Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пор 211 пор тельно, тяжко вдарив Тим своїм мечем Дюрандо В скелю, що сліди зостались 1 по сей день на камінні (перекл. Л. Українки)', Попереду вже виднівся Дьогтярський ліс — рідкий перелісок і горбатий поруб з високими стосами дров (Куч.)]. порубаний 1) прич. порубленный; вырубленный; изрубленный; перерубленный; расколотый, поколотый; посеченный, посечённый [На доброму шматкові виноградника, оголеному від зрубаних кущів, стирчали невисокі пні, порубані та поранені немилосердною сокирою (Коцюб.); Несуть пани осавули Козацькую збрую: Литий панцир порубаний, Шаблю золотую (Шевч.)]; 2) прич. порубленный; изрубленный; перерубленный; порубанный; посеченный, посечённый [Ідуть турки з татарами, Межи ними віз кований, А в тім возі Михай лежить, Порубаний, постріляний... (дума); Серед його козаків було зо два десятки дуже поруоаних і шість чоловік вбитих (Ле)]. Ср. порубати 1, 3; 3) прил. рубленый. порубати, -баю, -баєш 1) порубить; (уничтожить рубкой — ещё) вырубить; (на мелкие части) изрубить; (всё, много чего-нибудь разг. — ещё) перерубить; (дрова — ещё) расколоть, поколоть; (капусту и т. п. — ещё) посечь [Не ори моєї частки, бо я тобі плуга порубаю (Н.-Лев.) \ М и к и т а гнівно: ..Цей Коснятин човни ті порубав, 1 Новгорода воїни суворі Мечі і злато князю принесли (Коч.)', Потім менший [брат] узяв великий, великий ніж і став рубати голову старшому. На дрібні шматочки порубав голову (Л. Укр.); У дворі вій знайшов дровину і, чи треба, чи не треба, порубав її на тріски (Чорн.)]; 2) (заниматься некоторое время рубкой) порубить; (заниматься некоторое время колкой) поколоть; 3) (убить, тяжело ранить холодным оружием) мног. порубить, книжн. изрубить, разг. перерубить, обл. порубать, уст. посечь [В село Тернівку прибуло військо. Зігнали людей, кого постріляли, кого порубали (Коцюб.); Пополотнів і Бжеський. Він бачив, що коли справа дійде до бою, півсотні дужих козаків порубають його з почтом на капусту (Тулуб)}. порубатися, -бавмося, -баєтеся разг. порубиться [Б'ються [козаки з ордою], порубались, Знову полетіли, І шапки червоні Десь геть-геть замріли'... (Щог.)]. порубіжний уст. порубежный [Російський уряд створював в порубіжних з Україною містах спеціальні двори для приїжджих українських купців і торгових людей (Іст. Укр. РСР)]. порубка 1) рубка, разг. вырубка; (незаконная — обычно) порубка [При порубках будівельного лісу треба зберігати кущову рослинність і відновлювати лісові насадження не пізніше як через 2—3 роки (Колг. Укр., 1956, 11); форми революційної боротьби селянства проти царизму і поміщиків були найрізноманітнішими: знищення поміщицьких посівів, підпали майна, самовільна порубка лісу і т. и. (Іст. Укр. РСР)\; 2) (вырубленное место) вырубка, порубка, порубь, обл. выруб [Порубка скінчилась, знову почався ліс (Цонч.)]. порубник, порубщик порубщик [Чи дровець селянин нарубити крадькома в панському лісі збереться — ту ж мить ці самі дрова на панський двір, а з порубщика, за правилом, штраф (перекл. з Салтикова-Щедрі- на)]. порубувати, -бую, -буєш разг. порубливать. порубцьований рубцеватый [Його порубцьо- ване обличчя весь час посмикувалося (Гонч.)]. порубщик см. порубник. поруватий пористый [Маючи різну атомну вагу, ізотопи одного і того ж елемента по- різному поводяться в таких фізичних процесах, як дифузія, проникнення через поруваті перетинки (Наука і життя, 1956, поруватість, -тості пористость [Поруватість у порід осадочних як первинна ознака зустрічається рідко (Курс заг. геол.)]. поруга поругание. поруганий поруганный. поруділий порыжевший, разг. порыжелый [Він сидить незграбно на стільці, дивиться на кінчик свого поруділого від тютюну вуса, мовчить (Сміл.); Прапороносці перетинали поле. Покорчоване, перепалене, поруділе (Гонч.)]. порудіти, -дно, -дієш порыжеть [Висох чебрець над кручею і поруділо, іржею бралося вербове листя (Козач.); В лузі пожов тіли молочаї, В плавнях поруділи комиші (Дор.)]. поруйнований разрушенный; разваленный; взорванный; разорённый [Зійшовши на берег, ми попрямували вгору вузькими вуличками крізь хаос поруйнованих будинків (Гонч.); І така скрізь країна поруйнована, ..що Остап аж за голову взявсь (Вовн.)]. Ср. поруйнувати. поруйнувати, -ную, -нусш разрешить, (мног. — также) поразрушать (разг.); (сломать; перен.: привести в полное расстройство — ещё) развалить, (мног. — также) поразваливать (разг.); (взрывом — ещё) взорвать, (мног. — также) повзрывать (разг.); (опустошить) разорить; (мног. разг. — ещё) поразорить [Ще звечора поруйнували міст засапані ворожі батареї (Пере.); За дітьми трудно що й вдержати. Книжки порвали, змії поробили, усе моє поруйнували (Барв.)]. порука порука; (гарантия, заверение, обеспечивающее выполнение, исправность или верность чего-нибудь — ещё) ручательство, юр. поручительство [Всі робітники — брати, і в їх міцному союзі єдина порука за благо і щастя всього трудящого і пригнобленого людства (Ленін); Я дав поруку за вас, і тепер поздоровляю вас з місцем (Н.-Лев.)]; брати, взяти на ~кн брать, взять на поруки [— Я беру її па поруки, —- запропонував він (Лнов.)]; кругова ^ка круговая порука [Сатиричному -зображенню кругової поруки нижчих і виш их І інстанцій біОрократичпо"-чиновііицькоіо ада * 14* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)