€10С 224 пос технічного прогресу в нашій країні (Наука і життя, 1957, 12)]. посильний 1) прил. посыльный; 2) прил.' спец. посылочный; 3) (род. посильного) сущ. посыльный [Він чистив автомати, набивав диски, бігав посильним по штабній роті (Куч.)]. посильнішати, -иіаю, -шаєш стать сильнее. посильно нар. посильно; доступно. Ср. посильний. посинити, -синю, -сйнйш посинить. посинитися, -синиться посиниться. посинілий посиневший, разг. посинелый [На солому одкинулась мертва рука І звисає, холодна, важка, посиніла (Л. Укр.)]. посиніння посинение [Не можна лишатися у воді до посиніння губ, ознобу або появи «гусячої шкіри» (Наука і життя, 1956, 7I. посиніти, -синію, -синієш посинеть [Оришка аж посиніла з серця (Мирн.); А на вербі срібляться котики, І став холодний посинів (Рил.)]. посинішати, -шаю, -шаєш стать синее, посинеть. посипальник эти. уст. засевалыцик [Вона [Катря] миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Мирн.)]. «осипаний 1) посыпанный; усыпанный; присыпанный [Дорожки були чисті й посипані піском (Н.-Лев.); На мить в уяві постають гарячі, посипані маком, рум'яні бублики (Дот.)]; 2) насыпанный. Ср, посипати 1 — 2. посипання 1) посыпание (разг.), посыпка; усыпка; присыпание, присыпка; 2) засевание [Сусідній хлопець обіцявся пашні на посипання дати (Мирн.)]. Ср. посипати 1,5. «осипати, -паю, -паєш, посипати, -плю, -плеш 1) посыпать, сыпать (разг.), посыпать; (покрывать всю поверхность чего-нибудь чем- нибудь сыпучим, мелким — ещё) усыпать, усыпать; (слегка, тонким слоем — ещё) присыпать, присыпать [ Жовто-червоним піском посипали стежечку від ганку до воріт (Шиян); Срібними гребінцями виблискували на сонці хвилі. Здавалося, що всю бухту хтось посипав зверху срібло-сніжним бісером (Донч.); Вона прийшла до голови колгоспу надвечір, коли повернулись з поля, де добривами і попелом посипали •сніг (Скляр.); Давайте приску! де смола? Кропи його! отак! холоне? Мерщій же приском посипай! (Шевч.)]; 2) (давать корм—преим. птицам) насыпать, насыпать \Я посипав в клітку сім'я, Воду наливав; Але змерз маленький чижик І співать не •став (Щог,)]; 2>)(только соверш. перен.: начать идти, двигаться куда-нибудь массой) пойти, разг. посыпать; (сильнее) повалить, <(о дожде) полить [Сонце сховалось за хмари. Посипав сніжок (Коцюб.); Дощ посипав шпарко і рясніше (Смол.); Заграли музики, посипали дівчата у двір (Вовч.)]; 4) (только соверш. перен. — о быстром действии) разг. засыпать [Скінчила дрібушки Ю дар ка, а проти неї, неначе посипала дрібним горохом, Ярина (Н.-Лев.) ;Яст- шембський посипав чортами та бісами, як простий мужик (Н.-Лев.)]; ~ пати [дзвін- к і] пісні залиться [звонкими] песнями [Жайворонки, качаючись., в синьому небі, посипали свої дзвінкі пісні (Мирн.)]; 5) (только несоверш.) втн. уст. засевать [Я завтра піду до хрещеного батька посипати... (Мирн.)]. 4 посипатися, -паюся, -паєшся, посипатися, -плюся, -плешся 1) посыпаться, посыпаться; усыпаться, усыпаться; присыпаться, присыпаться [Ти не бійся, голубонько, що зима Посиплеться білим снігом... (Гл.)]; 2) пойти; посыпать; повалить; полить [Посипався, як з решета, наглий краплистий дощ (Н.-Лев.); Посипавсь народ з усіх місць (Квітка)]. Ср. посипати 1,3; 3) (только соверш.: начать сыпаться; перен. разг.— о массовом проявлении какого-нибудь действия) посыпаться [З-під молотка густо посипались іскри (Баш); А потім кинулись [собаки] на вовчика гуртом, Дали йому такої наминачки, Що аж шматки посипались кругом (Гл.); Удари посипалися густо, градом (Фр.); Посипалися обопільні компліменти, жарти, дотепи (Ле)]; 4) страд, з. (несоверш.) посыпаться; усыпаться; присыпаться; насыпаться; ср. посипати 1—2. посйпка посыпка. по-сирГтському, по-сирГтськи нар. по-сиротски. посиротити, -рочу, -ротйш осиротить [— Ти хочеш нас посиротити?.. — плакала молодиця (Коцюб.)]. посиротілий осиротелый, осиротевший [Дуже гіркі сльози^ посиротілої матері (Янов.)]. посиротіти, -тГю, -тГєш осиротеть [Спасибі, сестро, що ти моїх діток жалуєш! та вони без тебе посиротіли б, як без рідної матері (Вовч.); Мого народженого сина немає живого, я кілька днів тому посиротіла (Янов.)]. посисати, -саю, -саєш см. висисати. посихати, -хає редк. иссыхать; (вянуть — ещё) сохнуть, засыхать [Палить сонце, як у пеклі, Пісок розпікає, Подекуди росте травка, І та посихає (Руд.)]. посичати, -чу, -чйш пошипеть. посібник пособие; руководство. посів, -ву посев [За окопами слалися зелені посіви (Н.-Лев.); — А сіяли вручну, — гомонів старший лейтенант, розглядаючи кущуватий, сизий посів (Гонч.)]; ламати <^вц с.-х. ломать посевы; на ^р на посев [Орав [Іван] поле, сіяв, косив, жав, молотив, складав зерно — те на посів, те на поживу (Мирн.)]; післяжнивні <-~ви пожнивные посевы [Під післяжнивними посівами розуміють літні посіви с.-г. рослин після збирання озимих та ранніх ярих культур на зерно, а також після льону і ранніх овочів (Колг. вироби, енцикл.)]; ранній ~-в ранний посев, ранний сев; у пп' л ь н є н і '--•ви уплотнённые посевы [При ущільнених посівах одночасно використовують на одній і тій же площі декілька культур різних видів ' (Соц. тварин., 1956, 3)].
|