порох су- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)