Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пос 222 пес посесорський посёссорский; арендаторский [На посесорських буряках народу було ще більше, ніж учора (Н.-Лев.)]. Ср. посесор, посёсорша разг. посёссорша; арендаторша [— Чи ти ба! моя баба аж помолодшала, як її покусали бджоли, — жартував старий Грицай. — Яка стала повновида, неначе наша посесорша (II.-Лев.)]. Ср. посесор, посестра названая сестра; подруга, разе. товарка [Обізвався побратим до віли: —Щира Дяка, любая посестро, що прийшла мене порятувати (Л. Укр.); Звільна хитається тростина, колисана легкою хвилею, стиха шелестить, вторуючи своїм посестрам (Фр.)]. поенбарйтетвувати, -твую, -твуеіп книжн. посибаритствовать [Пообідав він весело, і після обіду вже нічого не писав, а так трошки посибаритствував на постелі, поки стемніло (перекл. з Гоголя)]. по-сибаритському, по-сибарйтськи нар. книжн. сибаритски [Кірсанов тільки що розлігся по-сибаритськи з сигарою читати для відпочинку після свого пізнього обіду (перекл. з Чернишевського)]. посибілізм, -му полит, поссибилйзм. поенбілїст полит, поссибилист. по-сибГрському, по-спбГрськи нар. по-сибйр- ски. посивілий поседевший, поседелый, посивё- лый [Під посивілими густими бровами світилися глибоко запалі, пронизливі очі (Куч.); Сідас [Лукаш] під посивілим від снігу довгим віттям і крутить в руках сопілочку (Л. Укр.)]. посивіння поседение [Виявлена також висока стійкість довгожителів до процесу посивіння (Фізіол. ж., 1956, II, 3)]. посивіти, -вію, -вієш поседеть, посиветь [Валене посивів у ту ніч, коли йому принесли повідомлення про катастрофу літака (Собко); Михайло: Жалко, що ти посивієш в дівках (Тоб.); Палатки посивіли від морозу (Гонч.)]. посигналити, -лю, -лиш посигналить [Шофер ще раз посигналив. Пасажирів більше не було (Жур.)]. посиденьки, -ньок, посидінки, -нок, посідки, -док разг. уст. посиделки, посидки, обл. по- сидёнки, поседки [Уже два з половиною роки з своїми не бачилась. А з людьми, що зо мною поприходили, інколи бачилась на посиденьках (Барв.); Текля була в полі.., а Мася в оконома на поси- дінках (Свидн.); Пішла жінка на посідки, а діти Дома були (Камен. у. — Сл. Гр.); У задимленій кімнаті правління колгоспу майже щовечора відбувалися ніким не скликувані й ніким не регламентовані наради чи збори. Старі люди називали їх «посиденьками», а хтось із молодих у жарт охрестив «асамблеєю» (Жур.)]; ^ ~ки справляти разг. сидеть сложа руки [— Коли не втерплю сидячи: не люблю посиденьки справляти, як Олеся. Сиди вже ти, як тобі хочеться, а я буду робити й на тебе дивитись, — говорила Опися (II.-Лев.)]; ^ки справдити за чим отсиживаться за чем [Дід Грицай ще за живоття сина одбився од роботи і тільки справляв посиденьки за чаркою то в корчмі з старими дідами, то в себе (Н.-Лев.)]\ походеньки та ^ки справляти см. походеньки, поейджувати, -докую, -джуєш разг. посиживать. посидільниця обл. посиделка (обл.); сиделка [І в моє вікно зирнуло [сонце] і сполошило стару, невідступну, невмолиму посидільницю журу (Фр.)]. посидінки см. посиденьки. посндГння разг. посидёнье. посидіти и обл. поседіти, -джу, -диш посидеть [Так приємно було після яскравого сонячного дня посидіти в сутінках (Скляр,); — Та поседь, — кажу я, — ще трошки, погомониш з нами (Барв.)]. посидюче см. посидюще, посидючий см. посидющий, посидючість см. посидющість, посидюще, посидюче нар. усидчиво. посидющий, посидючий усидчивый; (усердныйу добросовестно относящийся к работе) старательный [Ти будеш мати, сину, багато слуг, Але лиш посидющий господі друг (Федьк.)]. посидющість, -щості, посидючість, -чостї усидчивость; старательность. Ср. посидющий, посизілий разг. посизёлый [Не поспішаючи, пройдіться тією стежкою. Хай пшениці, вусаті ячмені, ще зелене, але вже посизіле, жито нахльоскають вас по руках і спині (Збан.)]. посизіти, -зіє разг. посизеть. посилал ьііин ссыло чный. посилання 1) посылка; отправление; усылка; ср. посилати 1; 2) (на источник, книгу, какие-нибудь обстоятельства) ссылка [Всі його [Владислава] докази і посилання на честь і славу не впливали на соймових комісарів (Тулуб)]. посилати, -лаю, -лаєш, послати (пошлю, пошлеш) 1) посылать, послать; (по назначению — ещё) отправлять, отправить; (кого- за чем-нибудь разг. — ещё) усылать, услать [Я посилаю її [невістку] в поле, а сама порядкую в хаті (II.-Лев.); Слова того не скажуть, що скаже поцілунок, який тобі од щирого переповненого щастям серця посилаю нині (Коцюб.); Пошли дурного, а за ним другого! (приказка); Чорні вишки Баку кров землі посилають у труби (Сос); Радіостанції посилають через свої щогли концерти, зв'язують найдальші куточки нашої Вітчизни (Рад. Укр., 1951, І); Посилаю Вам рекомендованою бандероллю своє оповідання «Пе-коптьор» (Коцюб.)\ Злапали його [Левка] і помчали швидш у губернію, ..а далі й на каторгу послали (Квітка); Я його куди треба посилаю з хурою: усе зробить як лучче (Квітка)]; ~тп по кого, по що (за ким, за чим) посылать, послать за кем, за чем [Послали по тебе, щоб зараз ішла (Вовч.); А я тільки що хотів посилати за вами... (Мирн.); Його по смерть добре І посилать (приказка); Пошли дурня по раки, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)