Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
іюс 221 пос (Грим.); Світле завтра Комунізму Ми поселим в домі тімі (Нех.)]. поселятися, -ляюся, -ляєшся, поселитися, -селюся, -селишся 1) поселяться, поселиться [Поселялися в ньому [містечку] люди, які любили після роботи зайнятися садівництвом, городництвом та іншими галузями домашнього господарства (Руденко); Ти знаєш лучче всіх причину, Чого Еней приплив к Латину І біля Тібра поселивсь (Котл.); Поселились у його під піччю злидні (Чуб.)]; 2) страд, з. (несоверш.) поселяться. «осемёйство, посімейство обл. семейство [Єре- ^мія, як оженився з Грізельдою Замойською, переїхав у сей' замок на життя з своїм посемейством (Стор.); На них дивилися крізь шибки перелякані очі шинкаревого посімейства (Панч)]. посентиментальшічати, -чаю, -чаєш разг. по- сентиментальничать. по-сёрбському, по-сербськи нар. по-сербски. посердити, -джу, -дшл 1) посердить, позлить; 2) (кого с кем) поссорить; (сильнее) рассорить [Знав він про всі хатні пльотки, де про що і про кого говорилось, переносив усе те далі, посердив не одну сім'ю з другою (Н.-Лев.)]. лосёрдитися, -джуся, -дишея 1) посердиться, позлиться [Генеральша була не з тих, що, посердяться та и забудуть (Мирн.)]; 2) поссориться; рассориться [Карпо й Мотря посердилися з Лавріном та з Кайдашихою і перестали заходити до їх у хату (Н.-Лев.); Не годиться їсти одною ложкою удвох, щоб не посердиться (Чуб.)]. Ср. посердити 1 — 2. ¦посеред предл. с род. п. посреди (кого, чего), среди, средь (кого, чего); (в окружении кого-нибудь, чего-нибудь — ещё) между (кем, чем); (в центре—ещё) посредине (чего), посередине (чего) [Зопя і Юзя здригнулись від сього несподіваного співу, що знявся десь посеред кущів малини (Л. Укр.); Герман за той час сидить посеред куп онучок, струже дещо (Фр.); Хто не жив посеред бурі, "той ціни не зиас силі (Л. Укр.); Адаменко стояв посеред кімнати (Янов.)]. посередині 1) нар. посреди, посереди (разг.), посредине, посередине, разг. посере- дйнке, посерёдке [Посередині в таночку, У зеленому віночку, Танцюс Будяк (Гл.); Золотоноша кругом хороша — округи вода, посередині біда (Ном.)]; 2) предл. с род. п. посреди, посредине, посередине, разг. посередь [Посередині ярмарку народ тече, як в берегах річка (Коцюб.); А щоб мене до вечора посередині хати побачила (Ном.)]. посередник посредник [Такі великі міста України, як Київ, Львів, Ярослав, Луцьк, Кам'янець, були посередниками у торгівлі Російської держави із Західною • Європою, Туреччиною і Молдавією (Іст. Укр. РСр); Зелені рослини виступають посередниками між Сонцем і життям на нашій планеті (Наука і життя, 1958, 2)]; мировий ^к ист. мировой посредник [Мировий посередник потяг руку за паном {Н.-Лев.)]. посередництво посредничество [Основною і первісною операцією банків є посередництво в платежах (Ленін)]; за^вом кого, чого при посредничестве кого, чего, через посредничество кого, чего, уст. при посредстве кого, чего, через посредство кого, чего [3 розмови з'ясовується, що мужики хочуть купити у Звсздінцева землю за посередництвом банку (Мист., 1956, 2)].г посередниця посредница. посередницький посреднический [Посередницька торгівля займала досить важливе місце в економічному житті Ольвії, яка на протязі всієї своєї історії була в значній мірі сполучною ланкою між населенням Скіфії та містами античного світу (Архл., 1954, IX)]. посередничатн, -чаю, -чаєш быть посредником, разг. посредничать. посередній 1) посредственный, средний [Вона посередня піаністка, в цьому не було жодного сумніву, але це її ніяк не бентежило (Дмитр.)]; ^ні здібності посредственные способности, средние способности; 2) (непрямой) косвенный [Нагромадження с завоювання світу суспільного багатства. Разом з масою експлуатованого людського матеріалу воно розширяє сферу прямого і посереднього панування капіталіста (Маркс)]; 3) (промежуточный, служащий связью между другими) посредствующий, редк. посредственный; '—'ня ланка посредствующее звено. посередність, -пості посредственность [Цей дурний Солод, мабуть, справді закоханий у Ліду із лабораторії. Що він знайшов у ній? Свята посередність. Нічого яскравого (Руденко)]. посередньо 1) нар. посредственно, разг. средне; 2)нар. косвенно [..марксисти ведуть най- рішучішу боротьбу проти реформістів, які прямо чи посередньо обмежують прагнення і діяльність робітничого класу реформами (Ленін)]. Ср. посередній 1—2; 3) (в значений нескл. сущ. ср. р.) школън. посредственно; відповідати на '-міьо отвечать на посредственно. посерйознішати,-шаю,-шаєш стать серьёзнее, посерьёзнеть [Непосидячий, мов дзига, і невгамовний, він також примовк, посерйознішав і одразу паче побільшав^ (Гур.)]. посесійний ист.,* юр. посессионный [Поряд з працею приписних селян., і працею посесійних селян-кріпаків, які були власністю підприємства, на цих підприємствах зростало застосування і найманої робочої сили (Іст. Укр. РСР)]. посесія ист., юр. посессия; аренда (земельная) [Зберемо грошенят, візьмемо посесію або купимо десь поблизу хутір (Н.-Лев.)]; пустити в ^сію разг. уст. сдать в аренду. посесор, -ра ист. посессор; (на Украине, в Польше уст. — ещё) арендатор [Поробились «голопузі»^ окономами, управителями, посесорами невеличких маєтків (Мирн.); Робітники показали їм на один дім, де жив посесор тих заводів (Н.-Лев.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)