Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пор 209 пор порошковий порошковый, спец. порошочный; г^ва. м е т а л у р г і я'порошковая металлургия (Поширеним прийомом одержання компактного титану і його сплавів є метод порошкової металургії (Наука і життя, 1956, 6I порошкоподібний порошкообразный [Ваніль злегка підсушують, розтирають з цукром- піском до порошкоподібного стану і вводять у виріб перед тепловою обробкою (Укр. страви)]. порошний, обл. порохнйй пыльный [Для твоєї сестри було б ліпше, якби вона побула ще якийсь час у горах, як вертала в гаряче, порошне місто (Коб.); Який же він [шлях] гучний, та людний, та порохнйй! (Вовч.)]. перошнйця пороховница [Де кресак мій, порошниці, піду погуляти (Федьк.)]. порошно предик, пыльно [Де борошно, там і порошно (приказка)]. порошок, -шку порошок [Я випив порошок люміналу і вранці прокинувся, як п'яний, з важкою головою (Грим.); Коли Франка була в місті, дістала для тіста пахучого порошку, що від нього хліб в роті тане, як печиво (Чорн.)\ Ах, сила й міць поезії Шевченка! Одних вона підносить на своїх долонях, як дитя, а других — жорнами на прах, на порошок нещадно розтирає (Тич.)]; зубний ~*к зубной порошок; пральний '¦*¦» к см. пральний. порощати и порощйти, -щйть разг. барабанить [За дверима знявся вітер, сипався й порощав піском... (Ле); Порощить дощ за вікном (Вас.)]. порою нар. порой, порою, иногда [Нема серденьку покою, Воно сумне, як порою Осінняя ніч (Руд.); Часом з квасом, порою з водою (Ном.)]. пбріашія копание; ковыряние; возня [Після порпання в скрині він звідти видобув «Овода» й став прощатись (Ільч.)]. Ср. порпатися. пбрпатіь -паю, -паєш редк. разгребать [Полетів Дрозд, сів собі на землі перед псами та й норпає землю лапками (Фр.); Кури порпають грядки (Камен. у. — Сл. Гр.)]. порпатися, -паюся, -паєшся и (реже) пбрпли- тися, -люся, -лишся и (реже) іюрплятися, -ляіося, -ллєшся рыться, конаться; (проникая во что-нибудь разг. — ещё) ковыряться; (заниматься кропотливым делом разг. — ещё) возиться [Кілька німкень у синіх фартухах порпалися в землі (Борз.); Тася присіла перед грубкою, запустила в неї руки, щось довго порпалась там (Коцюб.); В хаті тихо. Чути, як порпаються кури під лавою (Чорн.); Стонога сердито розмахував руками, Котигорошок і тракторист порпались у машині (Донч.); І пор- плиться кожен собі в господі, як курка на гнізді (Мирн.); Одначе ви служите в банку й порпляетесь в нудних цифрах (Н.-Лев.)]. порскання фырканье [3 дороги почулися розмірені удари об мерзлу землю кованих підошов, порскання конбй і приглушені голоси (Панч)]'. порскати, -каю, -каєш, порснути, -пу, -нёш і 1) брызгать, брызнуть, разг. прыскать, прыснуть [Матій і Бенедьо повертали з роботи і сиділи мовчки в хаті при млявім світлі невеличкого каганця, в котрім горів, шкварчав і порскав нечищении бори- славеькпй віск (Фр.); Коли б не сиве волосся, нізащо б не назвав обох старими. Молоді очі, жваві рухи, і душі цілком дитячі, — скільки бризків молодості порскає з-під їхніх примружених вій!.. (Янов.); Електричні крапки порснули з міста в степ, у далечінь (Ле)]; 2) (выпускать с шумом воздух) фыркать, фыркнуть; (переч.— о смехе разг. — ещё) прыскать, прыснуть, обл. норскать, порскнуть [Гнідко., плив тихо, раз но раз порскаючи та хропучи (Мирн.); Усе тсвіриство порснуло сміхом (Фр.)]; 3) (вырываться) выскальзывать, выскользать, выскользнуть [Гіллячка порснула вгору (Н.-Лев.)]; 4) (только соверш. — о быстром движении) метнуться, обл. порскнуть; (стремительно направиться в разные стороны — ещё) рассыпаться, пораз- бегаться (разг.), разбежаться, броситься врассыпную [Зляканий птах порснув з-під вербового пенька (Ле); До Каргата нараз долинули голоси: хтось наближався до лавочки. Ось плямки місячного світла порснули по двох постатях (Шовк.); З-за кіп вискочила політвіддільська машина, дівчата з вереском порснули геть (Ле)]. порский 1) быстрый; (о беге — ещё) резвый [Почувши волю, кінь порский Геть степом вибриком побрався (Греб.)]; 2) скользкий; (перен. — обычно) увёртливый [Я р о ш є н- к о: Просив пробачення [Воронін] за вчорашню сутичку. Сказав, що вранці зайде для вичерпної розмови. Бережний: Нсв'лй маневр? Я рошенко: Мабуть. Бережний: Порский... Докази дове- I деться збирати крок за кроком (Левада)]. порско нар. быстро; резво [У шибки, покриті лускою, порско б'ють сухі сніжинки (Ст.); Слідом на борт катера вискочив порско Баглам (Панч)]. Ср. порский 1. порснути см. порскати. порськати, -каю, -каєш, порськнути, -ну, -неш охотн. порскать, порскнуть. порт, -ту порт [Йдуть і ідуть голубі каравани З рідних портів у дорогу свою... (Нагн.)]. Порта ист. Порта; О т т о и а н с ь к а ^та Оттоманская Порта. портал, -лу архт., техн. портал [Високі, пишні портали палаців веселили око (Риб.); Обличчя Лдріана Петровича мелькало то між порталом та кулісами, то за вікном павільйону,то крізь щілину дверей (Смол.)]. портальний архт., техн. портальный [На щитовій стіні за портальним краном порались водолази (Баш)]. Порт-Артур, -ра Порт-Артур. портативний портативный [Кожен пасажир [літака] може влаштувати біля свого крісла зручний портативний столик (Веч. пиїв, 1957, III); Щербаковський завод поліграфічних машин., освоїв виробництво портативної газетної ротації «ПРГ» (Наука і життя, 1956, 5)]. І портативність, -пості портативность. 14-35 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)