Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лос 225 пос посівальник этн. уст. засевалыцик. посівати, -ваю, -ваєш 1) этн. уст. засевать; 2) перен. редк. сеять [Диякон: Ти стережись так кидати словами, зневір'я і ^нещирість посівати в громаді нашій бр ітпій (Л. Укр.)]. посів.іа 1) прил. см. посівний; 2) (род. посівної) сущ. посевная [Ще й посівній не визначався строк, А в нас вже кожен трактор, як дзвінок (Мур.)]. посівний посевной [І на розлогих артільних ланах гудуть трактори, ведучи за собою потри, по чотири сівалки — цілі посівні агрегати (Вишня); Основною причиною зниження посівних якостей насіння кукурудзи є висока вологість качанів при закладанні їх на зберігання (Наука і життя, 1956, 9I; ~на кампанія посевная кампания; ^на площа посевная площадь; ^мійй матеріал посевной материал. посідання обладание; (чем-нибудь материальным —ещё) владение [..право неповноправних націй на самовизначення було перетворено в привілей пануючих націй на посідання політичної влади.. (Сталін); Землю присудили уніатам. Прибув до нас возний ввести їх в посідання (Тулуб)]. посідати1, -даю, -даєш, посісти, -сяду, -сядеш (кого, що) 1) овладевать, овладеть (кем, чем); (захватывать, подчинять себе — ещё) завладевать, завладеть (чем); (перен.: охватывать, оказывать сильное действие на кого-нибудь — ещё) одолевать, одолеть (кого, что), (сильнее) разг. разбирать, разобрать (кого) [Це в нас був куркуль Оса- уленко. Собачні повен двір, коні, як змії.. Найкращі землі, родючі балки — він посідав, Осауленко (Гонч.); П є т р 6: А які то християни, що і до церкви ходять, і десять раз на день моляться, а на думці — як би., чужу худобу посісти, чужим добром поживитися? (Мирн.); А який його [Остапаї сум понімав та посідав часом, то й не сказати (Вовч.)]; бодай вас всілії злидні (проклятие) фам. чтоб вас нищета (нужда) одолела, чтоб вас нищета (нужда) побила [Мати: Який би чоловік з тобою всидів? Бідо напрасна! Що було — то з'їла з дітиськами своїми, — он, сидять! — бодай так вас самих посіли злидні! (Л. Укр.)]; горе <— сіло його горе овладело им, горе одолело его; 2) (заполнять, замещать) занимать, занять; ^ти місце, посаду и т. п. занимать, занять место, должность и т. п. [У жодній країні світу мистецтво не посідає такого почесного місця, як в нашій країні (Мист., 1957,1); У вас [професоре] — ціла своя школа. Ваші учні посідають кафедри в радянських вузах (Вишня)]. посідати2, -даємо, -даєте и обл. посісти, -сядемо, -сядете соверш. мног. сесть; (разместиться — ещё) усесться; (по своим местам) рассесться [За столом вже молодая Сіла на посад, На лавочках всі дружечки Посідали вряд (Л. Укр.); Троянці, в човни посідавши І швидко їх поодпихавши, По вітру гарно понлили (Котл.); Зібралася як слід уся громада; Посіли; гомонять... (Гл.)]. посідач, -ча уст. обладатель; владелец [Був тут., заможний «юзбаш» (сотник), посідач єдиного на ціле село коня (Коцюб.)]. Ср. посідання. посідки см. посиденьки. посідлати, -лаю, -лаєш мног. поседлать (разг.)у оседлать [Разом повставали, Коней посідлали (Шевч.)\. посікти, -січу, -січеш 1) посечь; (рассечь во многих местах) иссечь; (мясо, капусту и т. п. — ещё) изрубить [Він., дрібно посік м'ясо (перекл. з Тургенева)]; 2) (рубя, уничтожить холодным оружием) изрубить, уст. посечь [На приволзьких берегах в грізнім бойовиську — Посікли ми на шматки гадину фашистську (Ол.)]. посіктися, -січеться посечься, разг. обсечься, відсечься [Не плач, мамо, не розплітай Мої довгі коси—Посічуться... (Шевч.)]. посіл, -сблу спец. редк. засол, посол, усбл. См. ещё за сіл. посілість, -лості уст. редк. владение [Отож коли б на суд ставати довелось І право панове доводить на посілість, Всі гості свідками б тоді і знадобились (перекл. Рильського)]. посілля уст. редк. усадьба [Старе посілля, де жив батько, меншому братові досталось (Борз. у. — Сл. Гр.)]. по-сільському нар. по-сельски, по-деревенски [Відра були повні, взяла їх через плече, по-сільському, й пішла легко на сходи (Туд.)]. посімейний посемейный. посімейно нар. посемёйно. по-сімейному нар. по-семёйному; (в связи с жизнью в семье, с семьёй — ещё) се- мёйпо, семейственно, семейным образом [І це ти, мій сип, отак діяв; на розголос, на людський поговір, на злі язики поклав те, що треба було тишком-нишком зам'яти,, по-сімейному, щоб жодна душа стороння не знала, не відала (Шиян)]. посімейство см. посемёйство. посім'янин обл. член семьй. посіпака м. и ж. р. презр. приспешник (м. р.), приспешница (ж. р.), книжн. клеврет; "-»ки собир. приспешники; клевреты [Хитрує панський посіпака, приневолили, мовляв, його з людьми розправлятися (Горд.)]. посіпати, -паю, -паєні прям., перен. подёргать [Між люди! у справжнє життя! Хай воно тебе посіпає,.. — отоді може і вийде що, як не звихнеться сила, як не запліснявіє серце!.. (Мирн.)]. посіпацький презр. приспёшнический, к»ижн. клевретский; (род. п. — определение — ещё) приспешника, книжч. клеврета [В зубах коштовна люлька з ланцюжком — панський подарунок за вірну посіпацьку службу (Ле)]. посіпуванпя подёргивание. посіпувати, -пую, -пуєш подёргивать [Хуса, похмурий, роздратований, проходжується по світлиці нерівним кроком, посіпуючи випещену бороду (Л. Укр.); Макаров мав вигляд людини, яка тільки що прокинулась, 15-35 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)